Банк міжнародних розрахунків (BIS — міжнародна фінансова організація, що об’єднує центральні банки) у квартальному огляді за березень 2026 року назвав це явище «тіньовим запозиченням». На думку BIS, такі домовленості економічно подібні до боргу, однак значною мірою залишаються за межами стандартного балансу компанії .
Найяскравіший приклад — проєкт Hyperion у Луїзіані, вартість якого оцінюють у $27,3 млрд. У жовтні 2025 року Meta передала його у спільне підприємство з фондом приватного кредитування Blue Owl Capital. Meta залишила собі 20%, а Blue Owl через холдингову компанію Beignet Investor LLC отримала 80% . Для реалізації структури створили сім зареєстрованих у штаті Делавер компаній із назвою «Beignet» .
На балансі Meta відображено близько $2,37 млрд інвестицій у проєкт, тоді як приблизно $25 млрд боргового фінансування не показано як безпосередній борг Meta . Аудитор компанії Ernst & Young звернув увагу на ризики такого облікового підходу .
Механізм відповідає типовій моделі, описаній BIS: технологічна компанія володіє меншою часткою, але бере на себе довгострокову оренду потужностей, зобов’язання купувати або резервувати обчислювальні ресурси й іноді надає гарантії. У результаті одноразові капітальні витрати перетворюються на багаторічні операційні платежі, а більша частина пов’язаного боргу залишається поза основним балансом .
Станом на третій квартал 2026 фінансового року Microsoft повідомила про $62,9 млрд зобов’язань за фінансовим лізингом за дев’ять місяців до 31 березня 2026 року. У звітності ця сума проходить у складі рядка «інші зобов’язання», а не як окремо виділений довгостроковий борг .
Загальний обсяг лізингових зобов’язань Microsoft, включно з операційним лізингом і нарахованими відсотками, у річному звіті за 2025 фінансовий рік становив $178,7 млрд . Ще $196,6 млрд припадало на договори оренди дата-центрів, які на той момент ще не набули чинності .
Фінансовий лізинг економічно схожий на придбання активу в кредит: компанія користується об’єктом протягом тривалого періоду й має відповідні платежі. Але для інвестора важливо, у якому саме рядку звітності вони відображені.
Alphabet, материнська компанія Google, надала $43,8 млрд кредитних гарантій. Вони покривають орендні платежі за дата-центри, що належать третім сторонам, якщо орендар не зможе розрахуватися. Водночас на балансі Alphabet цю експозицію відображено за справедливою вартістю лише $815 млн .
Окремо компанія має $7,6 млрд фінансових гарантій для енергетичних контрагентів, щоб ті могли замовляти обладнання з тривалими строками постачання . Обсяг гарантій за орендними платежами зріс майже у сім разів — із $6,5 млрд у вересні 2025 року до приблизно $44 млрд у липні 2026-го .
Гарантія не є негайним боргом: компанія може ніколи не сплатити всю гарантовану суму. Але якщо партнери або орендарі почнуть масово дефолтувати, умовне зобов’язання може перетворитися на реальний грошовий відтік.
Гарантія залишкової вартості зобов’язує одну зі сторін компенсувати частину вартості активу, якщо після завершення лізингу він виявиться дешевшим за очікуване.
Moody’s попереджає, що для операторів великих дата-центрів це може створити неочікувані вимоги до капіталу, якщо ціни на обладнання та самі об’єкти падатимуть. Особливий ризик пов’язаний із швидким моральним старінням ШІ-чипів . Те, що сьогодні є дорогим і передовим обладнанням, може швидко втратити частину вартості після виходу нового покоління чипів.
Amazon має $106,3 млрд майбутніх лізингових зобов’язань, які ще не відображені на балансі . У Oracle аналогічний показник становить приблизно $260 млрд — найбільша окрема позабалансова експозиція серед п’яти компаній .
За даними Moody’s, загальний обсяг лізингових зобов’язань групи зріс до $1,2 трлн, із яких понад $820 млрд припадає на договори, що ще не набули чинності. Це означає, що відповідні дата-центри ще будуються, але компанії вже можуть бути пов’язані майбутніми платежами .
За оцінкою BIS, приблизно за 18 місяців гіпермасштабувальники — великі оператори хмарної інфраструктури — вивели за межі балансів понад $120 млрд боргу, пов’язаного з ШІ-обчисленнями . У типовій схемі спеціально створена компанія або спільне підприємство купує чи будує дата-центр, залучаючи борг від приватних кредитних фондів та інших інституційних інвесторів .
Гіпермасштабувальник при цьому:
Це створює нові канали поширення фінансового шоку. Якщо попит на ШІ-послуги виявиться недостатнім, проблеми можуть одночасно виникнути у технологічних компаній, приватних кредитних фондів, страховиків і власників дата-центрів . BIS також назвав бульбашки активів, пов’язані зі ШІ, разом із державним боргом серед ключових системних ризиків .
У липні 2026 року S&P знизило кредитний рейтинг Oracle до BBB− — лише на один щабель вище від спекулятивного, або «сміттєвого», рівня. Серед причин називали масштабні позабалансові зобов’язання компанії, пов’язані з розбудовою ШІ-інфраструктури .
Спред кредитно-дефолтних свопів (CDS) Oracle — вартість страхування від дефолту позичальника — зріс вище за рівні, зафіксовані під час фінансової кризи 2008 року. Це свідчить про посилення занепокоєння інвесторів щодо прихованого боргового навантаження компанії .
У першому кварталі 2026 року Alphabet повідомила про від’ємний вільний грошовий потік — уперше з 2004 року. Причиною стали масштабні витрати на ШІ-інфраструктуру, частина яких пов’язана з позабалансовими моделями фінансування . За оцінкою, наведеною в юридичному аналізі, Alphabet і Meta у 2026 році можуть мати від’ємний вільний грошовий потік до $28 млрд .
Moody’s описало ризик «циркулярності» у фінансуванні ШІ. Гіпермасштабувальники одночасно стають найбільшими клієнтами, фінансистами та співвласниками спеціальних компаній, які будують дата-центри. Такі переплетені зв’язки можуть посилити збитки під час спаду .
Moody’s окремо заявило, що витрати на ШІ загрожують кредитній якості Amazon, Meta та Alphabet .
Цифри $1,65 трлн і $2,13 трлн не є тотожними: ймовірно, вони охоплюють різні дати зрізу та різні види фінансових інструментів . Крім того, дані про перевищення Oracle рівнів CDS 2008 року, зниження її рейтингу до BBB− та перший від’ємний вільний грошовий потік Alphabet походять переважно з вторинних повідомлень, а не з усіх доступних первинних документів.
Показники також не можна механічно порівнювати між компаніями: стандарти розкриття інформації та структура договорів у них різняться.
Висновок: Big Tech не обов’язково приховує борг у буквальному сенсі — значна частина зобов’язань розміщується у спільних підприємствах, спеціальних юридичних особах, гарантіях і майбутніх лізингових договорах. Але для кредиторів та інвесторів економічний результат може бути подібним: компанії беруть на себе багаторічні платежі, сподіваючись, що попит на ШІ виправдає нинішні витрати. Саме цю невидиму на перший погляд залежність BIS називає «тіньовим запозиченням».