Після цього нові релізи можна буде придбати через PlayStation Store або в роздрібних магазинах у вигляді коробки з цифровим кодом завантаження — але без диска всередині . Рішення стосується як ігор власних студій Sony, так і сторонніх видавців . Водночас проєкти, випущені до січня 2028 року, і надалі будуть доступні на фізичних носіях .
Компанія пояснила перехід «зміною споживчих уподобань» і загальним рухом індустрії розваг від дисків до цифрового контенту .
Уже за кілька годин після оголошення Sony на Change.org з’явилася петиція «Don't Kill the Disc: Tell Sony to Keep Physical PlayStation Games». Її запустила Jade Pearce з PNP Games .
Петиція швидко набрала підтримку:
Автори наголошують, що не виступають проти цифрових покупок як таких. Їхня позиція сформульована так: «Ми не проти цифрового формату. Ми проти того, щоб він був єдиним варіантом» .
Йдеться про право власника:
9 липня організатори також повідомили про подолання позначки у 250 тисяч підписів .
Кампанію оголосив 27 липня 2026 року в X акаунт Does It Play?, відомий діяльністю у сфері збереження відеоігор і захисту прав споживачів . Організатори назвали акцію «економічним і ігровим блекаутом» .
#PSBlackout має тривати сім днів — із неділі, 23 серпня, до неділі, 30 серпня 2026 року . В окремих повідомленнях зазначено часовий проміжок із 19:00 до 19:00 за місцевим часом .
Організатори закликають протягом усього тижня:
М’якший варіант участі — просто вимкнути консоль або вийти зі свого облікового запису .
Головна вимога — скасувати рішення про припинення виробництва дисків у 2028 році . Додаткова мета — продемонструвати Sony економічний ефект організованої відмови від використання платформи та змусити компанію переглянути курс на повністю цифрові релізи .
Організатори зауважили, що в період бойкоту не заплановано виходу великого ексклюзиву PlayStation. Це може послабити вплив акції на продажі . Водночас за перші 24 години оголошення кампанія нібито зібрала понад 800 тисяч переглядів у X .
Критики рішення Sony говорять не лише про звичку тримати коробку в руках. Для них диск — це можливість володіти копією, користуватися вторинним ринком і зберігати ігри навіть у разі змін у цифровому магазині.
Окреме занепокоєння висловлюють роздрібні продавці: після переходу на цифрові релізи вони втратять можливість продавати нові фізичні ігри . Група Does It Play? також пов’язує відмову від дисків із ризиками для збереження відеоігрової спадщини, перепродажу та дарування ігор .
Публічно проти Sony виступають переважно фанати, споживчі активісти та торгові партнери. Великих видавців або розробників, які б офіційно розірвали із Sony через це рішення, у доступних повідомленнях не зафіксовано .
Паралельно з бойкотом Sony зіткнулася із судовим тиском у Нідерландах. Споживчий фонд Stichting Massaschade & Consument подав колективний позов на €400 мільйонів — приблизно $457 мільйонів — від імені 1,7 мільйона нідерландських користувачів PlayStation .
Справу спочатку подали у 2025 році через практику ціноутворення в PlayStation Store. Організація оскаржує 30-відсоткову комісію Sony з цифрових продажів і стверджує, що вона призводить до завищення цін та є зловживанням домінантним становищем компанії .
Після оголошення про припинення виробництва дисків позов отримав новий аргумент: якщо фізичної альтернативи більше не буде, споживачі фактично залишаться перед цінами, встановленими єдиним цифровим магазином Sony .
У позові стверджується, що в Нідерландах цифрові ігри PlayStation у середньому коштують на 47% дорожче, ніж фізичні копії . Нідерландський суд визнав колективний формат справи прийнятним у межах механізму WAMCA, а перше слухання відбулося 29 червня 2026 року .
Видання Fortune наводить оцінку Andrew Ching, голови маркетингового напряму Johns Hopkins Carey Business School: 30-відсоткову комісію за цифрові завантаження, що продаються через PlayStation Store, він назвав «податком Sony» .
У дискусіях навколо #PSBlackout також циркулюють твердження, для яких не знайшлося надійного підтвердження в доступних новинних джерелах:
Такі повідомлення можуть походити з окремих інтерв’ю, внутрішніх документів або дописів у соцмережах, які не були підтверджені доступними редакції джерелами.
Про кампанію повідомили, зокрема, Kotaku, BBC, CNBC, Forbes, TechRadar, Fortune, Engadget і The Washington Post . Петиція та бойкот показують, що для частини аудиторії питання виходить за межі формату дистрибуції: воно стосується контролю над придбаними іграми, цін, доступу до контенту та довготривалого збереження релізів.
Однак масштаб і реальний економічний ефект #PSBlackout наразі оцінити неможливо. Сама відсутність великого релізу в ці дати може зменшити помітність протесту.
Станом на момент підготовки матеріалу Sony публічно не заявляла про намір скасувати рішення щодо припинення виробництва дисків із січня 2028 року.