Стагфляційний шок 2026 року: як війна на Близькому Сході змінює світову економіку

Базовий сценарій передбачає, що ціна нафти Brent у середньому становитиме $94 за барель, а найсерйозніші перебої з постачанням енергоносіїв послабляться до кінця липня .

Водночас у найгіршому сценарії, якщо протистояння між США та Іраном загостриться, глобальне зростання може впасти до 1,3%, а інфляція — піднятися до 4,5%, повідомив Reuters головний економіст Світового банку Індерміт Ґілл 22 липня . Якщо криза триватиме довше, але не переросте у найгірший сценарій, а нафта коштуватиме в середньому $115 за барель, зростання може сповільнитися до 2,1% .

Банк також попередив, що 32 країни вже перебувають у стані боргової кризи або мають високий ризик її настання .

Bank of America: «помірна стагфляція» може стати новою нормою

Bank of America одним із перших прямо назвав наслідки війни класичним стагфляційним шоком — поєднанням повільнішого зростання та вищих цін .

Банк переглянув прогноз глобального зростання на 2026 рік із 3,5% до 3,1%, а прогноз світової інфляції підвищив із 2,8% до 3,3%. Для США очікуване зростання знижено на 0,5 процентного пункту — до 2,3%, тоді як загальна інфляція може сягнути 3,6% .

Bank of America прогнозує, що нафта коштуватиме близько $100 за барель упродовж усього року. Навіть після завершення війни ціни, за оцінкою банку, можуть стабілізуватися у новому діапазоні $90–95 за барель .

«Поки що дивіденд війни — помірна стагфляція», — написав економіст Bank of America Клаудіо Іріґоєн, додавши, що довгостроковий ефект залежатиме від тривалості конфлікту .

МВФ: три сценарії, і всі передбачають втрати

МВФ розглядає три варіанти розвитку подій .

• Базовий сценарій: короткий конфлікт і зростання цін на енергоносії на 19%. Глобальне зростання становитиме 3,1%, а загальна інфляція — 4,4% .
• Негативний сценарій: довший конфлікт, сильніше подорожчання енергоносіїв, зростання інфляційних очікувань і часткове посилення монетарної політики.
• Найгірший сценарій: тривала війна та перекриття Ормузької протоки, що призведе до значно більшого удару по зростанню й цінах.

Голова МВФ Крісталіна Георгієва повідомила Reuters, що війна вже скоротила глобальну пропозицію нафти на 13% . За оцінкою фонду, стійке підвищення ціни на нафту на 10% додає приблизно 0,4 процентного пункту до інфляції .

МВФ також очікує, що світове зростання знизиться з 3,5% у 2025 році до 3% у 2026-му, а у 2027 році відновиться до 3,4% .

Азійський банк розвитку: країни Азії відчують удар через енергію та продовольство

Азійський банк розвитку знизив прогноз зростання економік країн, що розвиваються в Азії та Тихоокеанському регіоні, до 4,9% у 2026 році — з 5,1% у квітневій оцінці та 5,5% у 2025 році .

Інфляція в регіоні, за даними Reuters, може прискоритися до 4,6%. В офіційному липневому прогнозі самого банку цей показник становить 4,3% . Причина — не лише дорожча нафта й газ, а й подорожчання добрив, інших сировинних товарів та перебої в ланцюгах постачання .

ОЕСР попереджає про ризик рецесії

ОЕСР заявила, що затяжна війна може підштовхнути окремі країни до рецесії та суттєво посилити інфляцію . У базовому сценарії організація прогнозує сповільнення глобального зростання з 3,0% у 2025 році до 2,8% у 2026-му з подальшим відновленням .

Нафта й Ормузька протока — головна змінна

Нафтовий ринок залишається основним каналом, через який війна впливає на світову економіку. Перекриття або тривале обмеження руху через Ормузьку протоку — стратегічний морський маршрут для транспортування енергоносіїв — уже серйозно порушило роботу енергетичних ринків .

Goldman Sachs попереджає: якщо перебої триватимуть, Brent може перевищити $120 за барель. JPMorgan оцінює, що кожен додатковий місяць війни з Іраном може додавати до ціни Brent приблизно $7–8 за барель.

Водночас війна поглибила очікуваний дефіцит нафти у 2026 році, хоча за нормалізації постачання у 2027-му все ще можливий надлишок пропозиції .

Енергетичний шок уже виходить далеко за межі бензину й електроенергії:

• середні ціни на добрива можуть зрости майже на 38% у 2026 році ;
• сировинні товари, які аналітики очікували побачити дешевшими, натомість подорожчали на 22% ;
• дорожча енергія тисне на продовольчі ціни, транспорт і виробничі ланцюги.

Центральні банки опинилися перед складним вибором

Інфляційний тиск ускладнює роботу центральних банків. Вони мають підтримати економічну активність, але водночас не допустити нового прискорення цін.

Федеральна резервна система США у 2026 році утримує ключову ставку в діапазоні 3,50–3,75%. На тлі нового інфляційного ризику зберігається висока ймовірність підвищення ставки . Світовий банк зазначає, що подальша ескалація бойових дій може підштовхнути ставки вгору в найбільших центральних банках .

Дохідність 30-річних казначейських облігацій США залишається вище 5% найдовший період із 2007 року. Це відображає вищі очікування щодо інфляції та загальну невизначеність на ринках .

Для компаній наслідки вже відчутні: понад три чверті бухгалтерів у світі повідомили про зростання операційних витрат у другому кварталі 2026 року, а 83% фінансових директорів заявили про подорожчання роботи.

Хто постраждає найбільше

• Близький Схід і Північна Африка. Саме для цього регіону, а також Афганістану й Пакистану, прогнози зростання переглянули найсильніше . МВФ очікує зростання економік країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки лише на 2% у 2026 році. Саудівська Аравія виглядає стійкішою, тоді як імпортери нафти, зокрема Єгипет і Йорданія, вразливіші до подорожчання енергоносіїв .
• Африка. ООН попереджає, що затяжний конфлікт може спричинити масштабну кризу вартості життя через дорожчі продукти та паливо .
• Країни з економіками, що розвиваються. Вони зазвичай потерпають сильніше за розвинені держави: дорожчі добрива б'ють по сільському господарству, а вищі ціни на енергію збільшують рахунки за імпорт продовольства .

Що може змінити прогноз

1. Тривалість війни має вирішальне значення. Майже всі оцінки залежать від того, коли завершиться конфлікт і чи залишатимуться відкритими ключові маршрути постачання, передусім Ормузька протока .
2. Найгірший сценарій не є базовим. Прогноз Світового банку на рівні 1,3% зростання та 4,5% інфляції описує можливу ескалацію, а не найімовірніший розвиток подій .
3. Світова економіка поки демонструє стійкість. 8 липня керівники Міжнародного енергетичного агентства, МВФ, Світового банку та Світової організації торгівлі заявили, що глобальна економіка загалом залишається «достатньо стійкою», хоча невизначеність залишається високою .
4. Пропозиція нафти може відновитися. Якщо постачання нормалізується, у 2027 році ринок може знову зіткнутися з надлишком нафти .

Висновок

Війна на Близькому Сході змушує світову економіку проходити болісне переналаштування. Поки що найточніше цей стан описує «помірна стагфляція»: зростання сповільнюється, а інфляція залишається високою.

Чи переросте цей шок у повномасштабну рецесійну спіраль, залежить передусім від чинника, який не може контролювати жоден економіст, — коли і як завершиться конфлікт.