Macquarie вже суттєво переглянула свої оцінки. 23–24 червня банк знизив середній прогноз для Brent — міжнародного нафтового еталона — до 77 доларів за барель у 2026 році та 64 доларів у 2027-му. Раніше йшлося відповідно про 89 і 74 долари .

Це різко контрастує з найгіршим сценарієм Macquarie від березня 2026 року: тоді банк допускав зростання ціни до 200 доларів за барель, якщо війна триватиме до червня, а Ормузька протока залишатиметься закритою .

Чому для Вашингтона важливі ціни на бензин

Macquarie пов’язує поспіх із політичним календарем США. До проміжних виборів до Конгресу залишалося менш як 100 днів, а адміністрація у Вашингтоні зазнавала дедалі більшого тиску, щоб завершити конфлікт і стримати ціни на бензин напередодні голосування .

У цьому контексті Двіведі описав позицію Вашингтона мовою опціонного ринку: «Вони мають довгу позицію за опціоном пут, але її вартість із часом зменшується, а датою експірації є проміжні вибори» . Простими словами, політична цінність швидкого зниження цін на паливо зменшується з кожним днем.

Прогнози Macquarie та Morgan Stanley

Morgan Stanley послідовно знижує оцінки

Morgan Stanley також перейшла від сценарію тривалого дефіциту до очікувань надлишку:

• 13 квітня: банк зберіг прогноз Brent на рівні 110 доларів за барель у II кварталі та 100 доларів у III кварталі 2026 року, очікуючи повільного відновлення постачання .
• У середині червня: після укладення попереднього меморандуму банк знизив прогноз на III квартал до 90 доларів, а на IV квартал — до 80 доларів. Водночас аналітики зазначили, що фізичне відновлення потоків потребуватиме кількох тижнів, хоча ринок уже подавав сигнал до зниження цін .
• 30 червня: прогноз на III квартал було знижено до 75 доларів, а на IV квартал — до 80 доларів. Банк також попередив про більший надлишок на ринку у 2027 році: 75 доларів за Brent у першій половині року та 70 доларів у другій .

Серед додаткових факторів ризику Morgan Stanley назвала сильне зростання видобутку у США та слабкий попит у Китаї .

Нафта вже втратила значну частину воєнної премії

Ринок почав закладати у ціни перспективу деескалації ще до появи остаточної угоди:

• Brent, який на тлі війни піднімався вище 100 доларів за барель, до кінця червня торгувався приблизно в діапазоні 73–77 доларів .
• 27 липня ціни на нафту впали на 4% після того, як США та Іран призупинили удари .
• За даними Міжнародного енергетичного агентства, у червні ціна North Sea Dated — одного з орієнтирів для світового нафтового ринку — знизилася на 31 долар і на початку липня становила 68 доларів за барель. Це був найнижчий рівень від початку війни .

Однак падіння котирувань не означає, що фізичні поставки вже повністю нормалізувалися. Танкерні маршрути, страхування, безпека судноплавства та відновлення видобутку можуть потребувати значно більше часу, ніж реакція фінансових ринків на політичні заяви.

Хронологія деескалації: крихка пауза замість миру

Меморандум від 17 червня

17 червня 2026 року США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачав 60-денне припинення вогню та 60-денний період переговорів щодо постійної угоди . Згідно з домовленістю, рух через Ормузьку протоку мав відновитися до повної пропускної здатності протягом 30 днів .

Водночас домовленість від самого початку залишалася нестійкою, а паузу неодноразово переривали спалахи насильства . На початку липня бойові дії знову посилилися, фактично зруйнувавши попередній режим припинення вогню .

Нова пауза 25–26 липня

Нова пауза настала на вихідних 25–26 липня, коли США та Іран призупинили удари після двох тижнів поновлених атак. Це відновило надії на дипломатичне врегулювання та поступове відновлення судноплавства через Ормузьку протоку .

Macquarie вважає, що фінальна угода може бути досягнута вже «за кілька тижнів, а не місяців» . Проте переговори ще тривають, а 60-денна рамка, закладена в початковому меморандумі, формально продовжує діяти .

Що може знову обвалити прогноз на надлишок

Найбільша загроза для цього сценарію — новий зрив домовленостей. 17 червня Дональд Трамп одночасно попереджав про можливість бомбардувальної кампанії, якщо Іран не виконуватиме умов угоди . Це підкреслює, наскільки високою залишається напруга навіть під час дипломатичної паузи.

Раніше Іран заперечував факт переговорів зі США на окремих етапах конфлікту . Крім того, домовленості залежать від продовження ядерних переговорів у Швейцарії . Якщо ці переговори проваляться, припинення вогню може знову зруйнуватися, а бойові дії — відновитися .

У такому разі поставки через протоку знову опиняться під загрозою, і нинішній прогноз надлишку швидко зміниться на сценарій дефіциту та нового стрибка цін. Отже, нафтовий ринок зараз балансує між двома протилежними ризиками: надлишком дешевшої нафти у разі стійкої угоди та різким скороченням пропозиції, якщо перемир’я не витримає чергового випробування.

