Ізраїльські посадовці заявили, що звільнені були затримані під час війни, а не засуджені за злочини, скоєні до її початку. Ізраїльська армія також заявила, що не вважає їх «терористами» .

Упродовж війни та періоду перемир’я Ізраїль періодично звільняв затриманих із Гази невеликими групами — зазвичай по 10–20 людей кожні кілька тижнів. Передача 28 липня стала помітно масштабнішою за такі попередні звільнення .

У якому стані прибули звільнені

Кілька джерел описали їхній стан як «виснажений і травмований» . Деякі люди прибули на інвалідних візках, а журналісти на місці повідомляли про видимі тілесні ушкодження та сильне виснаження .

Звільнені розповідали про жорстоке поводження під час утримання в ізраїльських місцях ув’язнення, зокрема про побиття, голод і ізоляцію . Ці свідчення вписуються у ширший масив звинувачень, які з’являлися протягом війни та перемир’я:

• У квітні 2025 року звільнені жителі Гази розповіли BBC про катування з боку Армії оборони Ізраїлю та Ізраїльської пенітенціарної служби .
• У липні 2026 року колишні палестинські ув’язнені розповіли Wall Street Journal, що їх били та морили голодом; деякі заявили, що зазнали сексуального насильства на очах у інших ув’язнених .
• У матеріалах Associated Press і BBC за 2023–2024 роки наводилися свідчення про побиття, переповнені камери, використання проти затриманих собак із намордниками, а також позбавлення їжі та ковдр .
• Комісія у справах затриманих і колишніх затриманих у липні 2026 року повідомила, що її адвокати зафіксували подальше погіршення побутових і медичних умов у в’язниці Накаб. Серед скарг — ненадання медичної допомоги, низька якість їжі, а також фізичне й словесне насильство .

Водночас доступної інформації недостатньо, щоб підтвердити, що кожне з описаних звинувачень стосується саме всіх 60 людей, звільнених 28 липня. Йдеться про свідчення окремих звільнених і ширший контекст повідомлень про умови утримання.

Що заявляє Ізраїль

Окремої детальної офіційної відповіді Ізраїлю на звинувачення, пов’язані саме зі звільненням 28 липня, у доступних повідомленнях не виявлено.

Ізраїльська пенітенціарна служба раніше загалом заперечувала систематичне жорстоке поводження із затриманими. У відповідь на публікацію Wall Street Journal на початку липня 2026 року служба назвала такі твердження «неправдивими, повторно озвученими та такими, що не мають жодних фактичних підстав» . Ізраїльські органи влади наполягають, що поводяться із затриманими відповідно до закону.

МКЧХ не має можливості відвідувати палестинських затриманих в ізраїльських місцях ув’язнення з 7 жовтня 2023 року. Верховний суд Ізраїлю залишив чинною заборону на такі візити, пославшись на міркування безпеки, пов’язані із ситуацією із заручниками .

Як це пов’язано з перемир’ям і попередніми звільненнями

У жовтні 2025 року за посередництва США Ізраїль та ХАМАС уклали угоду про перемир’я, яка мала покласти край дворічній війні. Перший етап передбачав звільнення ХАМАС усіх живих ізраїльських заручників в обмін на значну кількість палестинських ув’язнених і затриманих .

Під час початкового обміну Ізраїль звільнив приблизно 1 700–2 000 палестинців. Більшість із них становили жителі Гази, затримані під час війни . Подальші передачі були меншими й тривали у 2025 та 2026 роках:

• у січні 2025 року в Рамаллі було звільнено близько 60 затриманих ;
• у лютому 2025 року звільнили приблизно 600 людей, серед них — кількох палестинців, які тривалий час перебували за ґратами ;
• у липні 2026 року, у тижні перед передачею 28 липня, окремими групами звільнили 16 і 35 затриманих .

За даними Товариства палестинських в’язнів, станом на липень 2026 року в ізраїльському адміністративному ув’язненні залишалися понад 1 000 палестинців. Багатьох утримують без висунення обвинувачень .

ХАМАС неодноразово заявляв, що подальші переговори про перемир’я можливі лише за умови виконання Ізраїлем зобов’язань щодо звільнення палестинських ув’язнених, і звинувачував Ізраїль у затягуванні цього процесу . Тому передача 60 людей, попри її найбільший за тривалий час масштаб, відбулася на тлі застою в переговорах про наступні етапи угоди .

