Близькосхідний конфлікт виходить з-під контролю: ключові події останніх днів

Йорданія також повідомила про атаки дронів, які пов’язують із підтримуваними Іраном іракськими угрупованнями . Амман закликав уряд Іраку припинити використання іракської території для транскордонних ударів . Саудівська Аравія зі свого боку вимагала від Багдада вжити всіх необхідних заходів, щоб не допустити таких операцій .

Хусити та іракські угруповання переходять до оперативної співпраці

За даними Reuters, отриманими від двох регіональних посадовців, цього тижня єменські хусити, які орієнтуються на Іран, атакували Саудівську Аравію з території Іраку в координації з іракськими збройними групами. Йдеться, зокрема, про удари по нафтових об’єктах у східній частині королівства .

Це може свідчити про перехід від політичної та медійної солідарності між учасниками так званої «осі опору» до практичного військового партнерства. За повідомленнями регіональних оглядачів, співпраця охоплює військові, логістичні та розвідувальні питання .

Хусити також підтримують в Іраку технічні групи радників, які допомагають місцевим формуванням запускати переважно крилаті ракети та опановувати складніші системи озброєнь . Окремі оцінки вказують, що спільні операції координувалися за нагляду Корпусу вартових ісламської революції Ірану . Водночас аналітики наголошують, що відносини хуситів із Тегераном не є повністю підпорядкованими: рух зберігає певну автономію у визначенні власних цілей .

Саудівська Аравія готує відповідь у Червоному морі

20 липня хусити заявили про намір запровадити морську блокаду Саудівської Аравії в Червоному морі. Вони назвали це відповіддю на дії Ріяда, які королівство заперечує . Лідер руху Абдул-Малік аль-Хусі згодом пригрозив Саудівській Аравії «повною ескалацією» .

У відповідь Ріяд 30 липня оголосив про плани створити Багатонаціональний альянс морської оборони. Його мета — захист міжнародного судноплавства та маршрутів постачання енергоносіїв у Червоному морі, біля Баб-ель-Мандебської протоки та в Аденській затоці .

У переговорах брали участь представники 43 країн і Європейського Союзу, а загалом Саудівська Аравія обговорювала ініціативу приблизно з 43–50 державами . Чотирнадцять країн, серед яких Туреччина, Пакистан, Єгипет, Йорданія, Судан і Джибуті, висловили підтримку створенню коаліції .

Паралельно, за повідомленнями єменських джерел, Саудівська Аравія готує масштабнішу військову операцію проти хуситів — передусім на морі, але потенційно й на суходолі в центральному Ємені .

Удари США і Саудівської Аравії по Іраку

28–29 липня американські та саудівські сили завдали ударів по об’єктах пов’язаних з Іраном угруповань у східному Іраку. За даними Центрального командування США, винищувачі атакували логістичні та збройові об’єкти після понад 30 атак дронами, спрямованих на американські сили та енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії .

Удари припали по позиціях «Сил народної мобілізації» — парасолькової структури, до якої входять іракські воєнізовані формування, зокрема підтримувані Тегераном. За повідомленнями, загинули щонайменше 20 її членів, а удари охопили об’єкти у семи провінціях . Вашингтон і Ріяд заявили, що діяли у відповідь на атаки дронів по американських силах і саудівських нафтових об’єктах .

Це стало помітним кроком ескалації: Саудівська Аравія вперше відкрито приєдналася до США в ударах по іранських союзниках на території Іраку в межах нинішнього конфлікту .

Реакція Іраку та відповідь Ірану

Прем’єр-міністр Іраку Алі аль-Заїді скликав екстрене засідання Ради національної безпеки. Багдад назвав американсько-саудівські удари «кричущим порушенням суверенітету» та попередив про «серйозний прорахунок» . Іракські збройні угруповання також назвали операцію «небезпечною ескалацією» .

29 липня Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив про запуск балістичних ракет по авіабазі Муваффак Салті та штаб-квартирі Центрального командування США в Йорданії. Тегеран представив це як відповідь на удари США і Саудівської Аравії по іранських союзниках в Іраку .

Чому ситуація небезпечна

Саудівська Аравія фактично опинилася під тиском одразу з кількох напрямків: з боку Ірану, іракських збройних угруповань та хуситів у Ємені . Розширення співпраці між цими силами підвищує ризик нових транскордонних атак, а Ірак дедалі більше перетворюється на майданчик для координації ракетних, безпілотних і логістичних операцій .

Регіональні посадовці попереджають, що подальші удари можуть втягнути у протистояння нові держави. У такій ситуації навіть обмежена операція із захисту нафтової інфраструктури чи судноплавства здатна швидко перерости у ширшу війну — особливо після прямого залучення США, Саудівської Аравії, Ірану, Іраку та Йорданії.