Отже, за дві послідовні ночі Росія застосувала щонайменше 9 ракет та близько 293 дронів. Українські сили звітували про перехоплення приблизно 7 ракет та 231 дрона.

Використане озброєння

Повітряні сили України ідентифікували три основні типи озброєння в атаці 26 липня:

• Балістичні ракети — за описом, це були ракети типу «Іскандер-М» та зенітно-ракетних комплексів С-400, які Росія останнім часом активно використовує для ударів по Києву .
• Керовані авіаційні ракети Х-59/69 — дозвукові крилаті ракети, які зазвичай запускають з тактичної авіації .
• Ударні безпілотники типу «Shahed» — велика кількість дронів відповідає сталій практиці РФ використовувати впродовж липня безпілотники Shahed, Gerbera та Italmas .

Наслідки для Києва та інших регіонів

Київ: Російські балістичні ракети влучили в столицю рано вранці в неділю, 26 липня. Уламки спричинили пожежі щонайменше в трьох районах, повідомив мер Віталій Кличко. 18-поверховий житловий будинок у Шевченківському районі зазнав удару, пожежа спалахнула між 7-м та 8-м поверхами. Щонайменше 3 цивільних особи отримали поранення . Повітряну тривогу скасували приблизно через 50 хвилин .

Інші регіони України (26 липня): Атаки на інші області того ж дня призвели до загибелі щонайменше 2 людей, повідомили місцеві чиновники .

25 липня — удар по виставці дронових технологій: За день до того російські ракети влучили у місце проведення виставки дронових технологій під Києвом, убивши 10 осіб та поранивши близько 100. Президент України Володимир Зеленський заявив, що цей захід взагалі не мав відбуватися .

Ширший контекст: ескалація російських повітряних бомбардувань у липні 2026 року

Атаки 25–26 липня не були поодинокими. Липень 2026 року став свідком надзвичайної інтенсифікації російських ударів по українських містах, особливо по Києву:

• 2 липня: Росія завдала одного з наймасованіших комбінованих ударів — приблизно 500 дронів та 74 ракети — убивши щонайменше 17–27 цивільних лише в Києві та поранивши понад 100. Згодом кількість загиблих зросла до 30 .
• 6 липня: Черговий масований удар убив щонайменше 22 особи по всій Україні, з них 15 у Києві. Моніторингова місія ООН з прав людини повідомила, що «всі балістичні ракети, запущені Росією, досягли своїх цілей», що свідчить про зростаючі прогалини в українській ППО .
• 11 липня: Ракетно-дронові атаки вбили 6 осіб і поранили десятки .
• 19 липня: Росія провела «одну з наймасованіших балістичних атак на Київ від початку повномасштабного вторгнення», убивши 1 особу та поранивши 14–16 інших. Повітряні сили України заявили про 41 ракету та 125 дронів, з яких збили 18 ракет та 108 дронів .
• 25–26 липня: Двохнічний обстріл, описаний вище, забрав життя щонайменше 12 осіб (10 на виставці 25 липня + 2 в інших місцях 26 липня) та поранив понад 100.

Зростання жертв серед цивільного населення

ООН повідомила, що щонайменше 265 цивільних загинули та 1 816 отримали поранення внаслідок російських атак у червні 2026 року — це найвищий комбінований щомісячний показник втрат серед цивільного населення з перших місяців повномасштабного вторгнення у 2022 році . Моніторингова місія ООН з прав людини зазначила, що кількість жертв серед мирного населення зростала «неухильно з місяця в місяць та з року в рік» у першій половині 2026 року, що спричинено інтенсивнішим застосуванням потужної зброї та ескалацією атак на міські райони, віддалені від лінії фронту .

Липень 2026 року продовжив цю тенденцію. Згідно з даними української влади, на які посилається CNN, російські атаки в липні призвели до щонайменше 377 загиблих цивільних та 2 129 поранених — це найвищий місячний показник із квітня 2022 року . ООН задокументувала 1 396 загиблих і 7 978 поранених цивільних в Україні за перші шість місяців 2026 року, що на 37% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, і майже вдвічі перевищує показники 2024 року .

Інтенсифікація була зумовлена збільшенням використання Росією далекобійних балістичних ракет і дронів для ударів по густонаселених міських районах. Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що така динаміка відображає «тривожну ескалацію», і що лише в червні загинуло щонайменше 293 цивільних, що перевищило травень як найсмертоносніший місяць за понад чотири роки .

Ключові висновки

• Атака 25–26 липня 2026 року включала 7 балістичних ракет і 136 дронів; Росія застосувала ракети «Іскандер-М»/С-400, крилаті ракети Х-59/69 та дрони типу «Shahed».
• Українська ППО збила 5 балістичних ракет і 104 дрони в ніч на 26 липня, але деякі ракети досягли цілей.
• Щонайменше 3 цивільних поранено в Києві та 2 загинули в інших регіонах України 26 липня; напередодні удар по виставці дронів забрав 10 життів.
• Липень 2026 року став одним із найсмертоносніших місяців війни: 377 загиблих цивільних — найвищий місячний показник із квітня 2022 року.
• За даними ООН, кількість жертв серед цивільного населення в першій половині 2026 року була на 37% вищою, ніж за аналогічний період 2025 року, і майже вдвічі більшою, ніж у 2024 році.

