Згідно з дописами Трампа, даними обізнаного джерела та заявами посадовців ХАМАСу, проєкт угоди включав кілька ключових пунктів:
Важлива невизначеність супроводжувала оголошення: не було зрозуміло, чи є самі ХАМАС та Ізраїль сторонами описаної Трампом угоди. The New York Times зазначила, що «не отримала негайних коментарів від ХАМАСу чи Ізраїлю» і що незрозуміло, чи підписала хоч одна зі сторін запропоноване .
Реакція Ізраїлю була блискавичною і надходила з різних рівнів влади, відображаючи давні розбіжності з підходом «Ради миру».
Офіс прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу висловлював заперечення ще раніше. У січні 2026 року, після того, як «Раду миру» було сформовано без участі Ізраїлю, прем'єр скликав нараду зі старшими радниками і випустив заяву, що ініціатива «не узгоджена з Ізраїлем і суперечить його політиці» . Після оголошення Трампа 30 липня ізраїльський чиновник сказав The Times of Israel, що 15-пунктова пропозиція «Ради миру» «недостатньо враховує» вимоги Єрусалима щодо «повної демілітаризації, яка є передумовою будь-якого процесу» . Інша ізраїльська посадова особа додала скепсису, заявивши, що будь-яку угоду, яка виглядає як винагорода для ХАМАСу, буде відхилено .
Міністр національної безпеки Ітамар Бен-Ґвір відкинув пропозицію беззастережно. 30 липня він заявив: «Знищення ХАМАСу та заохочення еміграції палестинців — це єдине рішення для Гази, у якому Ізраїль готовий брати участь» . Він заявив: «З дияволом, чиїм прапором є наше знищення… угод не підписують» . Бен-Ґвір уже 27 липня голосував проти обмеженого введення Міжнародних стабілізаційних сил до Гази, аргументуючи це тим, що ХАМАС не виконав своїх зобов’язань щодо роззброєння .
Ширша опозиція в Ізраїлі ґрунтувалася на кількох факторах: переконанні, що «Рада миру» відсторонює Ізраїль від ключових рішень; думці, що ХАМАС насправді не роззброївся; та побоюванні, що запропонований план залишить структуру ХАМАСу недоторканою, не досягнувши його знищення — позиція, яку Нетаньягу та його коаліційні партнери обстоювали тривалий час .
Ключовим ускладненням стало те, що різні сторони описували статус переговорів зовсім по-різному.
Посадовці ХАМАСу заявили Agence France-Presse 30 липня, що угода «досягнута з Ізраїлем» і стосується зброї угруповання та поступового виведення ізраїльських військ. Це прямо суперечило офіційній позиції Ізраїлю . Високопоставлений представник ХАМАСу сказав, що рух очікує від посередників і «Ради миру» забезпечення дотримання угоди Ізраїлем .
Посередники в Каїрі повідомляли, що переговори все ще тривають і ключові деталі залишаються неврегульованими, що свідчить про те, що заява Трампа, можливо, була передчасною порівняно з реальним дипломатичним прогресом .
Тим часом, того ж дня, коли Трамп зробив свою заяву, ізраїльські удари по Газі не припинилися. Reuters повідомило, що ізраїльські авіаудари вбили щонайменше трьох людей, у тому числі двох дітей, у Секторі Гази 30 липня, навіть коли посередники проводили нові переговори з лідерами ХАМАСу . Сама «Рада миру» відмовилася від негайних коментарів щодо суті заяви Трампа .
У перші години після оголошення залишилося без відповіді кілька критичних питань:
Заява Трампа була амбітною дипломатичною претензією, але розрив між оголошеною Білим домом угодою та реальністю на місцях — з ізраїльським урядом, який виступає проти, посередниками, що досі ведуть переговори, і насильством, яке триває, — підкреслює величезні виклики, що стоять перед будь-якою мирною ініціативою для Гази.
«Рада миру» була створена в рамках ширшого «20-пунктового плану» Трампа щодо завершення війни в Газі, вперше представленого у вересні 2025 року . План передбачав поетапне врегулювання питань післявоєнного управління, відбудови та безпеки, де «Рада миру» виступала б як міжнародний наглядовий орган . До її виконавчого комітету увійшли, зокрема, колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, зять Трампа Джаред Кушнер, міністр закордонних справ Туреччини та представник Катару — проте жодних ізраїльських представників там не було, що й викликало ранню опозицію з боку Ізраїлю . Амбіції плану вже були суттєво зменшені: повноцінний план відновлення Гази замінили обмеженим пілотним гуманітарним проєктом .