Macquarie вже суттєво переглянула свої оцінки. 23–24 червня банк знизив середній прогноз для Brent — міжнародного нафтового еталона — до 77 доларів за барель у 2026 році та 64 доларів у 2027-му. Раніше йшлося відповідно про 89 і 74 долари .

Це різко контрастує з найгіршим сценарієм Macquarie від березня 2026 року: тоді банк допускав зростання ціни до 200 доларів за барель, якщо війна триватиме до червня, а Ормузька протока залишатиметься закритою .

Чому для Вашингтона важливі ціни на бензин

Macquarie пов’язує поспіх із політичним календарем США. До проміжних виборів до Конгресу залишалося менш як 100 днів, а адміністрація у Вашингтоні зазнавала дедалі більшого тиску, щоб завершити конфлікт і стримати ціни на бензин напередодні голосування .

У цьому контексті Двіведі описав позицію Вашингтона мовою опціонного ринку: «Вони мають довгу позицію за опціоном пут, але її вартість із часом зменшується, а датою експірації є проміжні вибори» . Простими словами, політична цінність швидкого зниження цін на паливо зменшується з кожним днем.

Прогнози Macquarie та Morgan Stanley

Morgan Stanley послідовно знижує оцінки

Morgan Stanley також перейшла від сценарію тривалого дефіциту до очікувань надлишку:

• 13 квітня: банк зберіг прогноз Brent на рівні 110 доларів за барель у II кварталі та 100 доларів у III кварталі 2026 року, очікуючи повільного відновлення постачання .
• У середині червня: після укладення попереднього меморандуму банк знизив прогноз на III квартал до 90 доларів, а на IV квартал — до 80 доларів. Водночас аналітики зазначили, що фізичне відновлення потоків потребуватиме кількох тижнів, хоча ринок уже подавав сигнал до зниження цін .
• 30 червня: прогноз на III квартал було знижено до 75 доларів, а на IV квартал — до 80 доларів. Банк також попередив про більший надлишок на ринку у 2027 році: 75 доларів за Brent у першій половині року та 70 доларів у другій .

Серед додаткових факторів ризику Morgan Stanley назвала сильне зростання видобутку у США та слабкий попит у Китаї .

Нафта вже втратила значну частину воєнної премії

Ринок почав закладати у ціни перспективу деескалації ще до появи остаточної угоди:

• Brent, який на тлі війни піднімався вище 100 доларів за барель, до кінця червня торгувався приблизно в діапазоні 73–77 доларів .
• 27 липня ціни на нафту впали на 4% після того, як США та Іран призупинили удари .
• За даними Міжнародного енергетичного агентства, у червні ціна North Sea Dated — одного з орієнтирів для світового нафтового ринку — знизилася на 31 долар і на початку липня становила 68 доларів за барель. Це був найнижчий рівень від початку війни .

Однак падіння котирувань не означає, що фізичні поставки вже повністю нормалізувалися. Танкерні маршрути, страхування, безпека судноплавства та відновлення видобутку можуть потребувати значно більше часу, ніж реакція фінансових ринків на політичні заяви.

Хронологія деескалації: крихка пауза замість миру

Меморандум від 17 червня

17 червня 2026 року США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачав 60-денне припинення вогню та 60-денний період переговорів щодо постійної угоди . Згідно з домовленістю, рух через Ормузьку протоку мав відновитися до повної пропускної здатності протягом 30 днів .

Водночас домовленість від самого початку залишалася нестійкою, а паузу неодноразово переривали спалахи насильства . На початку липня бойові дії знову посилилися, фактично зруйнувавши попередній режим припинення вогню .

Нова пауза 25–26 липня

Нова пауза настала на вихідних 25–26 липня, коли США та Іран призупинили удари після двох тижнів поновлених атак. Це відновило надії на дипломатичне врегулювання та поступове відновлення судноплавства через Ормузьку протоку .

Macquarie вважає, що фінальна угода може бути досягнута вже «за кілька тижнів, а не місяців» . Проте переговори ще тривають, а 60-денна рамка, закладена в початковому меморандумі, формально продовжує діяти .

Що може знову обвалити прогноз на надлишок

Найбільша загроза для цього сценарію — новий зрив домовленостей. 17 червня Дональд Трамп одночасно попереджав про можливість бомбардувальної кампанії, якщо Іран не виконуватиме умов угоди . Це підкреслює, наскільки високою залишається напруга навіть під час дипломатичної паузи.

Раніше Іран заперечував факт переговорів зі США на окремих етапах конфлікту . Крім того, домовленості залежать від продовження ядерних переговорів у Швейцарії . Якщо ці переговори проваляться, припинення вогню може знову зруйнуватися, а бойові дії — відновитися .

У такому разі поставки через протоку знову опиняться під загрозою, і нинішній прогноз надлишку швидко зміниться на сценарій дефіциту та нового стрибка цін. Отже, нафтовий ринок зараз балансує між двома протилежними ризиками: надлишком дешевшої нафти у разі стійкої угоди та різким скороченням пропозиції, якщо перемир’я не витримає чергового випробування.