Нарада мала об’єднати роботу міністерств оборони, внутрішніх справ, довкілля та інших відомств. У центрі уваги були координація пожежогасіння, організація евакуацій, захист інфраструктури й оцінка наслідків для туризму та місцевої економіки .
Рішення про залучення армії Макрон ухвалив ще 24 липня. Військових попросили допомогти стримати пожежу, яку чиновники називали найгіршою в історії країни . У Жиронді вогонь знищив сотні будинків; лише в одному з муніципалітетів, Ле-Поржі, було пошкоджено близько 170 об’єктів .
Цифри зростали практично щодня, а різні джерела наводили неоднакові оцінки:
Масштаб операції називали одним із найбільших випадків евакуації через лісові пожежі в історії Європи . Водночас цифри варто сприймати як оперативні оцінки: частина повідомлень стосувалася не лише примусового виїзду, а й розпоряджень залишатися в укриттях або вдома.
| Район або показник | Оцінка площі | Коментар |
|---|---|---|
| Пожежа в Жиронді поблизу Бордо | близько 42 000 га | Одна з найбільших пожеж у Франції від часів Другої світової війни |
| Усі пожежі у Франції до кінця липня | близько 98 000 га | Показник, наведений одним із повідомлень; може охоплювати сезонний підсумок, а не лише цю кризу |
| Усі пожежі в Іспанії до кінця липня | близько 152 000 га | Також імовірно йдеться про поточний сезонний підсумок |
| Окрема пожежа в Арагоні | близько 7 700 га | Площа, яку до середини липня порівнювали з територією Сан-Франциско |
Площа у 42 тисячі гектарів стосується саме великої пожежі в Жиронді станом на 26–27 липня . Натомість показники 98 тисяч гектарів для Франції та 152 тисячі для Іспанії походять з одного повідомлення й можуть бути накопиченими сезонними даними, а не розміром одного осередку займання .
Пожежі вплинули не лише на життя мешканців, а й на міжнародні спортивні заходи та туристичний сезон.
Через одночасні пожежі в кількох країнах Франції знадобилася підтримка європейських партнерів.
Вчені не стверджують, що кожна окрема пожежа має одну безпосередню причину, однак пов’язують її масштаб і швидкість поширення з небезпечним поєднанням погодних факторів.
Європа є континентом, що нагрівається найшвидше, а зміна клімату робить періоди екстремальної спеки частішими та інтенсивнішими . Рекордні температури разом із тривалою посухою висушили рослинність і перетворили ліси на легкозаймисте паливо.
До кінця липня Франція пережила вже три хвилі спеки з травня, зафіксувала три найспекотніші дні за всю історію спостережень, а температура в окремих районах перевищувала 40 °C . Дослідники описували літо 2026 року як винятково суворе — з безпрецедентними хвилями спеки та посушливими умовами, що сформували «надзвичайно горюче середовище» .
Le Monde цитувала кліматологів, які заявляли, що не здивовані рекордною спекою, але попереджали: світ «увійшов у небезпечну зону». На їхню думку, історичний рівень посухи та рекордні площі вигорілих лісів свідчать про зміну самого пожежного ризику .
Отже, людська діяльність не обов’язково є прямою причиною конкретного займання. Проте глобальне потепління підвищує ймовірність хвиль спеки, посилює випаровування вологи та висушує рослинність — саме так створюються умови для масштабних пожеж, які стає дедалі важче стримувати .