Для Volkswagen це різкий розворот. У 2024–2025 роках компанія виступала проти мит на китайські електромобілі, називаючи їх «шкідливими» для європейського ринку та попереджаючи про ризик заходів у відповідь . Фінансовий директор VW тоді наполягав: довгострокову конкурентоспроможність мають забезпечити скорочення витрат, а не протекціонізм .
Що ж змінилося? Відповідь складається з двох частин: Volkswagen домігся захисту для власних автомобілів, вироблених у Китаї, а китайські конкуренти скористалися регуляторною лазівкою та почали випереджати найпопулярнішу модель німецької марки.
У 2024 році широкі тарифи безпосередньо били б по самому Volkswagen. Компанія виробляє Cupra Tavascan та інші електромобілі на китайських заводах і експортує їх до Європи. Отже, загальні мита підвищили б вартість і її власного імпорту .
Керівник бренду Volkswagen Томас Шефер попереджав Брюссель, що підвищення тарифів може спровокувати відповідні заходи Китаю проти міжнародних автовиробників, які працюють на його ринку . Позиція фінансового директора Арно Антліца була схожою: тарифи могли дати лише коротку передишку, тоді як справжньою відповіддю мали стати нижчі витрати та ефективніше виробництво .
У лютому 2026 року Європейська комісія погодила з Volkswagen механізм цінових зобов’язань. За цією схемою китайські електромобілі VW на акумуляторах (BEV) отримали звільнення від додаткових тарифів в обмін на мінімальну імпортну ціну та квоту на продажі .
Це стало прецедентом для адресних, модельних винятків із тарифного режиму . Після того як власні китайські поставки Volkswagen опинилися під захистом, потенційний мінус від підвищення мит для конкурентів фактично зник.
Тарифи ЄС, запроваджені у 2024 році, стосувалися передусім акумуляторних електромобілів (BEV), але не plug-in-гібридів. Китайські автовиробники швидко скористалися цією різницею в правилах .
До середини 2026 року наслідки стали очевидними:
Для Volkswagen це вже не абстрактна суперечка про торговельну політику. Китайські виробники почали відбирати частку саме в сегменті, де VW мав сильні позиції.
У кількох публікаціях зазначається, що у 2024 році Volkswagen виступав за м’якшу конструкцію тарифів ЄС. Це дозволило китайським PHEV і далі потрапляти на європейський ринок за відносно низькими ставками . The Autowire писав, що приблизно 18 місяців тому лобістські зусилля VW допомогли зробити попередній раунд тарифів достатньо м’яким, щоб китайські бренди продовжили перемагати .
Тепер це рішення виглядає як прорахунок: лазівка, яку компанія не поспішала закривати, допомогла конкурентам обійти її власні моделі.
Розворот Volkswagen відбувається на тлі серйозної кризи витрат. Компанія погрожувала закрити чотири заводи в Німеччині, зокрема повністю електричне підприємство в Цвіккау, федеральна земля Саксонія .
Міністр економіки Саксонії Дірк Пантер прямо пов’язував вищі тарифи з необхідністю захистити виробничу базу VW у Німеччині . Внутрішнє скорочення витрат залишається болісним і повільним процесом, тому тарифний захист може здаватися компанії привабливішим короткостроковим рішенням.
Ще в червні 2026 року ЄС готував тарифи і на китайські plug-in-гібриди, щоб закрити лазівку, яка дозволила BYD та іншим брендам обходити мита на акумуляторні електромобілі .
Європейська комісія також створила механізм, за яким автовиробники можуть добровільно обмежувати експорт електромобілів із Китаю до Європи в обмін на тарифне послаблення. Учасники такої схеми мають погодитися на мінімальні ціни .
Отже, Volkswagen змінив позицію не лише через загальну геополітичну суперечку між ЄС і Китаєм. Компанія спочатку захищала власні імпорти від тарифів, а потім зіткнулася з наслідками м’якших правил для конкурентів. Чи допоможить пізній заклик Блуме зупинити наступ китайських PHEV, поки що залишається відкритим питанням.