Президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна провела «дальні удари в Каспійському морі» по суднах, які перевозили військові вантажі .

Позиція України: компоненти іранської зброї

Київ виправдав атаку, заявивши, що уражені судна перевозили іранські військові вантажі, зокрема компоненти для дронів і ракет, призначені для російських сил . СБУ описала операцію як спрямовану на переривання іранських постачальних маршрутів до Росії, стверджуючи, що судна були частиною відомої мережі військового постачання між Тегераном і Москвою . Київ прямо назвав ці дії актом самооборони проти передачі зброї, яка використовується для атак на українську територію .

Натомість Іран стверджує, що судно було цивільним комерційним і перевозило звичайні товари, заперечуючи наявність на борту будь-якого військового вантажу .

Погрози Ірану у відповідь

Реакція Ірану була різкою та включала кілька етапів:

• Заява МЗС. Міністерство закордонних справ Ірану назвало удар «актом агресії», що порушує статтю 2(4) Статуту ООН, попередивши, що Тегеран «не вагатиметься захищати свої національні інтереси та безпеку» і залишає за собою право на «відповідні дії» .
• Погрози від парламенту. Заступник спікера парламенту Алі Нікзад попередив, що «будь-яке місце, звідки здійснюється агресія проти нашої країни, безсумнівно, стане законною ціллю для наших збройних сил», прямо натякаючи на можливість ударів по території України .
• Заяви про ракетну досяжність. Іранські офіційні особи заявили, що «весь Київ» знаходиться в зоні досяжності іранських ракет .
• «Не залишиться без відповіді». Міністр закордонних справ Аббас Арагчі попередив 26–27 липня, що атака «не залишиться без відповіді» і Тегеран дасть відповідь .

Дипломатичний скандал

• Виклик українського дипломата. Тегеран викликав тимчасового повіреного у справах України, назвавши атаку «ворожим і злочинним актом» та вручивши ноту протесту .
• Заклик до ООН та ЄС. Іран закликав Раду Безпеки ООН та Європейський Союз розслідувати інцидент і притягнути Україну до відповідальності .
• Погрози ЄС. Арагчі пригрозив ЄС «непередбачуваними наслідками», якщо він не розслідує інцидент .
• Пропозиція розвідданих США. У відповідь Зеленський наказав українській розвідці передати Сполученим Штатам дані про військову допомогу Росії Ірану, фактично позиціонуючи Україну як активного партнера в американо-іранському протистоянні .

Ширший контекст: зближення війн в Україні та на Близькому Сході

Іран розглядає ракетні удари по Україні. Пряма погроза Тегерана, що «весь Київ знаходиться в зоні досяжності», є значним загостренням — це була б перша пряма атака іранських ракет на Україну, що об'єднало б війну в Україні з ширшим регіональним конфліктом за участю Ірану .

Звинувачення у співпраці Росії та Ірану. Численні повідомлення свідчать про глибоку військову співпрацю між Москвою та Тегераном:

• У березні 2026 року Зеленський заявив, що Росія пропонувала припинити обмін розвідданими з Іраном, якщо США припинять підтримку України — пропозицію, яку Вашингтон відхилив .
• У квітні 2026 року українська розвідка оцінила, що Росія постачає Ірану супутникові знімки та кіберпідтримку для допомоги в ударах по цілях США та регіону на Близькому Сході .
• 25 липня 2026 року, в день атаки на Каспії, Зеленський попередив про неминучий російський ракетний удар по Україні протягом 48 годин і звинуватив Росію в наданні Ірану даних супутникової розвідки для атак на військові об'єкти США .

Новий фронт на Каспії. Аналітики Al Jazeera та інших видань описують удар 25 липня як відкриття «нового фронту» у зростаючому переплетенні війни в Україні з регіональними конфліктами Ірану, які вже поширилися на Ормузьку протоку, Червоне море, а тепер і Каспійське море .

