Економіка Росії у 2026 році: стагфляція та паливна криза

Водночас регулятор різко знизив прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 0,0–1,0% — проти 0,5–1,5% у квітневому прогнозі . Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна зазначила, що зростання може бути нульовим . Прогноз інфляції на 2026 рік підвищено до 6–7% з попередніх 4,5–5,5% через «значне зростання цін на пальне» .

Фактичні дані Росстату підтверджують цю тенденцію: річна інфляція прискорилася до 6,02% у червні 2026 року (з 5,3% у травні), а місячна інфляція злетіла до 0,87% у червні з 0,17% у травні . У деяких регіонах роздрібні ціни на бензин стали одними з найвищих у Європі . Зовнішні аналітики, опитані Банком Росії, підвищили середній прогноз ключової ставки на 2026 рік до 14,5%, що вказує на можливу короткостроковість циклу пом'якшення .

Паливна криза: причини та наслідки

Як удари дронів спровокували дефіцит

Основна причина кризи — різке посилення кампанії України з ураження російської нафтової інфраструктури за допомогою далекобійних дронів. За даними аналізу Financial Times та польської консалтингової компанії Rochan Consulting, українські дрони атакували російські НПЗ щонайменше 194 рази лише у 2026 році . Удари вивели з ладу, за оцінками, 20–40% нафтопереробних потужностей Росії .

Ключові удари в хронології:

• Травень 2026: Майже всі великі НПЗ у центральній Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво .
• 6 липня: Україна завдала удару по Омському НПЗ — найбільшому в Росії, розташованому в глибині Сибіру; це один з найдальших українських ударів за час війни, що спричинив повну зупинку переробки .
• 9 липня: Дрони вразили нафтобази у Тверській та Ставропольській областях, а також підпалили два танкери в Азовському морі .
• 10 липня: Удари по південних російських НПЗ та порту Таганрог .
• 25 липня: Новий удар дрона спричинив пожежу на Тюменському НПЗ .

Життя звичайних росіян: черги, обмеження та хаос

Наслідки для внутрішнього ринку пального виявилися масштабними. До липня 2026 року майже всі 83 регіони РФ повідомили про дефіцит бензину або перебої з постачанням . На багатьох АЗС запровадили нормування продажу пального; біля колонок вишикувалися багатогодинні черги автомобілів . У деяких регіонах скоротили або скасували автобусні маршрути через проблеми з пальним . У квітні 2026 року Москва запровадила заборону на експорт бензину, щоб зберегти внутрішні запаси, однак це не вирішило проблему . Економічні наслідки кризи поширюються на всі сфери: зростання цін на товари та послуги, прискорення інфляції, уповільнення промислового виробництва та поштовх економіки до стагфляції — поєднання стагнації та зростаючої інфляції .

Попередження Путіна та крах попередніх прогнозів

Стрімке погіршення ситуації є різким контрастом із офіційними прогнозами, зробленими лише кілька місяців тому. У квітні 2026 року Центробанк прогнозував зростання ВВП на 0,5–1,5% та уповільнення інфляції до 4,5–5,5% . Обидва прогнози були суттєво погіршені. Ця траєкторія спонукала президента Путіна до серії дедалі похмуріших визнань:

• 15 квітня 2026: Путін розкритикував високопосадовців після того, як економіка скоротилася на 1,8% за перші два місяці року, закликавши їх розробити нові стратегії зростання .
• 29 червня 2026: Путін вперше публічно визнав дефіцит пального в Росії внаслідок українських ударів по НПЗ — його перша детальна заява про кризу . В інтерв'ю державному телебаченню він заявив, що удари перешкодили виробництву пального.
• Початок липня 2026: Путін зробив ще одну публічну заяву про кризу з бензином, зазначивши широке невдоволення населення та політичний головний біль для Кремля .

Попри погіршення даних, 16 липня Кремль заявив, що труднощі економіки «не є критичними», хоча незалежні аналітики називають ситуацію повільним економічним занепадом .

Що далі: вузький коридор для політиків

Сукупний ефект від ударів українських дронів по НПЗ, військових витрат та зростаючого інфляційного тиску поставив економіку Росії в крихке становище. Зростання ВВП фактично нульове, інфляція значно перевищує цільовий показник і прискорюється, а літня паливна криза порушує повсякденне життя в усій країні — картина значно похмуріша, ніж офіційні прогнози всього кілька місяців тому. Центробанк стоїть перед вузьким коридором можливостей: зниження ставки ризикує розігнати інфляцію, а підвищення або збереження ставки може ще більше задушити й без того стагнуюче зростання.