Ізраїльські посадовці заявили, що звільнені були затримані під час війни, а не засуджені за злочини, скоєні до її початку. Ізраїльська армія також заявила, що не вважає їх «терористами» .

Упродовж війни та періоду перемир’я Ізраїль періодично звільняв затриманих із Гази невеликими групами — зазвичай по 10–20 людей кожні кілька тижнів. Передача 28 липня стала помітно масштабнішою за такі попередні звільнення .

У якому стані прибули звільнені

Кілька джерел описали їхній стан як «виснажений і травмований» . Деякі люди прибули на інвалідних візках, а журналісти на місці повідомляли про видимі тілесні ушкодження та сильне виснаження .

Звільнені розповідали про жорстоке поводження під час утримання в ізраїльських місцях ув’язнення, зокрема про побиття, голод і ізоляцію . Ці свідчення вписуються у ширший масив звинувачень, які з’являлися протягом війни та перемир’я:

• У квітні 2025 року звільнені жителі Гази розповіли BBC про катування з боку Армії оборони Ізраїлю та Ізраїльської пенітенціарної служби .
• У липні 2026 року колишні палестинські ув’язнені розповіли Wall Street Journal, що їх били та морили голодом; деякі заявили, що зазнали сексуального насильства на очах у інших ув’язнених .
• У матеріалах Associated Press і BBC за 2023–2024 роки наводилися свідчення про побиття, переповнені камери, використання проти затриманих собак із намордниками, а також позбавлення їжі та ковдр .
• Комісія у справах затриманих і колишніх затриманих у липні 2026 року повідомила, що її адвокати зафіксували подальше погіршення побутових і медичних умов у в’язниці Накаб. Серед скарг — ненадання медичної допомоги, низька якість їжі, а також фізичне й словесне насильство .

Водночас доступної інформації недостатньо, щоб підтвердити, що кожне з описаних звинувачень стосується саме всіх 60 людей, звільнених 28 липня. Йдеться про свідчення окремих звільнених і ширший контекст повідомлень про умови утримання.

Що заявляє Ізраїль

Окремої детальної офіційної відповіді Ізраїлю на звинувачення, пов’язані саме зі звільненням 28 липня, у доступних повідомленнях не виявлено.

Ізраїльська пенітенціарна служба раніше загалом заперечувала систематичне жорстоке поводження із затриманими. У відповідь на публікацію Wall Street Journal на початку липня 2026 року служба назвала такі твердження «неправдивими, повторно озвученими та такими, що не мають жодних фактичних підстав» . Ізраїльські органи влади наполягають, що поводяться із затриманими відповідно до закону.

МКЧХ не має можливості відвідувати палестинських затриманих в ізраїльських місцях ув’язнення з 7 жовтня 2023 року. Верховний суд Ізраїлю залишив чинною заборону на такі візити, пославшись на міркування безпеки, пов’язані із ситуацією із заручниками .

Як це пов’язано з перемир’ям і попередніми звільненнями

У жовтні 2025 року за посередництва США Ізраїль та ХАМАС уклали угоду про перемир’я, яка мала покласти край дворічній війні. Перший етап передбачав звільнення ХАМАС усіх живих ізраїльських заручників в обмін на значну кількість палестинських ув’язнених і затриманих .

Під час початкового обміну Ізраїль звільнив приблизно 1 700–2 000 палестинців. Більшість із них становили жителі Гази, затримані під час війни . Подальші передачі були меншими й тривали у 2025 та 2026 роках:

• у січні 2025 року в Рамаллі було звільнено близько 60 затриманих ;
• у лютому 2025 року звільнили приблизно 600 людей, серед них — кількох палестинців, які тривалий час перебували за ґратами ;
• у липні 2026 року, у тижні перед передачею 28 липня, окремими групами звільнили 16 і 35 затриманих .

За даними Товариства палестинських в’язнів, станом на липень 2026 року в ізраїльському адміністративному ув’язненні залишалися понад 1 000 палестинців. Багатьох утримують без висунення обвинувачень .

ХАМАС неодноразово заявляв, що подальші переговори про перемир’я можливі лише за умови виконання Ізраїлем зобов’язань щодо звільнення палестинських ув’язнених, і звинувачував Ізраїль у затягуванні цього процесу . Тому передача 60 людей, попри її найбільший за тривалий час масштаб, відбулася на тлі застою в переговорах про наступні етапи угоди .