Спалах оголосили в середині травня 2026 року . Загалом в Уганді підтвердили 20 випадків:
Останнього пацієнта виписали з лікувального центру 16 липня після двох негативних тестів. Саме тоді розпочався 42-денний відлік . Нових випадків в Уганді не реєстрували після 21 червня 2026 року .
Спалах хвороби, спричиненої вірусом Бундібуґьо, у провінції Ітурі в ДР Конго повідомили 14 травня 2026 року. За темпами зростання він став одним із найбільших і найшвидших спалахів еболи, зафіксованих досі .
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) попередила 16 липня, що епідемія «випереджає заходи реагування», попри масштабну мобілізацію уряду ДР Конго, ВООЗ, Africa CDC та інших партнерів . Для порівняння: під час спалаху 2018–2019 років ДР Конго знадобилося понад 10 місяців, щоб досягти позначки у 2 000 підтверджених випадків. У 2026 році цей показник було подолано приблизно за два місяці .
Офіційні оцінки зростали в міру надходження нових даних:
Окремі завезені випадки зафіксували і в Європі. У Франції захворів лікар, який повернувся з ДР Конго; він одужав, а вторинної передачі серед контактів не виявили. Про випадок також повідомляли в Німеччині .
27 травня 2026 року Уганда закрила кордон із ДР Конго. Перетин дозволяли лише для роботи команд реагування на спалах, гуманітарних операцій, перевезення продовольства й вантажів, а також уповноважених поїздок . Усіх дозволених подорожніх мали проходити суворий медичний скринінг, заповнення форм із контактними даними та подальший моніторинг .
Того самого дня Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) випустили для Уганди й ДР Конго рекомендацію найвищого, четвертого рівня — «не подорожувати» — та закликали уникати необов’язкових поїздок . Державний департамент США запровадив аналогічне попередження . Канада також обмежила поїздки до Уганди та ДР Конго через спалах.
Ключова проблема полягає в тому, що для виду вірусу Бундібуґьо немає ліцензованої вакцини або специфічного лікування . Вакцина Ervebo, вироблена компанією Merck, дозволена лише для профілактики хвороби, спричиненої видом Zaire ebolavirus, а не вірусом Бундібуґьо .
Експериментальний кандидат rVΔ/BDB-GP, створений на тій самій платформі, що й Ervebo, продемонстрував переваги щодо виживання у дослідженнях на приматах, але ліцензії не отримав . Дані на тваринах також припускають, що Ervebo може забезпечувати частковий перехресний захист від вірусу Бундібуґьо. Однак на початку липня клінічних доказів ефективності у людей не було .
ВООЗ рекомендувала не застосовувати Ervebo за межами ретельно спланованих дослідницьких програм . Африканське агентство з лікарських засобів заявило, що наявні засоби протидії, найімовірніше, не забезпечать достатнього захисту без адаптації .
Africa CDC та партнери організовують у ДР Конго клінічні випробування, щоб перевірити, чи може Ervebo забезпечити перехресний захист від вірусу Бундібуґьо . Основна мета таких досліджень — захистити медичних працівників, які перебувають на передовій боротьби зі спалахом .
Опубліковане в липні 2026 року дослідження зразків людської сироватки в журналі New England Journal of Medicine виявило ознаки можливої часткової дії Ervebo проти вірусу Бундібуґьо. Це посилило наукове обґрунтування майбутнього випробування, але не доводить, що вакцина захищає від хвороби в реальних умовах .
Медичні команди працюють у надзвичайно складних умовах. У східній частині ДР Конго спалах охоплює райони Ітурі, Північного та Південного Ківу, де триває збройний конфлікт .
Серед головних перешкод:
У підсумку регіон має дві протилежні реальності. Уганда змогла зупинити транскордонне поширення завдяки нагляду, обмеженням на кордоні, відстеженню контактів і лікуванню підтверджених пацієнтів. У ДР Конго тим часом триває швидке розширення епідемії, яку стримують збройний конфлікт, обмежений доступ до постраждалих районів і відсутність затверджених медичних засобів проти вірусу Бундібуґьо.