Реакція ринку на енергоносії була миттєвою. Ф’ючерси на нафту Brent подешевшали приблизно на 4% — до 92,80 долара за барель. Зникнення частини «премії за воєнний ризик», яка накопичувалася протягом кількох тижнів ударів, послабило побоювання щодо перебоїв із постачаннями .
Фондові ринки скористалися зниженням цін на нафту та відступом геополітичних ризиків:
Інвестори розцінили паузу у бойових діях як шанс на зниження ризику масштабнішого конфлікту на Близькому Сході та перебоїв із судноплавством через Ормузьку протоку . Посол США при ООН Майк Волтц заявив, що президент Дональд Трамп вирішив призупинити військові дії, щоб спробувати перейти до дипломатичного врегулювання .
Водночас ринки майже одразу врахували, що перемир’я залишається нестійким. Єменські хусити атакували нафтові об’єкти в Саудівській Аравії, а Україна завдала удару по іранському торговельному судну в Каспійському морі протягом тих самих вихідних . Попри це, головним наративом понеділка стало саме полегшення.
У вівторок настрій різко змінився. Широке ралі поступилося місцем глобальному розпродажу напівпровідникових акцій, який оголив слабкі місця висхідного ринку.
ETF iShares Semiconductor (SOXX) у передторговий період втратив понад 3%, а ф’ючерси на Nasdaq опустилися на від’ємну територію . Акції Nvidia подешевшали на 5%, тоді як азійські виробники чипів зазнали ще сильнішого тиску. Південнокорейський індекс KOSPI впав до тримісячного мінімуму .
Розпродаж став результатом поєднання кількох чинників:
Сума у 250 млрд доларів стала для ринку своєрідним символом масштабів капіталовкладень, необхідних для розвитку інфраструктури штучного інтелекту. Інвестори почали ставити принципове питання: чи здатні майбутні доходи від ШІ виправдати такі витрати, чи сектор уже залучив надто багато капіталу .
На цьому тлі виникла помітна розбіжність між індексами. Dow Jones, де більшу роль відіграють промислові та захисні компанії, тримався відносно стійко завдяки дешевшій нафті. Натомість Nasdaq і азійські ринки, чутливі до динаміки дорогих технологічних та напівпровідникових акцій, суттєво просіли .
Рух різних класів активів 27–28 липня показав, що зниження цін на нафту не обов’язково означає загальне покращення настроїв.
У вівторок Brent продовжила дешевшати на тлі збереження паузи у бойових діях між США та Іраном, наближаючись до 87 доларів за барель . Проте це майже не підтримало ринок державних облігацій США: дохідність казначейських паперів залишалася переважно стабільною. Отже, інвестори не вважали падіння цін на нафту достатньо сильним або тривалим чинником дезінфляції, щоб змінити очікування щодо політики Федеральної резервної системи .
Долар США загалом слабшав — частково через зниження геополітичного попиту на захисні активи, частково через позиціонування учасників ринку напередодні рішення ФРС щодо ставок .
Найсильніше хвиля розпродажу вдарила по азійських ринках, де частка виробників чипів особливо велика. Американські та європейські майданчики виявилися стійкішими, оскільки дешевша нафта підтримала матеріальні, промислові та інші нетехнологічні компанії .
Незвична картина — зростання Dow Jones одночасно з падінням Nasdaq — більше нагадувала ротацію капіталу, ніж системну паніку. Водночас вона чітко показала вразливість технологічного сектору до втоми від масштабних капітальних витрат.
Додатковий тиск на ринок створювало засідання Федеральної резервної системи, заплановане на 29 липня. За повідомленнями кількох джерел, у ціни активів закладалася 38-відсоткова ймовірність підвищення ставки — незвично високий показник для засідання, від якого багато хто очікував обережнішої позиції .
Saxo Bank назвав засідання «відкритим» — тобто таким, результат якого не можна вважати наперед визначеним — і зазначив, що трейдери готуються до можливого несподіваного рішення . Ризик жорсткішої політики особливо тиснув на акції компаній, що залежать від майбутнього зростання, зокрема технологічних і напівпровідникових виробників.
Макроекономічне тло також залишалося непевним. До початку цього періоду S&P 500 і Nasdaq уже два тижні поспіль завершували торги зі зниженням . Сезон квартальної звітності за другий квартал давав неоднозначні сигнали: окремі галузі почали його впевнено, але акції виробників чипів і далі слабшали .
Тому питання щодо ШІ-ринку було не просто технічним. Йшлося про його фундаментальну основу: чи принесуть багатомільярдні інвестиції в чипи й дата-центри співмірну віддачу, чи інвестори переоцінюють майбутній попит .
Тиждень 27–31 липня вважався одним із найнасиченіших у сезоні корпоративної звітності та одним із найважливіших для монетарної політики у 2026 році . Саме на цей період припали події, здатні визначити подальшу долю так званої ШІ-угоди — інвестиційної ставки на компанії, які отримують вигоду від розвитку штучного інтелекту.
Інвестори чекали на звіти найбільших технологічних компаній, чиї витрати значною мірою й підтримували весь ралі напівпровідникового сектору . Alphabet уже відзвітувала слабше, ніж очікувалося, що погіршило настрої напередодні ключового тижня . У центрі уваги були:
Події 27–28 липня продемонстрували головну суперечність ринку. Геополітична розрядка та дешевша нафта підтримували економіку загалом і компанії поза технологічним сектором. Але вартість ШІ-інфраструктури, конкуренція з боку Китаю та ризик жорсткішої позиції ФРС вдарили саме по сектору, який очолював висхідний рух ринку.
Наступні звіти Big Tech і рішення ФРС мали показати, чим був цей обвал: звичайною ротаційною корекцією в перегрітих акціях напівпровідникових компаній чи початком глибшого розвороту всієї ШІ-угоди .