Розмова відбулася в момент, коли економічний конфлікт накладається на принципову геополітичну суперечку: Москва вимагає від Єревана чітко обрати між європейською інтеграцією та збереженням участі в очолюваному Росією ЄАЕС.
Позиція Володимира Путіна. Москва наполягає на проведенні загальнонаціонального референдуму, який мав би визначити, чи рухатиметься Вірменія до членства в Європейському Союзі, чи залишиться в російському економічному блоці. Путін раніше заявляв, що одночасне членство в ЄС і ЄАЕС неможливе . Після телефонної розмови речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що конкретних строків проведення такого референдуму Пашинян не назвав .
Відповідь Нікола Пашиняна. Вірменський прем’єр заявив Путіну, що референдум щодо вступу до ЄС «практично можливий» лише після того, як країна офіційно подасть заявку на членство в Євросоюзі . Тобто, на думку Єревана, голосування не може передувати формальній заявці.
Пашинян також не прийняв російське трактування ситуації як «розлучення» з Москвою. Натомість він описав відносини з Росією як такі, що перебувають у «фазі трансформації» . Раніше прем’єр пояснював, що процес європейської інтеграції Вірменії ще не досяг етапу, на якому громадянам потрібно пропонувати остаточний вибір між двома союзами .
Отже, сторони говорять про референдум, але вкладають у нього різний зміст і бачать різні часові рамки: Москва хоче якнайшвидшого політичного рішення, тоді як Єреван пов’язує голосування з майбутньою офіційною заявкою до ЄС.
Упродовж 2026 року російські обмеження поширювалися на дедалі ширше коло вірменських товарів. Формально Москва посилається на фітосанітарні та ветеринарні порушення, однак ці заходи широко сприймають як політично мотивовану відповідь на прозахідний курс Єревана .
Основні етапи були такими:
Світовий банк попередив, що тривалі торговельні обмеження можуть негативно вплинути на економічне зростання Вірменії, інфляцію та соціальні умови . Для країни, де сільське господарство та харчовий експорт мають важливе значення для виробників і регіонів, проблема виходить далеко за межі окремих митних процедур.
Брюссель відповів фінансовою підтримкою та спробою розширити доступ вірменських товарів до європейського ринку.
Для Єревана це не лише екстрена економічна допомога, а й можливість поступово диверсифікувати експортні маршрути та зменшити залежність від російського ринку.
Наразі — ні. У цьому питанні важливо розрізняти запуск процесу європейської інтеграції та формальну заявку на членство.
Телефонна розмова 27 липня чітко окреслила нинішню стратегію Єревана: домогтися послаблення російського економічного тиску, не погоджуючись водночас на нав’язаний Москвою негайний вибір між двома геополітичними блоками.
Росія використовує торговельні обмеження й політичний тиск, щоб утримати Вірменію у своїй орбіті. ЄС відповідає фінансуванням і відкриттям власного ринку. Вірменія ж рухається до Європи поступово: законодавчий процес уже запущено, але формальна заявка та можливий референдум залишаються наступними, ще не здійсненими кроками.