Нові мита США проти ЄС: обережне схвалення Брюсселя і суперечка про примусову працю

Йдеться про те, що ставка 10% для європейських товарів залишається нижчою за 15-відсоткову граничну ставку, передбачену рамковою угодою Turnberry . Тобто Комісія фактично визнала: нове мито не порушує погодженої тарифної стелі. Але це не означало згоди з американською аргументацією про примусову працю чи схвалення подальшого розширення тарифної політики.

Для Брюсселя це був прагматичний баланс: не допустити негайної ескалації трансатлантичної торговельної суперечки, водночас не легітимізуючи звинувачення, які ЄС вважає безпідставними.

Європейські чиновники відкинули обґрунтування США

Представники ЄС та інших торговельних партнерів здебільшого негативно відреагували саме на пояснення Вашингтона:

• Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що підстави для мит проти європейських товарів є «необґрунтованими» .
• Голова комітету Європарламенту з міжнародної торгівлі Бернд Ланге ще в червні попереджав, що будь-які додаткові мита понад домовленості Turnberry будуть «неприйнятними». Він також відкинув твердження, що ЄС не вживає заходів проти примусової праці .
• Представник Єврокомісії з питань торгівлі Олоф Гілл заявив, що ЄС уважно проаналізує результати американського розслідування, але назвав мита на такій підставі «невиправданими» .
• Представники інших країн також заперечили американські висновки, заявляючи, що багато держав уже мають власні правила для протидії товарам, виробленим із використанням примусової праці .

ЄС наголошує, що не заперечує саму мету боротьби з примусовою працею. Союз уже ухвалив Регламент про заборону продукції, виготовленої з використанням примусової праці. Він має застосовуватися до всіх таких товарів — імпортованих, вироблених у ЄС або призначених для експорту; набуття чинності передбачене на 14 грудня 2027 року . Саме тому європейські чиновники вважають претензії Вашингтона до ЄС особливо сумнівними.

Угода Turnberry: стеля, а не гарантовано нульове мито

27 липня 2025 року президент США Дональд Трамп і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн домовилися в шотландському Тернберрі про рамкову торговельну угоду . Її ключовим елементом стала 15-відсоткова стеля мит США для більшості товарів з ЄС .

Натомість Євросоюз погодився скасувати мита на американські промислові товари та надати пільговий доступ до ринку для низки сільськогосподарських і морепродуктів . Детальніше домовленості були викладені у спільній заяві від 21 серпня 2025 року .

Важливий нюанс полягає в тому, що 15% — це саме максимальна межа, а не обов’язково єдина ставка і не гарантія безмитної торгівлі. Тому нове мито 10% на європейські товари формально вкладається в угоду, хоча сам факт його запровадження суперечить очікуванню стабільності, яке Брюссель пов’язував із домовленістю.

Чому ратифікація угоди була такою напруженою

Європейська сторона погоджувалася на реалізацію домовленостей під значним політичним тиском із Вашингтона. Дональд Трамп вимагав ратифікації до 4 липня — 250-ї річниці незалежності США — і погрожував значно вищими митами в разі затягування .

У березні 2026 року Європарламент визначив позицію для переговорів щодо законодавчого втілення тарифних зобов’язань . 20 травня Європарламент і Рада ЄС досягли попередньої домовленості щодо відповідних регламентів . 16 червня парламент підтримав угоду 440 голосами проти 151, ще 50 депутатів утрималися . Європейська частина домовленостей набула чинності 1 липня 2026 року .

У результаті Єврокомісія опинилася в політично вразливому становищі: вона вже провела через складний процес зниження мит на американські товари й не була зацікавлена одразу повертатися до конфронтації.

Рішення Верховного суду США змінило правову основу мит

Ще один важливий фактор — рішення Верховного суду США від 20 лютого 2026 року у справі Learning Resources, Inc. v. Trump. Суд із перевагою 6–3 постановив, що Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження, відомий як IEEPA, не надає президентові права запроваджувати широкі тарифи .

Це рішення позбавило правової основи попередній тимчасовий глобальний тариф 10% і змусило адміністрацію шукати інший механізм . Надзвичайні повноваження IEEPA були швидким способом запроваджувати масштабні мита, але Верховний суд визнав, що президент не може спиратися на цей закон для встановлення тарифів без чітко наданих Конгресом повноважень .

Перехід до Section 301

Новою правовою опорою стала Section 301 Закону про торгівлю США 1974 року. На відміну від IEEPA, цей механізм передбачає офіційне розслідування та висновок про несправедливі або дискримінаційні торговельні практики іншої країни .

2 червня 2026 року Управління торгового представника США оголосило результати 60 розслідувань за Section 301. Вашингтон заявив, що цільові країни недостатньо протидіють потраплянню на їхні ринки товарів, вироблених із використанням примусової праці . Саме ці висновки стали підставою для тарифів, оголошених 24 липня .

Такий підхід є повільнішим і вужчим за IEEPA, оскільки потребує процедурного розслідування та обґрунтування. Водночас його складніше швидко скасувати наступній адміністрації, адже він спирається на окремі висновки щодо торговельної практики, а не лише на оголошення надзвичайного стану .

Що це означає для торговельного перемир’я

Наразі головний конфлікт проходить по двох різних лініях. Юридично 10-відсоткове мито для товарів з ЄС не перевищує ліміту, передбаченого Turnberry. Політично Брюссель не погоджується з тим, що Європу можна звинувачувати в недостатній боротьбі з примусовою працею.

Крім того, ЄС побоюється, що нові американські розслідування — зокрема щодо надлишкових промислових потужностей у Європі та цінової політики у фармацевтичному секторі — можуть призвести до накопичення мит і зрештою перевищити 15-відсоткову межу . Тому обережна реакція Єврокомісії — це не знак завершення суперечки, а спроба втримати хитке торговельне перемир’я, поки Вашингтон і Брюссель з’ясовують, наскільки далеко кожна зі сторін може зайти.