Причиною стали сигнали про деескалацію на Близькому Сході: США призупинили авіаудари по Ірану, а Тегеран заявив про припинення ударів у відповідь у регіоні . Учасники ринку сприйняли це як можливий крок до відновлення домовленостей про припинення вогню від 17 червня, які зруйнувалися 8 липня. Це знову відкрило перспективу нормального руху енергоносіїв через Ормузьку протоку .
Але важливо розуміти: понеділкове падіння було передусім відкатом геополітичної премії за ризик, а не ознакою відновлення фізичних поставок. Основні проблеми з постачанням залишаються.
Призупинення американських ударів і заяви Ірану про припинення атак у відповідь зменшили ризик негайного розширення конфлікту. Саме цей фактор став головним поштовхом для падіння цін .
Ринки закладали у вартість газу й нафти ризик перебоїв із транспортуванням через Перську затоку. Коли цей ризик тимчасово знизився, частина націнки швидко зникла.
Європейський газ подешевшав услід за різким розпродажем на нафтовому ринку. Ціна Brent знизилася, оскільки трейдери почали оцінювати ймовірність перебоїв у ключових енергетичних коридорах Близького Сходу як нижчу .
Після домовленостей 17 червня протока частково відкрилася, але після відновлення ударів 8 липня судноплавство знову сповільнилося. Будь-які ознаки безпечного транзиту одразу знижують ризик затримок із постачанням скрапленого природного газу до Європи .
Зокрема, ринок сподівається, що дипломатичні зусилля дозволять відновити вивезення катарського LNG з Перської затоки .
На етапі літнього закачування газу сховища ЄС залишаються одними з найменш заповнених за останні роки. За різними оцінками, у середині — наприкінці липня вони були заповнені на 49–53% .
Це:
На початку липня в сховищах було близько 53,8 млрд кубометрів газу, або приблизно 49% місткості — на 11 млрд кубометрів менше, ніж роком раніше .
Регуляторна ціль ЄС передбачає заповнення сховищ на 90% до 1 листопада. Однак за поточних темпів закачування досягти цього рівня буде складно. За одним із трекерів, Європі потрібно було додати близько 39 відсоткових пунктів приблизно за 114 днів .
Водночас Європейська комісія 1 липня заявила, що безпосередньої загрози безпеці газопостачання ЄС узимку 2026/27 наразі немає. За оцінкою Групи координації з питань газу, для проходження зимового сезону може бути достатньо 80% заповнення, хоча рівні залишаються «нижчими за середні показники докризового періоду» .
У березні 2026 року ракетні удари по об’єкту Ras Laffan у Катарі пошкодили виробничі лінії 4 і 6. У результаті країна втратила 17% експортних потужностей LNG, або приблизно 12,8 млн тонн на рік. За оцінками, ремонт може тривати від трьох до п’яти років .
QatarEnergy оголосила про форс-мажор і готувалася продовжити його дію до середини жовтня 2026 року . Це не короткостроковий збій, який можна усунути після кількох тижнів перемир’я: пошкодження безпосередньо скорочує обсяги LNG, доступні європейським покупцям, які конкурують за поставки з азійськими країнами .
Проблеми вже позначилися на конкретних європейських поставках. Італійська енергетична компанія Edison повідомила, що QatarEnergy затримала ще чотири партії LNG для італійського термінала Adriatic LNG до початку вересня. Загальна кількість постраждалих поставок зросла до 21, що відповідає приблизно 2,7 млрд кубометрів природного газу .
Перемир’я, яке 17 червня сприяло відновленню руху через протоку, розпалося 8 липня після поновлення ударів США та Ірану . Перед цим трафік танкерів ненадовго зріс приблизно до 30 суден на добу, але згодом знову сповільнився .
На початку липня в протоці атакували танкер QatarEnergy. Після цього Катар призупинив плани швидко наростити виробництво LNG . У разі нового блокування Ормузької протоки під загрозою опиниться майже 20% світових потоків LNG, які проходять цим маршрутом .
Послідовність подій виглядає так: перемир’я — часткове відкриття протоки — нова ескалація — поновлення ударів. Домовленості від 17 червня протрималися лише три тижні, після чого 8 липня почали руйнуватися .
Останні сигнали з Вашингтона й Тегерана описуються радше як «припинення» або пауза, а не як формальне продовження перемир’я. Тому ринки сприймають ситуацію як крихке затишшя, а не як довгострокове рішення .
Пов’язані з Іраном сили хуситів упродовж 2026 року неодноразово атакували енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії . Якщо перемир’я між США та Іраном остаточно зірветься, удари по об’єктах Saudi Aramco залишатимуться активним ризиком, здатним одночасно підштовхнути вгору ціни на нафту й газ .
Падіння європейських цін на газ у понеділок стало добрим сигналом для споживачів і бізнесу, але воно не змінило фундаментальної картини. Ринок лише частково відіграв геополітичну надбавку, яка зросла на тлі загрози нової ескалації.
Європа входить у зиму 2026/27 із низькими запасами газу, приблизно на 14 відсоткових пунктів нижчими за сезонну норму, багаторічною втратою частини катарських LNG-потужностей, нестабільним транзитом через Ормузьку протоку та ризиком нових атак у регіоні. Один день падіння котирувань може дати ринку перепочинок, але саму енергетичну проблему він не розв’язує.