Це новий виток затяжної турбулентності навколо «Скуадри адзурри»: Італія втретє поспіль не пробилася на чемпіонат світу. Розбираємо, як розгорталися події.
11 липня 2026 року Паоло Мальдіні призначили технічним директором FIGC, а колишнього бразильського футболіста Леонардо — технічним радником. Це було частиною масштабної перебудови управління збірною після третього поспіль непробиття на чемпіонат світу . Перед дуетом із колишніх представників «Мілана» поставили завдання повністю перезапустити спортивну стратегію національної команди.
Однак уже 27 липня обоє залишили свої посади. ЗМІ називали різні строки — від 15 до 17 днів, але найчастіше фігурувала цифра 16 . Причиною став конфлікт навколо їхнього кандидата на посаду головного тренера — Андреа Пірло .
За даними La Gazzetta dello Sport, після відхилення кандидатури Пірло Мальдіні та Леонардо вирішили, що «простору для переговорів чи перегляду рішення більше немає», і подали заяви президенту FIGC Джованні Малаґо .
Пірло вважали головним кандидатом на посаду тренера збірної. Саме його підтримували Мальдіні та Леонардо, а переговори вже сприймалися як майже завершені . За повідомленнями, Пірло навіть погодився на усну пропозицію федерації .
Але в жовтні 2025 року, коли Пірло працював тренером FC United у Дубаї, він став глобальним амбасадором Fonbet — однієї з найбільших букмекерських компаній Росії . Саме цей комерційний контракт перетворив потенційне призначення на політичну та репутаційну проблему.
Коли кандидатура Пірло стала публічною, представники FIGC та італійські парламентарі висловили серйозні заперечення. Їх непокоїло, що тренер національної збірної матиме зв’язки з російською букмекерською компанією під час війни Росії проти України . Суперечки посилилися після повідомлень, що Fonbet спонсорувала спортивні заходи за участю ветеранів російської війни проти України . Італійські політики публічно критикували можливе призначення, наголошуючи на чутливості будь-яких комерційних зв’язків із Росією .
26 липня Пірло підтвердив, що йому повідомили про припинення розгляду його кандидатури . Він заявив, що партнерство з Fonbet має виключно комерційний характер, а його діяльність повністю відповідає законодавству . В Instagram Пірло написав: «Учора ввечері я дізнався, що більше не є кандидатом на посаду тренера національної збірної Італії… Я завжди виконував свою роботу серйозно та професійно» .
Цей випадок відображає ширшу європейську дискусію про вплив букмекерської реклами на футбол — особливо коли йдеться про компанії, пов’язані з державами або структурами, що викликають політичні й репутаційні застереження. Рішення FIGC зупинило призначення Пірло, але водночас зруйнувало крихкий союз, завдяки якому Мальдіні та Леонардо приєдналися до федерації.
Після відставки Мальдіні та Леонардо, відмови від кандидатури Пірло й того, як Пеп Гвардіола вже відхилив пропозицію, федерації довелося діяти максимально швидко . До цього FIGC уже пережила відставку Дженнаро Гаттузо, який залишив посаду в квітні після поразки Італії від Боснії і Герцеговини у відборі на чемпіонат світу .
28 липня 2026 року на засіданні Федеральної ради FIGC президент Джованні Малаґо оголосив: «Я обрав Роберто Манчіні головним тренером національної збірної» . Манчіні повертається до команди вдруге. Саме він привів Італію до титулу чемпіона Європи 2020 року, а тепер має відновити збірну після чергового провалу .
«Часу залишалося дедалі менше, — пояснив Малаґо на пресконференції. — Я вважав, що саме Роберто Манчіні має стати тренером національної збірної Італії. Це рішення я беру на себе» .
Паралельно Клаудіо Раньєрі має замінити Мальдіні на посаді технічного директора . Досвідчений тренер, який у 2016 році сенсаційно привів «Лестер Сіті» до чемпіонства в англійській Прем’єр-лізі, працюватиме разом із Манчіні над технічною стратегією збірної.
Малаґо підтвердив домовленість із Раньєрі такими словами: «Людина, з якою я поділяю це бачення, — Клаудіо Раньєрі. Кілька хвилин тому він погодився взяти на себе цю роль» .
Крах проєкту Мальдіні та Леонардо став серйозним ударом по спробі перебудувати італійський футбол. Чотириразова чемпіонка світу пропустила мундіалі 2018, 2022 та 2026 років — безпрецедентна серія невдач для однієї з найтитулованіших збірних .
Рішення не затверджувати Пірло могло зняти політичну напругу, але воно відштовхнуло двох найавторитетніших діячів італійського футболу та ще більше розхитало федерацію. Манчіні повертається як символ останнього великого успіху збірної, однак йому дістанеться команда, яка останніми роками регулярно не виправдовувала очікувань у кваліфікаційних турнірах.
Співпраця з Раньєрі може дати федерації необхідний досвід і стабільність. Та головне завдання не змінилося: створити команду, здатну знову конкурувати на найвищому рівні після цілого покоління невдач.
Ця історія також показала, наскільки сильно сучасний футбол залежить від чинників поза межами поля. Геополітика, комерційна етика та репутаційні ризики тепер можуть визначити долю навіть найважливішого тренерського призначення. Найближчий виклик для FIGC — стабілізувати федерацію й дати Манчіні та Раньєрі можливість працювати без нових потрясінь.