Про результати Google розповіла 30 липня 2026 року, пояснивши, що внутрішні інструменти на основі штучного інтелекту стали важливою частиною пошуку та усунення вразливостей у Chrome .
ШІ використовується не лише для пошуку підозрілих фрагментів коду. Google поступово залучає моделі на різних етапах життєвого циклу вразливості:
На початку 2026 року Google розробила спеціальне агентське середовище з Gemini. Компанія заявляє, що воно шукає вразливості ефективніше й генерує менше хибних спрацьовувань, ніж попередні підходи . У багатoагентному процесі одні моделі можуть готувати патчі, інші — критикувати їх або перевіряти коректність перед внесенням змін до проєкту .
Це частина ширшої стратегії Google. У жовтні 2025 року DeepMind представила CodeMender — ШІ-агента, який автоматично знаходить і виправляє вразливості, а також може переписувати код, щоб запобігати цілим класам помилок . 21 липня 2026 року компанія також оголосила про Gemini 3.5 Flash Cyber — спеціалізовану модель для швидкого виявлення, перевірки та виправлення вразливостей. На першому етапі вона доступна урядам і довіреним партнерам через обмежену пілотну програму .
Найбільш показовим результатом став баг обходу пісочниці, який непомітно залишався в коді Chrome понад 13 років .
Вразливість отримала ідентифікатор CVE-2026-15119. Це помилка типу race condition у реалізації GetUserMedia. За певних умов зловмисник, який уже отримав контроль над процесом рендерингу, міг би вийти за межі обмеженого середовища браузера та змусити його прочитати локальні файли .
Пісочниця Chrome ізолює вебсторінки від операційної системи, тому її обхід вважається особливо небезпечним. Така вразливість може стати проміжною ланкою для виконання коду поза захищеним середовищем браузера. Для порівняння, за одну з попередніх вразливостей обходу пісочниці — CVE-2025-4609 — дослідник отримав винагороду Google у розмірі 250 000 доларів .
Google зазначила, що CVE-2026-15119 не виявили під час попередніх людських перевірок коду. Саме цей випадок, за словами компанії, продемонстрував потенціал ШІ-пошуку вразливостей .
Зростання кількості знайдених проблем змушує Google скорочувати проміжок між виявленням багу та доставкою виправлення користувачам. Компанія оголосила про кілька змін у графіку оновлень:
Швидший графік стосуватиметься стабільних версій Chrome для настільних і мобільних платформ. Розробницькі канали Dev і Canary працюватимуть за своїми поточними розкладами .
Часті оновлення створюють очевидну незручність: браузер просить закрити вкладки та перезапуститися. Щоб цього уникнути, Google працює над технологією, яку називає dynamic patching або dynamic matching.
Ідея полягає в тому, щоб замінювати фонові дочірні процеси Chrome — зокрема Renderer і GPU — на оновлені бінарні компоненти без повного перезапуску браузера. Google прагне, щоб у більшості випадків користувачеві не доводилося перезапускати Chrome вручну .
Компанія також повідомила, що починаючи з Chrome 150 на macOS браузер може автоматично перезапуститися для встановлення очікуваного оновлення, якщо він працює у фоновому режимі й не має відкритих вікон . Водночас повноцінне динамічне накладання патчів поки що залишається напрямом розробки, а не універсально доступною функцією .
29 липня 2026 року Google випустила стабільний Chrome 151 для Windows, macOS і Linux. Оновлення виправляє 370 вразливостей .
| Рівень небезпеки | Кількість |
|---|---|
| Критичний | 7 |
| Високий | 71 |
| Середній | 170 |
| Низький | 122 |
Серед критичних проблем:
У Chrome 151 Google також почала переводити XML-парсер на реалізацію мовою Rust із захистом від помилок керування пам’яттю. Зміна стосується поширених сценаріїв, де не потрібен XSLT, і має усунути потенційні проблеми з пошкодженням пам’яті без втрати сумісності з вебстандартами .
Для більшості людей нічого налаштовувати не потрібно: Chrome оновлюється у фоновому режимі. Однак із вересня браузер почне отримувати основні релізи помітно частіше — кожні два тижні, починаючи з Chrome 153 8 вересня 2026 року .
Користувачам варто не відкладати перезапуск браузера, коли оновлення вже завантажене, а також перевірити версію Chrome, якщо браузер давно не закривався. Очікується, що динамічне накладання патчів згодом зменшить кількість вимушених перезапусків.
Випадок Chrome показує, як ШІ змінює не лише швидкість пошуку багів, а й саму економіку кібербезпеки. Моделі можуть цілодобово аналізувати великі кодові бази, порівнювати зміни, готувати патчі та перевіряти їх — завдання, для яких людській команді потрібні значно більші ресурси .
Водночас фінальне рішення про внесення виправлень залишається критично важливим: автоматично згенерований патч потрібно перевірити, протестувати та безпечно доставити користувачам. Для Chrome Google поєднує ці перевірки з частішими релізами, щоб скоротити час, протягом якого відома вразливість може залишатися невиправленою.
