Після цього нові релізи можна буде придбати через PlayStation Store або в роздрібних магазинах у вигляді коробки з цифровим кодом завантаження — але без диска всередині . Рішення стосується як ігор власних студій Sony, так і сторонніх видавців . Водночас проєкти, випущені до січня 2028 року, і надалі будуть доступні на фізичних носіях .
Компанія пояснила перехід «зміною споживчих уподобань» і загальним рухом індустрії розваг від дисків до цифрового контенту .
Уже за кілька годин після оголошення Sony на Change.org з’явилася петиція «Don't Kill the Disc: Tell Sony to Keep Physical PlayStation Games». Її запустила Jade Pearce з PNP Games .
Петиція швидко набрала підтримку:
Автори наголошують, що не виступають проти цифрових покупок як таких. Їхня позиція сформульована так: «Ми не проти цифрового формату. Ми проти того, щоб він був єдиним варіантом» .
Йдеться про право власника:
9 липня організатори також повідомили про подолання позначки у 250 тисяч підписів .
Кампанію оголосив 27 липня 2026 року в X акаунт Does It Play?, відомий діяльністю у сфері збереження відеоігор і захисту прав споживачів . Організатори назвали акцію «економічним і ігровим блекаутом» .
#PSBlackout має тривати сім днів — із неділі, 23 серпня, до неділі, 30 серпня 2026 року . В окремих повідомленнях зазначено часовий проміжок із 19:00 до 19:00 за місцевим часом .
Організатори закликають протягом усього тижня:
М’якший варіант участі — просто вимкнути консоль або вийти зі свого облікового запису .
Головна вимога — скасувати рішення про припинення виробництва дисків у 2028 році . Додаткова мета — продемонструвати Sony економічний ефект організованої відмови від використання платформи та змусити компанію переглянути курс на повністю цифрові релізи .
Організатори зауважили, що в період бойкоту не заплановано виходу великого ексклюзиву PlayStation. Це може послабити вплив акції на продажі . Водночас за перші 24 години оголошення кампанія нібито зібрала понад 800 тисяч переглядів у X .
Критики рішення Sony говорять не лише про звичку тримати коробку в руках. Для них диск — це можливість володіти копією, користуватися вторинним ринком і зберігати ігри навіть у разі змін у цифровому магазині.
Окреме занепокоєння висловлюють роздрібні продавці: після переходу на цифрові релізи вони втратять можливість продавати нові фізичні ігри . Група Does It Play? також пов’язує відмову від дисків із ризиками для збереження відеоігрової спадщини, перепродажу та дарування ігор .
Публічно проти Sony виступають переважно фанати, споживчі активісти та торгові партнери. Великих видавців або розробників, які б офіційно розірвали із Sony через це рішення, у доступних повідомленнях не зафіксовано .
Паралельно з бойкотом Sony зіткнулася із судовим тиском у Нідерландах. Споживчий фонд Stichting Massaschade & Consument подав колективний позов на €400 мільйонів — приблизно $457 мільйонів — від імені 1,7 мільйона нідерландських користувачів PlayStation .
Справу спочатку подали у 2025 році через практику ціноутворення в PlayStation Store. Організація оскаржує 30-відсоткову комісію Sony з цифрових продажів і стверджує, що вона призводить до завищення цін та є зловживанням домінантним становищем компанії .
Після оголошення про припинення виробництва дисків позов отримав новий аргумент: якщо фізичної альтернативи більше не буде, споживачі фактично залишаться перед цінами, встановленими єдиним цифровим магазином Sony .
У позові стверджується, що в Нідерландах цифрові ігри PlayStation у середньому коштують на 47% дорожче, ніж фізичні копії . Нідерландський суд визнав колективний формат справи прийнятним у межах механізму WAMCA, а перше слухання відбулося 29 червня 2026 року .
Видання Fortune наводить оцінку Andrew Ching, голови маркетингового напряму Johns Hopkins Carey Business School: 30-відсоткову комісію за цифрові завантаження, що продаються через PlayStation Store, він назвав «податком Sony» .
У дискусіях навколо #PSBlackout також циркулюють твердження, для яких не знайшлося надійного підтвердження в доступних новинних джерелах:
Такі повідомлення можуть походити з окремих інтерв’ю, внутрішніх документів або дописів у соцмережах, які не були підтверджені доступними редакції джерелами.
Про кампанію повідомили, зокрема, Kotaku, BBC, CNBC, Forbes, TechRadar, Fortune, Engadget і The Washington Post . Петиція та бойкот показують, що для частини аудиторії питання виходить за межі формату дистрибуції: воно стосується контролю над придбаними іграми, цін, доступу до контенту та довготривалого збереження релізів.
Однак масштаб і реальний економічний ефект #PSBlackout наразі оцінити неможливо. Сама відсутність великого релізу в ці дати може зменшити помітність протесту.
Станом на момент підготовки матеріалу Sony публічно не заявляла про намір скасувати рішення щодо припинення виробництва дисків із січня 2028 року.
