Безпосереднім приводом для нового падіння судноплавства став удар хуситів із використанням безпілотників і ракет по саудівських нафтових об’єктах на узбережжі Червоного моря . За даними системи відстеження суден Kpler, 26 липня через протоку Баб-ель-Мандеб пройшли лише 11 товарних суден — найнижчий показник за кілька місяців .
Це була не поодинока атака. 20 липня хусити оголосили «морське ембарго» проти Саудівської Аравії та заявили, що відтепер закривають протоку для суден, пов’язаних із королівством . Свої дії угруповання назвало відповіддю на те, що воно описує як саудівську блокаду Ємену .
Наслідки для нафтових потоків стали помітними майже одразу. Обсяги саудівської нафти, що завантажувалася для проходження через Баб-ель-Мандеб, за два тижні скоротилися на 36%: із пікового рівня 9,5 млн барелів на добу 29 червня до 6,1 млн барелів на добу в тиждень, що розпочався 13 липня .
Інші дані також свідчать про різке скорочення руху. За інформацією AXSMarine, середня кількість щоденних проходжень зменшилася з понад 34 суден у перший тиждень липня до 14 у тиждень до 16 липня — падіння на 59% .
На іншому кінці регіону ситуація не менш критична. Танкерний рух через Ормузьку протоку майже зупинився після 28 лютого 2026 року, коли США та Ізраїль розпочали повітряну кампанію проти Ірану . 9 липня через протоку за кілька попередніх днів пройшли лише два танкери .
До початку кризи цей вузький морський коридор забезпечував близько 20% світових перевезень нафти та скрапленого природного газу . За оцінкою Brookings Institution, страхування для суден, які прямують через протоку, стало недоступним або надто дорогим, а моряки не хочуть ризикувати життям. Через це маршрут фактично вважають закритим .
Bloomberg оцінює, що блокада скоротила світові потоки нафти приблизно на 11 млн барелів на добу. У результаті утворився дефіцит близько 9 млн барелів на добу — більше, ніж сукупне споживання нафти у Великій Британії, Франції, Німеччині, Іспанії та Італії .
Світовий банк назвав перебої в Ормузькій протоці «найбільшим потрясінням нафтового ринку в історії»: у березні 2026 року глобальна пропозиція нафти впала на 10,1 млн барелів на добу .
Окремо кожна з проток уже створює серйозну проблему. Разом вони можуть перетворити регіональну кризу на глобальний енергетичний шок.
Ормузька протока до війни пропускала приблизно п’яту частину світових нафтових вантажів . Повне перекриття південного маршруту через Баб-ель-Мандеб, за оцінками аналітиків, вивело б із морського обігу ще близько 7% світових поставок сирої нафти . Одночасний збій у роботі обох напрямків загрожує приблизно чвертю світових поставок нафти й газу .
Проблема не лише в обсягах, а й у відсутності швидкої заміни. Якщо Ормузька протока закрита, саудівська нафта може прямувати до терміналів на узбережжі Червоного моря, зокрема до Янбу, а далі — через Баб-ель-Мандеб і Суецький канал. Але саме цей обхідний маршрут тепер опинився під ударом хуситів .
23 липня нафта Brent подорожчала вище $100 за барель уперше з травня 2026 року. Стрибок стався після того, як хусити заявили про удари безпілотниками та ракетами по двох саудівських танкерах у Червоному морі — Encelia та Layla .
За даними Reuters, Brent завершив торги на позначці $100,69, додавши 7% за сесію . Наступного дня ціна залишалася близькою до $100 після того, як Іран відкинув запропонований США план припинення вогню . Від початку війни з Іраном у лютому Brent подорожчав майже на 40% .
Аналітики попереджають: якщо перебої з поставками затягнуться, ціна може перевищити $120 за барель . Для споживачів це означає ризик дорожчого пального, перевезень і товарів, виробництво яких залежить від енергії.
Після зупинки руху через Ормузьку протоку Саудівська Аравія почала перенаправляти нафтовий експорт із терміналів на Червоному морі. Частина вантажів мала йти через Баб-ель-Мандеб і Суецький канал до європейських та азійських покупців .
Понад 70% саудівського експорту було переорієнтовано через порт Янбу. Цей порт обслуговує близько 75% усього нафтового експорту королівства . Тепер хуситська блокада безпосередньо загрожує саме цьому маршруту .
У Саудівської Аравії залишаються два невигідні варіанти. Перший — відправляти танкери в обхід Африки, навколо мису Доброї Надії. Це додає тижні до маршруту та мільйони доларів витрат на пальне. Другий — майже повністю зупинити експорт, якщо безпечний морський коридор знайти не вдасться .
Поки що ринок не бачить швидкого вирішення. Іран відкинув пропозицію США про припинення вогню наприкінці липня, а Вашингтон повторно запровадив морську блокаду Ірану, що лише посилило напруженість .
Хусити також заявляли, що можуть відновити атаки, якщо буде зірвано перемир’я в Газі або загостриться війна з Іраном . Для судноплавних компаній це означає, що навіть за відсутності постійних ударів ризик залишається надто високим: страхування дорожчає або зникає, а екіпажі не готові заходити в небезпечні води .
Аналітики, яких цитують різні видання, очікують подальшого зростання цін на нафту без помітного переходу сторін до переговорів . Поки дві ключові протоки залишаються фактично закритими для значної частини комерційного руху, світова економіка залежатиме не лише від доступних запасів нафти, а й від того, чи зможуть танкери безпечно доставити її до покупців.