Конфлікт поширився далеко за межі Іраку:
Ірак — Ербіль став постійною ціллю. Окрім дрона 25 липня, скоординований іранський наступ 13 липня вразив цивільні електростанції, заводи з опріснення води та військові бази США по всьому Іраку .
Кувейт і Бахрейн — Після ударів США 8 липня Іран завдав ударів у відповідь по Кувейту та Бахрейну, де розташовані американські бази . 13 липня іранські сили вразили ключові об'єкти, включаючи електростанції в обох країнах
.
Катар і Оман — Іран заявив про атаки на обидві країни 12 липня, назвавши їх відповіддю на поновлення американських бомбардувань . До 17 липня Катар та Оман були змушені вжити оборонних заходів проти іранських ракет і дронів
.
Йорданія — Іранська атака на військову базу США в Йорданії вбила двох американських військовослужбовців . Удари Ірану 12 липня також включали Йорданію
.
Ормузька протока — 12 липня Іран оголосив про закриття Ормузької протоки після того, як США провели третій раунд ударів за тиждень. Це серйозна ескалація, що загрожує глобальним поставкам нафти . Хусити, союзні Ірану, також пригрозили морською блокадою Саудівської Аравії, а танкери із саудівською нафтою повернули назад
.
Ширша затока — До 17 липня щонайменше шість країн (Бахрейн, Ірак, Кувейт, Оман, Катар, Йорданія та Сирія) були змушені вжити оборонних заходів проти іранських ракетних і дронових ударів . Країни Перської затоки висловили «справжній гнів» через те, що опинилися в центрі війни США та Ірану
. США та Іран обмінялися ударами 10-ту ніч поспіль 21 липня
.
Перехоплення дрона 25 липня в Ербілі — це не ізольований інцидент, а чіткий індикатор того, що конфлікт між США та Іраном триває та розширюється. Після короткого перемир'я, яке зірвалося на початку липня, Іран перейшов до прямих атак на дипломатичні об'єкти США та союзні держави в затоці, тоді як США продовжують нічні бомбардування іранських військових об'єктів. Іракський Курдистан, де розташовані велике консульство США та військова інфраструктура, став постійною гарячою точкою. Закриття Ормузької протоки становить найбільш системну загрозу для світових енергетичних ринків, а розширення іранських ударів у відповідь щонайменше на шість сусідніх країн сигналізує про регіональну війну, якої не уникнути жодній державі в затоці.