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна провела «дальні удари в Каспійському морі» по суднах, які перевозили військові вантажі .

Позиція України: компоненти іранської зброї

Київ виправдав атаку, заявивши, що уражені судна перевозили іранські військові вантажі, зокрема компоненти для дронів і ракет, призначені для російських сил . СБУ описала операцію як спрямовану на переривання іранських постачальних маршрутів до Росії, стверджуючи, що судна були частиною відомої мережі військового постачання між Тегераном і Москвою . Київ прямо назвав ці дії актом самооборони проти передачі зброї, яка використовується для атак на українську територію .

Натомість Іран стверджує, що судно було цивільним комерційним і перевозило звичайні товари, заперечуючи наявність на борту будь-якого військового вантажу .

Погрози Ірану у відповідь

Реакція Ірану була різкою та включала кілька етапів:

• Заява МЗС. Міністерство закордонних справ Ірану назвало удар «актом агресії», що порушує статтю 2(4) Статуту ООН, попередивши, що Тегеран «не вагатиметься захищати свої національні інтереси та безпеку» і залишає за собою право на «відповідні дії» .
• Погрози від парламенту. Заступник спікера парламенту Алі Нікзад попередив, що «будь-яке місце, звідки здійснюється агресія проти нашої країни, безсумнівно, стане законною ціллю для наших збройних сил», прямо натякаючи на можливість ударів по території України .
• Заяви про ракетну досяжність. Іранські офіційні особи заявили, що «весь Київ» знаходиться в зоні досяжності іранських ракет .
• «Не залишиться без відповіді». Міністр закордонних справ Аббас Арагчі попередив 26–27 липня, що атака «не залишиться без відповіді» і Тегеран дасть відповідь .

Дипломатичний скандал

• Виклик українського дипломата. Тегеран викликав тимчасового повіреного у справах України, назвавши атаку «ворожим і злочинним актом» та вручивши ноту протесту .
• Заклик до ООН та ЄС. Іран закликав Раду Безпеки ООН та Європейський Союз розслідувати інцидент і притягнути Україну до відповідальності .
• Погрози ЄС. Арагчі пригрозив ЄС «непередбачуваними наслідками», якщо він не розслідує інцидент .
• Пропозиція розвідданих США. У відповідь Зеленський наказав українській розвідці передати Сполученим Штатам дані про військову допомогу Росії Ірану, фактично позиціонуючи Україну як активного партнера в американо-іранському протистоянні .

Ширший контекст: зближення війн в Україні та на Близькому Сході

Іран розглядає ракетні удари по Україні. Пряма погроза Тегерана, що «весь Київ знаходиться в зоні досяжності», є значним загостренням — це була б перша пряма атака іранських ракет на Україну, що об'єднало б війну в Україні з ширшим регіональним конфліктом за участю Ірану .

Звинувачення у співпраці Росії та Ірану. Численні повідомлення свідчать про глибоку військову співпрацю між Москвою та Тегераном:

• У березні 2026 року Зеленський заявив, що Росія пропонувала припинити обмін розвідданими з Іраном, якщо США припинять підтримку України — пропозицію, яку Вашингтон відхилив .
• У квітні 2026 року українська розвідка оцінила, що Росія постачає Ірану супутникові знімки та кіберпідтримку для допомоги в ударах по цілях США та регіону на Близькому Сході .
• 25 липня 2026 року, в день атаки на Каспії, Зеленський попередив про неминучий російський ракетний удар по Україні протягом 48 годин і звинуватив Росію в наданні Ірану даних супутникової розвідки для атак на військові об'єкти США .

Новий фронт на Каспії. Аналітики Al Jazeera та інших видань описують удар 25 липня як відкриття «нового фронту» у зростаючому переплетенні війни в Україні з регіональними конфліктами Ірану, які вже поширилися на Ормузьку протоку, Червоне море, а тепер і Каспійське море .