Україна звинувачує Wildberries у сприянні російській воєнній машині. Для самої компанії наслідком стало порушення роботи мережі, через яку проходять понад 20 мільйонів замовлень на день .
Тепер Wildberries, за даними видання «Коммерсантъ», шукає в Казахстані приблизно 100 000 квадратних метрів складських площ і готова орендувати практично всі доступні сучасні складські об’єкти в країні . Один зі співрозмовників газети заявив, що компанія готова «забрати всі доступні склади в Казахстані» .
Однак швидко знайти такий обсяг буде складно. Наприкінці 2025 року Казахстан мав близько 1,9 мільйона квадратних метрів сучасних логістичних площ, а частка вакантних приміщень становила лише 5,8% . До середини 2026 року загальний обсяг сучасних складів зріс до 2,4 мільйона квадратних метрів, але пропозиція залишається обмеженою. Жоден окремий складський комплекс у країні не має вільних 100 000 квадратних метрів .
Wildberries уже користується в Казахстані вісьмома складами та сортувальними центрами загальною площею близько 50 000 квадратних метрів . Компанія також будує нові центри: об’єкт площею понад 100 000 квадратних метрів в Алмати та комплекс на 160 000 квадратних метрів в Астані, завершення якого очікується у 2027 році .
Масштаб проблеми визнав і Кремль. 21 липня речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив журналістам: «Ситуація справді складна через втрати, яких зазнали як сама компанія, так і представники малого та середнього бізнесу» .
Кампанія проти російської нафтової інфраструктури виявилася ще масштабнішою. Від початку 2026 року українські дрони щонайменше 194 рази атакували російські нафтопереробні заводи. Найактивнішим місяцем став травень — 16 ударів . До кінця червня, за повідомленнями, були пошкоджені вісім із десяти найбільших НПЗ Росії .
Ще наприкінці 2025 року Міжнародне енергетичне агентство попереджало, що наслідки атак знижуватимуть обсяги російської переробки щонайменше до середини 2026 року . У липні виробництво бензину в Росії скоротилося приблизно до 65% від середнього сезонного рівня . Міністерство оборони Росії оцінювало зменшення нафтопереробних потужностей приблизно у 42,74% від загальної прогнозованої потужності .
За аналізом CNN, дефіцит або перебої з постачанням бензину спостерігалися майже в усіх 83 російських регіонах. Багато заправок запровадили раціонування . Криза спочатку загострилася в окупованому Росією Криму, де оголосили надзвичайний стан, а 21 червня заборонили продаж пального населенню . Згодом проблеми поширилися на всі 11 часових поясів Росії .
Для водіїв це означало багатогодинні черги, закриття АЗС і обмеження обсягів продажу. Повідомлялося щонайменше про дві смерті, пов’язані з наслідками паливної кризи . The Guardian назвав її одним із найпомітніших збоїв у повсякденному житті росіян від початку війни .
Падіння рейтингу російського президента відбувалося паралельно з поширенням паливної кризи. Соціологічні дані не доводять автоматичного причинно-наслідкового зв’язку, однак опитування стабільно показували дефіцит бензину серед головних проблем, які хвилюють росіян.
Наприкінці червня рейтинг схвалення діяльності Путіна опустився до найнижчого за вісім років рівня . На початку липня державний Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦИОМ) зафіксував друге поспіль тижневе зниження показника, тоді як частка критичних оцінок зростала .
У середині липня Фонд громадської думки зафіксував падіння схвалення на п’ять процентних пунктів за один тиждень — із 71% до 66%. Це стало найрізкішим тижневим зниженням від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році . Частка тих, хто не схвалює діяльність президента, зросла до 16% — найвищого показника від початку війни .
Інші опитування підтвердили той самий тренд. Дефіцит бензину два тижні поспіль очолював перелік найважливіших проблем для населення . Незалежне російське розслідувальне видання «Агентство» повідомило, що для більшості опитаних визначальною подією тижня стали нестача бензину та зростання цін на пальне .
За даними ВЦИОМ на 12 липня, рейтинг схвалення Путіна знизився до 65,1% — це було четверте поспіль тижневе падіння і найнижчий рівень від початку повномасштабного вторгнення. Частка несхвалення досягла 23,4% .
Події розвиваються за двома паралельними сценаріями.
Нафтова галузь: українські удари по НПЗ → скорочення переробних потужностей і виробництва бензину → дефіцит та раціонування в більшості регіонів → зростання невдоволення і падіння рейтингу Путіна.
Логістика та торгівля: удари по складах Wildberries → перебої в роботі найбільшої російської мережі електронної торгівлі → пошук термінових резервних площ у Казахстані.
Обидві кризи одночасно набули масштабів у липні 2026 року. Удари наблизили наслідки війни до мільйонів пересічних росіян: одні відчули їх через проблеми із заправками та цінами, інші — через затримки замовлень, втрату товарів і перебої в роботі малого бізнесу .