Після цього нові релізи можна буде придбати через PlayStation Store або в роздрібних магазинах у вигляді коробки з цифровим кодом завантаження — але без диска всередині . Рішення стосується як ігор власних студій Sony, так і сторонніх видавців . Водночас проєкти, випущені до січня 2028 року, і надалі будуть доступні на фізичних носіях .
Компанія пояснила перехід «зміною споживчих уподобань» і загальним рухом індустрії розваг від дисків до цифрового контенту .
Уже за кілька годин після оголошення Sony на Change.org з’явилася петиція «Don't Kill the Disc: Tell Sony to Keep Physical PlayStation Games». Її запустила Jade Pearce з PNP Games .
Петиція швидко набрала підтримку:
Автори наголошують, що не виступають проти цифрових покупок як таких. Їхня позиція сформульована так: «Ми не проти цифрового формату. Ми проти того, щоб він був єдиним варіантом» .
Йдеться про право власника:
9 липня організатори також повідомили про подолання позначки у 250 тисяч підписів .
Кампанію оголосив 27 липня 2026 року в X акаунт Does It Play?, відомий діяльністю у сфері збереження відеоігор і захисту прав споживачів . Організатори назвали акцію «економічним і ігровим блекаутом» .
#PSBlackout має тривати сім днів — із неділі, 23 серпня, до неділі, 30 серпня 2026 року . В окремих повідомленнях зазначено часовий проміжок із 19:00 до 19:00 за місцевим часом .
Організатори закликають протягом усього тижня:
М’якший варіант участі — просто вимкнути консоль або вийти зі свого облікового запису .
Головна вимога — скасувати рішення про припинення виробництва дисків у 2028 році . Додаткова мета — продемонструвати Sony економічний ефект організованої відмови від використання платформи та змусити компанію переглянути курс на повністю цифрові релізи .
Організатори зауважили, що в період бойкоту не заплановано виходу великого ексклюзиву PlayStation. Це може послабити вплив акції на продажі . Водночас за перші 24 години оголошення кампанія нібито зібрала понад 800 тисяч переглядів у X .
Критики рішення Sony говорять не лише про звичку тримати коробку в руках. Для них диск — це можливість володіти копією, користуватися вторинним ринком і зберігати ігри навіть у разі змін у цифровому магазині.
Окреме занепокоєння висловлюють роздрібні продавці: після переходу на цифрові релізи вони втратять можливість продавати нові фізичні ігри . Група Does It Play? також пов’язує відмову від дисків із ризиками для збереження відеоігрової спадщини, перепродажу та дарування ігор .
Публічно проти Sony виступають переважно фанати, споживчі активісти та торгові партнери. Великих видавців або розробників, які б офіційно розірвали із Sony через це рішення, у доступних повідомленнях не зафіксовано .
Паралельно з бойкотом Sony зіткнулася із судовим тиском у Нідерландах. Споживчий фонд Stichting Massaschade & Consument подав колективний позов на €400 мільйонів — приблизно $457 мільйонів — від імені 1,7 мільйона нідерландських користувачів PlayStation .
Справу спочатку подали у 2025 році через практику ціноутворення в PlayStation Store. Організація оскаржує 30-відсоткову комісію Sony з цифрових продажів і стверджує, що вона призводить до завищення цін та є зловживанням домінантним становищем компанії .
Після оголошення про припинення виробництва дисків позов отримав новий аргумент: якщо фізичної альтернативи більше не буде, споживачі фактично залишаться перед цінами, встановленими єдиним цифровим магазином Sony .
У позові стверджується, що в Нідерландах цифрові ігри PlayStation у середньому коштують на 47% дорожче, ніж фізичні копії . Нідерландський суд визнав колективний формат справи прийнятним у межах механізму WAMCA, а перше слухання відбулося 29 червня 2026 року .
Видання Fortune наводить оцінку Andrew Ching, голови маркетингового напряму Johns Hopkins Carey Business School: 30-відсоткову комісію за цифрові завантаження, що продаються через PlayStation Store, він назвав «податком Sony» .
У дискусіях навколо #PSBlackout також циркулюють твердження, для яких не знайшлося надійного підтвердження в доступних новинних джерелах:
Такі повідомлення можуть походити з окремих інтерв’ю, внутрішніх документів або дописів у соцмережах, які не були підтверджені доступними редакції джерелами.
Про кампанію повідомили, зокрема, Kotaku, BBC, CNBC, Forbes, TechRadar, Fortune, Engadget і The Washington Post . Петиція та бойкот показують, що для частини аудиторії питання виходить за межі формату дистрибуції: воно стосується контролю над придбаними іграми, цін, доступу до контенту та довготривалого збереження релізів.
Однак масштаб і реальний економічний ефект #PSBlackout наразі оцінити неможливо. Сама відсутність великого релізу в ці дати може зменшити помітність протесту.
Станом на момент підготовки матеріалу Sony публічно не заявляла про намір скасувати рішення щодо припинення виробництва дисків із січня 2028 року.