Про результати Google розповіла 30 липня 2026 року, пояснивши, що внутрішні інструменти на основі штучного інтелекту стали важливою частиною пошуку та усунення вразливостей у Chrome .
ШІ використовується не лише для пошуку підозрілих фрагментів коду. Google поступово залучає моделі на різних етапах життєвого циклу вразливості:
На початку 2026 року Google розробила спеціальне агентське середовище з Gemini. Компанія заявляє, що воно шукає вразливості ефективніше й генерує менше хибних спрацьовувань, ніж попередні підходи . У багатoагентному процесі одні моделі можуть готувати патчі, інші — критикувати їх або перевіряти коректність перед внесенням змін до проєкту .
Це частина ширшої стратегії Google. У жовтні 2025 року DeepMind представила CodeMender — ШІ-агента, який автоматично знаходить і виправляє вразливості, а також може переписувати код, щоб запобігати цілим класам помилок . 21 липня 2026 року компанія також оголосила про Gemini 3.5 Flash Cyber — спеціалізовану модель для швидкого виявлення, перевірки та виправлення вразливостей. На першому етапі вона доступна урядам і довіреним партнерам через обмежену пілотну програму .
Найбільш показовим результатом став баг обходу пісочниці, який непомітно залишався в коді Chrome понад 13 років .
Вразливість отримала ідентифікатор CVE-2026-15119. Це помилка типу race condition у реалізації GetUserMedia. За певних умов зловмисник, який уже отримав контроль над процесом рендерингу, міг би вийти за межі обмеженого середовища браузера та змусити його прочитати локальні файли .
Пісочниця Chrome ізолює вебсторінки від операційної системи, тому її обхід вважається особливо небезпечним. Така вразливість може стати проміжною ланкою для виконання коду поза захищеним середовищем браузера. Для порівняння, за одну з попередніх вразливостей обходу пісочниці — CVE-2025-4609 — дослідник отримав винагороду Google у розмірі 250 000 доларів .
Google зазначила, що CVE-2026-15119 не виявили під час попередніх людських перевірок коду. Саме цей випадок, за словами компанії, продемонстрував потенціал ШІ-пошуку вразливостей .
Зростання кількості знайдених проблем змушує Google скорочувати проміжок між виявленням багу та доставкою виправлення користувачам. Компанія оголосила про кілька змін у графіку оновлень:
Швидший графік стосуватиметься стабільних версій Chrome для настільних і мобільних платформ. Розробницькі канали Dev і Canary працюватимуть за своїми поточними розкладами .
Часті оновлення створюють очевидну незручність: браузер просить закрити вкладки та перезапуститися. Щоб цього уникнути, Google працює над технологією, яку називає dynamic patching або dynamic matching.
Ідея полягає в тому, щоб замінювати фонові дочірні процеси Chrome — зокрема Renderer і GPU — на оновлені бінарні компоненти без повного перезапуску браузера. Google прагне, щоб у більшості випадків користувачеві не доводилося перезапускати Chrome вручну .
Компанія також повідомила, що починаючи з Chrome 150 на macOS браузер може автоматично перезапуститися для встановлення очікуваного оновлення, якщо він працює у фоновому режимі й не має відкритих вікон . Водночас повноцінне динамічне накладання патчів поки що залишається напрямом розробки, а не універсально доступною функцією .
29 липня 2026 року Google випустила стабільний Chrome 151 для Windows, macOS і Linux. Оновлення виправляє 370 вразливостей .
| Рівень небезпеки | Кількість |
|---|---|
| Критичний | 7 |
| Високий | 71 |
| Середній | 170 |
| Низький | 122 |
Серед критичних проблем:
У Chrome 151 Google також почала переводити XML-парсер на реалізацію мовою Rust із захистом від помилок керування пам’яттю. Зміна стосується поширених сценаріїв, де не потрібен XSLT, і має усунути потенційні проблеми з пошкодженням пам’яті без втрати сумісності з вебстандартами .
Для більшості людей нічого налаштовувати не потрібно: Chrome оновлюється у фоновому режимі. Однак із вересня браузер почне отримувати основні релізи помітно частіше — кожні два тижні, починаючи з Chrome 153 8 вересня 2026 року .
Користувачам варто не відкладати перезапуск браузера, коли оновлення вже завантажене, а також перевірити версію Chrome, якщо браузер давно не закривався. Очікується, що динамічне накладання патчів згодом зменшить кількість вимушених перезапусків.
Випадок Chrome показує, як ШІ змінює не лише швидкість пошуку багів, а й саму економіку кібербезпеки. Моделі можуть цілодобово аналізувати великі кодові бази, порівнювати зміни, готувати патчі та перевіряти їх — завдання, для яких людській команді потрібні значно більші ресурси .
Водночас фінальне рішення про внесення виправлень залишається критично важливим: автоматично згенерований патч потрібно перевірити, протестувати та безпечно доставити користувачам. Для Chrome Google поєднує ці перевірки з частішими релізами, щоб скоротити час, протягом якого відома вразливість може залишатися невиправленою.