Керівництво Vodafone заявило, що очікує річний фінансовий результат на верхній межі прогнозного діапазону. Одним із чинників стала консолідація африканського оператора Safaricom .
Для інвесторів цей звіт став сигналом, що телекомунікаційний сектор здатен одночасно нарощувати доходи та покращувати маржинальність. Це додало оптимізму ширшому ринку .
Фармацевтична компанія AstraZeneca також подала ринку позитивний сигнал. Її базовий прибуток за акцію у другому кварталі становив 2,63 долара, перевищивши середній прогноз аналітиків у 2,48 долара. Загальна виручка за квартал досягла 15,38 млрд доларів, збільшившись на 6% у перерахунку за незмінних валютних курсів .
За перше півріччя виручка AstraZeneca становила 30,67 млрд доларів, що на 6% більше за аналогічний період у перерахунку за незмінних валютних курсів. Базовий прибуток на акцію зріс на 11% у річному вимірі — до 5,21 долара. Основним двигуном зростання залишився онкологічний напрям, який приніс 14,12 млрд доларів, або на 18% більше .
Компанія підтвердила прогноз на 2026 рік і ціль досягти виручки в 80 млрд доларів до 2030 року. Таким чином AstraZeneca намагалася розвіяти побоювання щодо довгострокового зростання після нещодавньої невдачі клінічного випробування . Позитивна оцінка результатів підтримала європейський фармацевтичний сектор загалом .
Найпотужнішим фактором для ринку стала пауза в ударах між США та Іраном, про яку сторони домовилися на вихідних. За повідомленнями, президент США Дональд Трамп допускав відновлення мирних переговорів із Тегераном . Високопоставлений іранський посадовець заявив Reuters, що Іран припинить атаки, якщо США зроблять те саме .
На цьому тлі ф’ючерси на нафту Brent подешевшали приблизно на 4% — до близько 92,80 долара за барель. Для Європи, яка значною мірою залежить від імпорту енергоносіїв, це означає послаблення важливого інфляційного та витратного тиску .
Дешевша нафта підтримала акції авіакомпаній, транспортних та промислових компаній. Загальний перехід інвесторів до більш ризикових активів також сприяв банкам та іншим циклічним секторам . Водночас енергетичні акції відставали, оскільки зниження цін на нафту погіршує перспективи їхніх доходів .
Ринок заздалегідь налаштовувався на «вирішальний тиждень» квартальних звітів найбільших американських технологічних компаній. Перед публікацією результатів ф’ючерси на Nasdaq зростали приблизно на 1% .
Інвестори знову збільшували частку технологічних компаній у портфелях, а європейські технологічні акції рухалися слідом за позитивними сигналами з американського передринку . Окремо вирізнялися акції SAP: після сильного звіту вони підскочили на 9,26%, допомігши німецькому DAX .
Втім, увага ринку була не лише позитивною. Інвестори також оцінювали, чи не призведуть великі витрати Big Tech на інфраструктуру штучного інтелекту до нових сумнівів щодо їхньої прибутковості .
Напередодні засідання Федерального комітету з операцій на відкритому ринку 28–29 липня ринки оцінювали ймовірність підвищення ставки ФРС приблизно у 35%. Такі очікування посилилися після сильніших за прогноз липневих індексів ділової активності PMI та стійких показників ринку праці .
Однак перспектива жорсткішої монетарної політики не зупинила понеділкове зростання. Інвестори сприйняли сильні економічні дані радше як ознаку стійкого зростання, ніж як безпосередню загрозу для акцій .
Європейський фон ставок також залишався відносно стабільним: Європейський центральний банк попереднього тижня зберіг депозитну ставку на рівні 2,25% .
Понеділкове зростання європейських ринків стало результатом рідкісного збігу позитивних сигналів. Корпоративні звіти Vodafone та AstraZeneca перевищили очікування або зміцнили прогнози, геополітична деескалація спричинила падіння цін на енергоносії, а інвестори вирішили трактувати сильні економічні дані як підтвердження стійкості економіки.
Зростання STOXX 600 на 0,8% відобразило момент, коли корпоративні результати та макроекономічний фон одночасно працювали на користь оптимізму . Водночас ринок залишався чутливим до результатів Big Tech, рішення ФРС і подальшого розвитку ситуації між США та Іраном.