10 000 км: Україна озвучила амбітні цілі щодо далекобійних дронів. Угода зі США, €1 млрд від ЄС та глобальне партнерство

У липні 2026 року Україна представила амбітний план розвитку програми далекобійних дронів. Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю американській правій блогерці Лорі Лумер оголосив про цілі досягти дальності ураження 4000 км у 2026 році та 5000–10000 км до 2027 року. Ці заяви пролунали на тлі сплеску міжнародних оборонних партнерств — включаючи проривну угоду про випробування у США, європейське фінансування у €1 млрд та зростаючу мережу двосторонніх угод про співпрацю у сфері дронів.

Цілі України щодо далекобійних дронів: 4000 км у 2026-му, 10000 км у 2027-му

Президент Зеленський озвучив цілі щодо дальності в інтерв'ю Лорі Лумер, яке вийшло в ефір 24 липня 2026 року в її шоу "Loomer Unleashed". Він заявив, що Україна націлена на дальність ураження 4000 км у 2026 році та 5000–10000 км до 2027 року — цього достатньо, щоб дістати до будь-якої точки на території Росії . Низка українських та міжнародних видань, зокрема "Українська правда", Kyiv Post та німецьке n-tv, підтвердили ці слова . Зеленський зазначив, що українські сили вже використовують баражуючі боєприпаси на відстані понад 3000 км, навівши як приклад атаку на Омський нафтопереробний завод у липні 2026 року за допомогою дрона FP-1 .

Історична угода між США та Україною про випробування дронів

22 липня 2026 року Україна та Сполучені Штати підписали двосторонню декларацію про наміри, яка дозволяє експортувати українські бойові дрони до США для військових випробувань — це безпрецедентне оборонне партнерство. За даними двох джерел, знайомих з угодою, які поспілкувалися з "Радіо Свобода", шість українських компаній надішлють приблизно по 100 бойових дронів до Пентагону для оцінки . Зеленський підтвердив, що підписав початкові документи, заявивши: "Важливо, що Україна тепер може надсилати свої дрони до Сполучених Штатів для випробувань" .

Ця угода стала результатом багатомісячних переговорів. Ще 10 липня 2026 року Зеленський підтвердив, що випробування у США вже тривають, і американська сторона надала "дуже позитивний відгук" . Постійний представник США при НАТО Метью Вітакер провів переговори в Києві 23 липня, щоб просунути угоду, яка також включає обговорення локалізації виробництва ракет Patriot в Україні .

Очікувана угода на $35–50 млрд

Ця довгострокова рамкова угода, яка обговорювалася місяцями, вперше з'явилася в середині 2025 року, коли Україна запропонувала п'ятирічну дронову ініціативу на $50 млрд з виробництвом 10 млн дронів щорічно . Переговори тривали протягом 2026 року. У березні 2026 року Зеленський заявив, що готовий підписати угоду, щойно президент Трамп буде готовий, описавши пропозицію як рамкову угоду на $35–50 млрд, яка охоплює дрони-перехоплювачі, морські дрони, системи глибокого удару, радарні мережі та програмне забезпечення для радіоелектронної боротьби . До липня 2026 року угода перейшла від переговорів до стадії впровадження — перші документи вже були підписані .

Уточнення щодо цифри "200 українських компаній": Хоча деякі повідомлення посилаються на це число, наявні джерела конкретно вказують на шість українських компаній у рамках негайної угоди про випробування . Масштаб і вартість ширшої угоди залишаються предметом переговорів.

Угода ЄС на €1 млрд

15 липня 2026 року Європейська комісія та Україна підписали оборонне промислове партнерство та "Дронову угоду", спрямовану на поєднання бойового досвіду Києва з промисловими потужностями ЄС для спільного виробництва дронів та систем протидії їм. Того ж дня Єврокомісія перерахувала €1 млрд, спеціально виділений на дрони в межах кредиту для підтримки України на €90 млрд . Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС може запропонувати Україні переваги, зокрема "величезний технологічний та промисловий потенціал" та "безпечні виробничі майданчики" .

Розширення міжнародних дронових партнерств

Україна активно будує глобальну мережу угод про співпрацю у сфері дронів. 7 липня 2026 року Зеленський підписав дронові угоди з трьома країнами (на момент підписання Reuters не уточнило, якими саме) . Станом на травень 2026 року Україна готувала "Дронові угоди" з 20 країнами — обмін дронами на фінансування, технології або дефіцитну сировину . Литва стала першою європейською країною, яка юридично оформила "Дронову угоду" з Україною . Траєкторія вказує на формування широкої мережі партнерів, хоча точний перелік країн продовжує змінюватися.

Зміна позиції Лорі Лумер: від голосу Кремля до адвоката Києва

Інтерв'ю, в якому Зеленський озвучив цілі щодо дронів, саме по собі стало визначною політичною подією. Лора Лумєр — ультраправа прихильниця Трампа, яка роками применшувала масштаби російського вторгнення та виступала проти допомоги США Україні — повністю змінила свою позицію після візиту до Києва в липні 2026 року.

Вона відвідала Києво-Печерську лавру, Успенський собор якої був пошкоджений російським дроном 15 червня 2026 року. Удар завдав значної шкоди даху, куполу та східній стіні . Лумер сказала своїм підписникам: "Путін безпілотником вдарив по Ісусу Христу" — заявивши, що Росія вдарила в саме серце християнства, і визнала, що піддалася дезінформації .

NBC News та інші видання підтвердили, що під час того ж візиту вона зустрілася з Зеленським . Її розворот — від поширення російської пропаганди до закликів до "моральної ясності" щодо України — є значною політичною подією, яка може мати резонанс у Вашингтоні .

Підсумки

Кожен елемент планів України щодо розширення дронового арсеналу підтверджений численними надійними джерелами, з двома застереженнями: цифра "200 українських компаній" не підтверджується наявними звітами (джерела називають шість компаній), а точний перелік двосторонніх партнерів продовжує змінюватися. Основна теза полягає в тому, що Україна стрімко нарощує потенціал — від нинішніх баражуючих боєприпасів (понад 3000 км) до дронів міжконтинентальної дальності, спираючись на історичну угоду про випробування зі США, європейське фінансування у €1 млрд та зростаючу мережу міжнародних партнерств — і все це було оголошено в інтерв'ю колишній скептичній прихильниці MAGA, яка змінила свою думку після того, як на власні очі побачила наслідки російського удару по православному монастирю.