Офіційна сума американської операції поки що не підтверджена. На фото з урядової наради в Кемп-Девіді, оприлюдненому Reuters, на блокноті міністра фінансів США Скотта Бессента було видно запис у списку завдань: «Buy JPY 5–10 billion» — «Купити єн на 5–10 млрд». Представник Мінфіну відмовився коментувати зміст запису або підтверджувати факт інтервенції .
У четвер, 30 липня за нью-йоркським часом, Японія провела «масштабну» операцію з купівлі єни та продажу доларів. Це була перша така дія Токіо за три місяці: єна наблизилася до позначки 163 за долар — рівня, якого не спостерігали близько 40 років .
До підтримки власної валюти також вдалася Південна Корея. За словами джерел, японські та південнокорейські органи влади провели рідкісну, можливо безпрецедентну, скоординовану інтервенцію — потенційно за участю США .
Американські представники того ж четверга проводили «перевірку котирувань» щодо пари долар/єна. Такі запити ринок зазвичай сприймає як попередження про можливе пряме втручання . Наступного дня Вашингтон, за повідомленнями, перейшов до фактичної купівлі єни.
Після японської інтервенції єна різко подорожчала: її курс зріс максимум на 3,3% — це найбільше одноденне підвищення майже за два роки. Валюта ненадовго зміцнилася до рівня близько 158 єн за долар . До цього протягом тижня курс тримався поблизу 163, а мінімум становив 163,99 єни за долар — майже 40-річний антирекорд .
У п’ятничній азійській сесії долар частково відіграв втрати й піднявся приблизно на 0,45% — до 160,175 єни. Трейдери залишалися обережними через ризик нових валютних інтервенцій .
Точний обсяг п’ятничної операції США офіційно не оголошували. Японська інтервенція напередодні описувалася як «масштабна», але її конкретна сума також поки невідома .
Новий крок Токіо став продовженням операцій, проведених у квітні та травні 2026 року, коли Японія витратила близько 70 млрд доларів на купівлю єни .
У п’ятницю Банк Японії залишив базову процентну ставку без змін — на рівні 1,0%. Рішення підтримали вісім членів правління проти одного .
Єдиним противником збереження ставки став Хадзіме Таката: він запропонував негайно підвищити її до 1,25% .
Водночас центробанк продемонстрував жорсткіший, або «яструбиний», настрій: підтвердив готовність і надалі підвищувати ставки, покращив прогноз економічного зростання та вперше попередив, що базова інфляція може перевищити цільовий показник у 2% .
Для Японії слабка єна означає дорожчий імпорт, зокрема енергоносіїв. Тиск на ціни посилився через енергетичний шок, пов’язаний із війною з Іраном . Саме на цьому тлі валютна інтервенція уряду та жорсткіші сигнали Банку Японії стали спробою зупинити тривале падіння єни.