Отже, за дві послідовні ночі Росія застосувала щонайменше 9 ракет та близько 293 дронів. Українські сили звітували про перехоплення приблизно 7 ракет та 231 дрона.

Використане озброєння

Повітряні сили України ідентифікували три основні типи озброєння в атаці 26 липня:

• Балістичні ракети — за описом, це були ракети типу «Іскандер-М» та зенітно-ракетних комплексів С-400, які Росія останнім часом активно використовує для ударів по Києву .
• Керовані авіаційні ракети Х-59/69 — дозвукові крилаті ракети, які зазвичай запускають з тактичної авіації .
• Ударні безпілотники типу «Shahed» — велика кількість дронів відповідає сталій практиці РФ використовувати впродовж липня безпілотники Shahed, Gerbera та Italmas .

Наслідки для Києва та інших регіонів

Київ: Російські балістичні ракети влучили в столицю рано вранці в неділю, 26 липня. Уламки спричинили пожежі щонайменше в трьох районах, повідомив мер Віталій Кличко. 18-поверховий житловий будинок у Шевченківському районі зазнав удару, пожежа спалахнула між 7-м та 8-м поверхами. Щонайменше 3 цивільних особи отримали поранення . Повітряну тривогу скасували приблизно через 50 хвилин .

Інші регіони України (26 липня): Атаки на інші області того ж дня призвели до загибелі щонайменше 2 людей, повідомили місцеві чиновники .

25 липня — удар по виставці дронових технологій: За день до того російські ракети влучили у місце проведення виставки дронових технологій під Києвом, убивши 10 осіб та поранивши близько 100. Президент України Володимир Зеленський заявив, що цей захід взагалі не мав відбуватися .

Ширший контекст: ескалація російських повітряних бомбардувань у липні 2026 року

Атаки 25–26 липня не були поодинокими. Липень 2026 року став свідком надзвичайної інтенсифікації російських ударів по українських містах, особливо по Києву:

• 2 липня: Росія завдала одного з наймасованіших комбінованих ударів — приблизно 500 дронів та 74 ракети — убивши щонайменше 17–27 цивільних лише в Києві та поранивши понад 100. Згодом кількість загиблих зросла до 30 .
• 6 липня: Черговий масований удар убив щонайменше 22 особи по всій Україні, з них 15 у Києві. Моніторингова місія ООН з прав людини повідомила, що «всі балістичні ракети, запущені Росією, досягли своїх цілей», що свідчить про зростаючі прогалини в українській ППО .
• 11 липня: Ракетно-дронові атаки вбили 6 осіб і поранили десятки .
• 19 липня: Росія провела «одну з наймасованіших балістичних атак на Київ від початку повномасштабного вторгнення», убивши 1 особу та поранивши 14–16 інших. Повітряні сили України заявили про 41 ракету та 125 дронів, з яких збили 18 ракет та 108 дронів .
• 25–26 липня: Двохнічний обстріл, описаний вище, забрав життя щонайменше 12 осіб (10 на виставці 25 липня + 2 в інших місцях 26 липня) та поранив понад 100.

Зростання жертв серед цивільного населення

ООН повідомила, що щонайменше 265 цивільних загинули та 1 816 отримали поранення внаслідок російських атак у червні 2026 року — це найвищий комбінований щомісячний показник втрат серед цивільного населення з перших місяців повномасштабного вторгнення у 2022 році . Моніторингова місія ООН з прав людини зазначила, що кількість жертв серед мирного населення зростала «неухильно з місяця в місяць та з року в рік» у першій половині 2026 року, що спричинено інтенсивнішим застосуванням потужної зброї та ескалацією атак на міські райони, віддалені від лінії фронту .

Липень 2026 року продовжив цю тенденцію. Згідно з даними української влади, на які посилається CNN, російські атаки в липні призвели до щонайменше 377 загиблих цивільних та 2 129 поранених — це найвищий місячний показник із квітня 2022 року . ООН задокументувала 1 396 загиблих і 7 978 поранених цивільних в Україні за перші шість місяців 2026 року, що на 37% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, і майже вдвічі перевищує показники 2024 року .

Інтенсифікація була зумовлена збільшенням використання Росією далекобійних балістичних ракет і дронів для ударів по густонаселених міських районах. Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що така динаміка відображає «тривожну ескалацію», і що лише в червні загинуло щонайменше 293 цивільних, що перевищило травень як найсмертоносніший місяць за понад чотири роки .

Ключові висновки

• Атака 25–26 липня 2026 року включала 7 балістичних ракет і 136 дронів; Росія застосувала ракети «Іскандер-М»/С-400, крилаті ракети Х-59/69 та дрони типу «Shahed».
• Українська ППО збила 5 балістичних ракет і 104 дрони в ніч на 26 липня, але деякі ракети досягли цілей.
• Щонайменше 3 цивільних поранено в Києві та 2 загинули в інших регіонах України 26 липня; напередодні удар по виставці дронів забрав 10 життів.
• Липень 2026 року став одним із найсмертоносніших місяців війни: 377 загиблих цивільних — найвищий місячний показник із квітня 2022 року.
• За даними ООН, кількість жертв серед цивільного населення в першій половині 2026 року була на 37% вищою, ніж за аналогічний період 2025 року, і майже вдвічі більшою, ніж у 2024 році.