Чому ціни на мідь стрімко зростають — і чи надовго це

Найпомітніший фактор — серія проблем на великих мідних родовищах.

• Зсув ґрунту на індонезійській шахті Grasberg, що належить Freeport-McMoRan, восени 2025 року змусив компанію оголосити форс-мажор.
• На шахті Kamoa-Kakula компанії Ivanhoe Mines у Демократичній Республіці Конго сталися раптова повінь і пожежа .
• Інші аварії, зниження прогнозів і повільніше відновлення виробництва разом призвели до втрати, за оцінками, близько 1,5 млн тонн міді у 2025 році .

Проблеми не завершилися із початком 2026-го. Прогнози видобутку 17 найбільших виробників скоротили на 199 000 тонн — до 13,8 млн тонн. Додаткові зниження очікувань стосувалися, зокрема, First Quantum і Rio Tinto .

2. Плата за переробку сигналізує про дефіцит концентрату

Ще один важливий індикатор — різке падіння плати за переробку та рафінування мідного концентрату. Вона наблизилася до нульових значень, що свідчить: плавильним заводам бракує сировини, і вони готові працювати з мінімальною винагородою, аби забезпечити завантаження потужностей .

Міжнародна дослідницька група з міді очікує, що виробництво рафінованої міді у 2026 році зросте лише на 0,9%. Для ринку, який одночасно стикається зі збільшенням споживання, цього може бути недостатньо .

3. Попит з боку ШІ та електрифікації стає структурним

Мідь потрібна для передавання електроенергії, кабелів, систем охолодження та інфраструктури дата-центрів. За оцінками, один великий дата-центр, орієнтований на штучний інтелект, може споживати 40 000–50 000 тонн міді, а глобальне розгортання ШІ створює значний додатковий попит .

Не менш важливим є енергетичний перехід. Мідь широко використовується в електромобілях, розумних мережах, сонячній і вітровій енергетиці. S&P Global прогнозує, що світовий попит на метал може зрости на 50% — до 42 млн тонн на рік до 2040 року . Підтримку цінам також надали очікування відновлення китайської економіки та інфраструктурних витрат .

4. Політика ФРС послабила долар і підтримала сировину

У 2025 році Федеральна резервна система США тричі поспіль знижувала ставку на 25 базисних пунктів — у вересні, жовтні та грудні. Це послабило долар, а отже, зробило мідь, номіновану в американській валюті, дешевшою для покупців, які розраховують в інших валютах .

Для промислових металів слабший долар традиційно є сприятливим фактором. Зниження ставок також зменшує альтернативну вартість володіння сировинними активами, тому на ринок можуть надходити додаткові спекулятивні кошти . ФРС сигналізувала, що цикл пом’якшення може продовжитися на початку 2026 року .

5. Мита США змістили потоки металу

Очікування американських мит на рафіновану мідь спонукало компанії у США завчасно нарощувати імпорт. Таке запасання тимчасово зменшило доступність металу за межами американського ринку й підштовхнуло котирування на LME .

У результаті ціни в різних регіонах почали помітно розходитися. Цей ефект називають «тарифною рулеткою»: політична невизначеність створила окрему премію, яка не обов’язково відображає реальний довгостроковий попит .

6. Гірничодобувні акції виграли від подорожчання міді

2025 рік став надзвичайно сильним для міді: її ціна зросла на 43,93%. Це змінило очікування інвесторів щодо прибутків виробників і майбутнього балансу попиту та пропозиції .

Акції мідних компаній і біржові фонди, орієнтовані на гірничодобувний сектор, різко зросли разом із самим металом. Логіка проста: за незмінних витрат вища ціна міді безпосередньо збільшує маржу виробника .

Гендиректор BHP попередив, що високі ціни можуть залишатися надовго, а інвестиційні банки очікують продовження висхідного тренду у 2026 році, оскільки обмеження пропозиції мають структурний характер . Водночас акції шахтарів зазвичай волатильніші за сам метал: вони залежать також від витрат, боргового навантаження, операційних ризиків і фондових настроїв.

Чи може ралі завершитися корекцією?

Так. Goldman Sachs і Macquarie застерігають, що частина підйому пояснюється не лише фізичним дефіцитом, а й спекулятивними покупками та запасанням у США перед можливими митами .

Запаси міді, які можна відстежити на основних біржах і в складських системах, зросли більш ніж на 870 000 тонн від початку 2025 року: 444 000 тонн додали у 2025-му і ще 429 000 тонн — у 2026 році . Це означає, що якщо тарифні ризики зменшаться, а поставки нормалізуються, частина металу може вийти на ринок одночасно. Тоді ціни здатні швидко відкотитися.

Отже, нинішній стрибок міді має реальну фундаментальну основу — перебої у видобутку та довгострокове зростання попиту. Але темп ралі посилюють тимчасові чинники: запасання, позиціонування інвесторів і монетарна політика. Саме поєднання цих сил робить ринок міді одночасно перспективним і вразливим до різкої корекції.