Ось як кожен фактор впливає на кризу:
Початковий бюджет РФ на 2026 рік спирався на оптимістичні прогнози нафтових надходжень, які різко погіршилися. Через зниження закупівель з боку Індії та зростання дисконту на російську нафту виник дефіцит доходів, який, за внутрішніми оцінками лютого 2026 року, загрожував майже потроїти дефіцит порівняно з офіційним цільовим показником . Аналітики прогнозують, що енергетичні доходи РФ у 2026 році можуть впасти на 18% порівняно з урядовими прогнозами, що підвищить дефіцит до 3,5–4,4% ВВП .
Федеральні видатки зросли на 17% у річному вимірі за перші п'ять місяців 2026 року, що призвело до найбільшого дефіциту бюджету щонайменше з 1996 року . Дефіцит перевищив річний план вже у квітні, сягнувши $78,9 млрд (2,5% ВВП) лише за чотири місяці . Служба зовнішньої розвідки України оцінює перевищення військових витрат над початковими планами у $51,3 млрд . Військові видатки в першому кварталі 2026 року зросли на 30% порівняно з аналогічним періодом 2025 року .
Оскільки продаж облігацій на відкритому ринку провалився, Мінфін РФ змушує державні банки купувати нові випуски ОФЗ. Центробанк натомість надає цим банкам ліквідність, фактично створюючи нові рублі для фінансування дефіциту . Українська розвідка називає це «прихованою емісією рубля»: Мінфін випускає облігації, держбанки їх купують, а Центробанк забезпечує гроші — це функціонально еквівалентно друкуванню грошей . Цей механізм став головним каналом покриття зростаючого касового розриву .
Міністерство фінансів РФ призупинило всі регулярні аукціони державних облігацій на невизначений термін 20 липня 2026 року після чотирьох поспіль невдалих розміщень . Два аукціони було скасовано, один повністю провалився, а єдиний успішний продаж приніс лише 9 млрд рублів ($116 млн) проти квартального плану запозичень у 1,5 трлн рублів ($19,35 млрд) . Інвестори вимагали дохідність понад 16% за довгостроковими ОФЗ — рівень, який Мінфін визнав неприйнятним . Індекс державних облігацій RGBI впав з ~119 до ~110, що стало мінімумом 2026 року . Це перший мораторій на аукціони з березня–вересня 2022 року .
Бюджетний закон РФ відкладає «правило нульового дефіциту» на невизначений термін. Президент Путін доручив пріоритетно фінансувати витрати, пов'язані з війною, щонайменше до 2029 року, скасувавши довоєнні плани фіскальної консолідації. Власні прогнози Центробанку передбачають первинний структурний дефіцит у 2% ВВП у 2026 році, 1% у 2027-му та 0,5% у 2028-му — це явне визнання того, що бюджет залишатиметься глибоко дефіцитним роками .
Економічне зростання сповільнюється під тягарем санкцій, інфляції та перерозподілу ресурсів на військові потреби. Уряд переглядає можливість скорочення видатків на необоронні сфери . Вперше з початку повномасштабного вторгнення в Україну бюджет 2026 року передбачає зменшення фінансування національних технологічних та розвиткових програм, оскільки Кремль віддає пріоритет військовим витратам над інвестиціями та інноваціями .
Відрізана від міжнародних ринків капіталу, Росія майже повністю залежить від напруженої внутрішньої фінансової системи. Поєднання західних санкцій, відтоку капіталу, розвороту інфляції в середині 2026 року та краху очікувань щодо подальшого зниження ключової ставки Центробанку спричинили масовий розпродаж державних облігацій, посиливши кризу фінансування . Аналітики Hudson Institute описують ситуацію як «друкарські верстати, що працюють на повну потужність» — єдиний залишковий засіб для покриття дефіциту .
Підсумок: Дефіцит бюджету РФ у 2026 році — це не тимчасове фіскальне відхилення, а наслідок структурної пастки. Військові витрати зростають швидше, ніж падають доходи, ринок облігацій зупинився, а уряд вдався до прихованого монетарного фінансування, яке розганяє інфляцію та підриває курс рубля, не маючи жодного реального плану повернення до фіскальної дисципліни щонайменше до 2029 року .