24–27 липня — різкий відкат. Від пікового значення ціна знизилася приблизно на 5% — до близько $6,70 за бушель у понеділок . Безпосереднім каталізатором стала пауза у військових ударах між США та Іраном, яка зменшила ризикову премію в нафті й потягнула вниз увесь зерновий комплекс.
Починаючи з 8 липня Україна проводила серію атак дронами по російських комерційних суднах в Азовському морі . 10 липня Росія зупинила судноплавство через Донсько-Азовський канал — водний шлях, яким проходить приблизно чверть російського зернового експорту . Українські військові також заявили, що 16 липня уразили шість російських танкерів і два судна .
Рух суден в Азовському морі залишався повністю призупиненим . Для ринку це стало сигналом про можливе тимчасове блокування значної частини російських експортних потужностей саме в розпал жнив. У південних регіонах країни могли накопичитися мільйони тонн зерна, які не вдавалося оперативно відправити на зовнішні ринки .
До 20 липня аналітики повідомляли, що українські атаки «різко скоротили російський зерновий експорт на початку нового сільськогосподарського сезону» . Російська влада припинила приймати заявки на проходження суден за порушеними маршрутами .
Одночасно російські удари по українській портовій інфраструктурі вже зменшили пропускну спроможність чорноморських портів України приблизно на третину — орієнтовно з 6 млн до 4 млн тонн на місяць . Це посилило побоювання щодо скорочення доступної пропозиції зерна в міжнародній торгівлі.
Додаткову підтримку цінам 22 липня надало зниження Міністерством сільського господарства США (USDA) оцінки виробництва пшениці у США в сезоні 2026/27 . Таким чином, геополітичний ризик збігся з внутрішнім сигналом про потенційно меншу пропозицію.
На вихідних 25–26 липня президент США Дональд Трамп призупинив удари по Ірану після двох тижнів атак. Це посилило очікування дипломатичного врегулювання та можливого відновлення судноплавства через Ормузьку протоку .
У понеділок ф’ючерси на Brent подешевшали на $3,96, або 4,1%, а WTI знизилася більш ніж на 7% — приблизно до $82 за барель . Так ринок почав згортати частину «воєнної премії», закладеної в ціни на енергоносії.
Пшениця відреагувала синхронним падінням. Нижча ціна нафти зменшує витрати на виробництво та транспортування зерна, а також послаблює попит на біопаливо — зокрема етанол і біодизель. Паралельно спрацював загальний режим risk-off, коли інвестори продають сировинні активи через зниження геополітичних ризиків . TradingEconomics прямо пов’язала продовження падіння пшениці зі стрімким здешевленням нафти після паузи в ударах США та Ірану .
Великий урожай другої, або «сафрінья», кукурудзи в Бразилії створює додатковий тиск на весь зерновий комплекс. Цей урожай зазвичай формує 70–80% загального виробництва кукурудзи в країні . За даними USDA, прогноз експорту бразильської кукурудзи на сезон 2025/26 підвищили завдяки значним запасам .
Для пшениці це важливо тому, що кукурудза є замінником у кормах. Коли дешевої кукурудзи достатньо, попит на фуражну пшеницю слабшає, а це обмежує потенціал її подорожчання.
Зниження прогнозу виробництва USDA підтримує ціни, однак погодний фактор залишається невизначеним. Якщо спека в основних регіонах вирощування пшениці у США посилиться, вона може знову підживити побоювання щодо пропозиції та швидко повернути ринку «бичачі» настрої .
Ринок пшениці опинився між двома силами:
Якщо Росії вдасться успішно перенаправити експорт з Азовського моря до портів Чорного або Балтійського морів, а пауза між США та Іраном переросте в стійке перемир’я, пшениця може втратити частину геополітичної премії. Водночас нові атаки в Чорному морі, погіршення погодних умов у США або повторна ескалація між Вашингтоном і Тегераном здатні так само швидко розвернути ціни вгору.
Отже, найближчий прогноз залишається надзвичайно волатильним: трейдерам доведеться одночасно стежити за безпекою судноплавства, нафтовим ринком, дипломатичними сигналами та станом посівів.