Порівняно з попереднім кварталом, коли цей показник становив $196,6 млрд, зростання склало приблизно 67%. Це один із найвиразніших сигналів того, наскільки агресивно Microsoft готується до тривалого дефіциту обчислювальних потужностей для сервісів штучного інтелекту . Водночас для інвесторів головне питання залишається незмінним: чи встигнуть доходи зрости разом із масштабом інвестицій.
За три місяці, що завершилися 30 червня 2026 року, Microsoft повідомила про такі результати :
Офіційний звіт Microsoft також вказує на GAAP-прибуток на акцію $4,81, що на 32% перевищує показник попереднього року. Значення $4,74 — це скоригований, non-GAAP-показник .
Під час звичайної торгової сесії акції спочатку подешевшали, але після публікації повного звіту підскочили на 8,1% — до $422,30 у позабіржовій торгівлі .
Виторг Azure та інших хмарних сервісів у IV кварталі зріс на 43%. Це більше, ніж у попередньому кварталі, коли зростання становило 40%, і вище за середній прогноз аналітиків приблизно на рівні 40% .
За підсумками всього фінансового року річний виторг Azure уперше перевищив $100 млрд, збільшившись на 41% . Ширший сегмент Microsoft Cloud, до якого входять Azure, Office 365 та інші хмарні продукти, приніс $59,3 млрд за квартал — на 27% більше, — і $214 млрд за рік .
Ще важливішим для оцінки майбутнього попиту є показник комерційних зобов’язань до виконання — commercial remaining performance obligations, або RPO. Він зріс на 84% — до $678 млрд. Це вартість уже укладених контрактів, за якими дохід ще не визнано в бухгалтерській звітності . Такий обсяг замовлень забезпечує Microsoft незвично високу видимість майбутніх доходів і став одним із головних аргументів генерального директора Сатьї Наделли на користь масштабних витрат на інфраструктуру .
Найбільш обговорюваною цифрою кварталу стали саме майбутні платежі за дата-центри. Станом на 30 червня 2026 року загальний обсяг зобов’язань Microsoft за орендою дата-центрів, робота за якими ще не розпочалася, становив $329,1 млрд проти $196,6 млрд кварталом раніше . Понад $130 млрд нових угод було укладено саме в IV кварталі .
Це не поточні витрати Microsoft і не сума, яку компанія має сплатити негайно. Початок дії договорів запланований у період із фінансового 2027-го до фінансового 2033 року, а строки оренди становлять від одного до 20 років . Частина угод набуде чинності лише після виконання певних договірних умов.
Компанія також змінила підхід до обліку довгострокової оренди: тепер такі договори розподілятимуться на 25 років, а не на 15. Це зменшує розмір капітальних витрат, які відображаються щороку .
На зустрічі з аналітиками Наделла заявив, що Microsoft рухається до приблизного подвоєння потужностей дата-центрів за два роки. У IV кварталі компанія ввела в експлуатацію 31 новий дата-центр, а за весь фінансовий рік — 88 .
Масштаб угод одразу викликав запитання у аналітиків. Зобов’язання на $329,1 млрд часто називають позабалансовими, оскільки вони стосуються оренди потужностей, які ще не почали використовуватися. Якщо попит на ШІ-послуги ослабне, Microsoft може залишитися з довгостроковими платежами за надлишкову інфраструктуру .
На відміну від капітальних витрат, які можна скоротити або відкласти, орендні договори створюють юридичні зобов’язання. Їх потрібно виконувати незалежно від фактичного рівня завантаження потужностей.
Втім, керівництво Microsoft стверджує, що нині обмеженням для зростання є не попит, а нестача доступних хмарних потужностей . Прискорення Azure до 43% і RPO на рівні $678 млрд підтримують цю позицію: клієнти, за даними компанії, замовляють обчислювальні ресурси швидше, ніж Microsoft встигає їх створювати .
Наделла заявив аналітикам, що компанія перебуває «на правильному шляху», аби перетворити інвестиції в ШІ-інфраструктуру на дохід, а прискорення Azure назвав підтвердженням цієї стратегії .
Звіт Microsoft став черговим свідченням масштабного будівництва дата-центрів у технологічній галузі. За аналізом Bloomberg, опублікованим у березні 2026 року, майбутні зобов’язання за орендою дата-центрів у Microsoft, Meta, Amazon, Google, Oracle та CoreWeave вже перевищували $700 млрд, а згодом оцінка піднялася вище $850 млрд .
На Microsoft тепер припадає близько $329 млрд із цієї суми. Ще кілька кварталів тому її майбутні орендні зобов’язання оцінювалися приблизно у $155 млрд .
Результати Microsoft за IV фінансовий квартал підтвердили одразу дві тенденції. По-перше, ставка на штучний інтелект уже сприяє прискоренню доходів Azure. По-друге, компанія готова ще більше збільшувати інфраструктурні зобов’язання, щоб не втратити попит через нестачу потужностей.
Понад $130 млрд нових договорів оренди — це не обов’язково ознака паніки. Радше це сигнал, що Microsoft очікує багаторічного попиту на хмарні ШІ-сервіси й готова створювати потужності задовго до їхнього повного завантаження.
Для інвесторів головна суперечність полягає в іншому: хмарний бізнес прискорюється, а обсяг уже законтрактованих майбутніх доходів сягнув рекордного рівня. Водночас фінансова залежність Microsoft від одного масштабного технологічного тренду також стала безпрецедентною. Поки що ринок вірить у попит: стрибок акцій приблизно на 8% після завершення торгів свідчить, що інвестори вважають інфраструктурну ставку компанії виправданою — попри зростання ставок.