Однак до 23 липня ціна тієї самої облігації впала нижче 90 пенсів за кожен фунт номіналу — до 89,978 пенса. Таким чином, за п’ять місяців вона втратила понад 10% номінальної вартості . Премія дохідності над безризиковими британськими державними облігаціями, або кредитний спред, сягнула рекордних 139,8 базисного пункту .
Це не було наслідком однієї невдалої події. Облігацію одночасно стиснули з двох боків: зростання дохідності державних паперів механічно вдарило по її надзвичайно високій дюрації, а масштабна хвиля запозичень для штучного інтелекту перенаситила ринок корпоративного боргу.
Ціна вже випущених облігацій зазвичай рухається у протилежному напрямку до їхньої ринкової дохідності. Для паперу зі строком погашення у 2126 році цей ефект особливо сильний: що довший строк, то чутливіша ціна до зміни ставок.
Облігація Alphabet має найдовший залишковий строк серед корпоративних облігацій інвестиційного рівня benchmark-розміру. За даними Bloomberg, підвищення дохідності на 1 процентний пункт теоретично може знизити її ціну приблизно на 15 пенсів . Для звичайної коротко- або середньострокової облігації такий рух був би значно менш болісним.
Дохідність британських державних облігацій — gilts — у середині 2026 року зросла на тлі побоювань щодо інфляції та бюджетного дефіциту Великої Британії . Одночасно піднялися й ставки у США: дохідність 10-річних казначейських облігацій досягла 4,71% — найвищого рівня з січня 2025 року, а 30-річних — 5,19% .
Додатковим каталізатором стали загострення конфлікту на Близькому Сході та стрибок цін на нафту. Котирування Brent знову наблизилися до $100 за барель, що посилило побоювання нового інфляційного тиску. Ринки також почали враховувати можливість двох підвищень ставки Федеральною резервною системою США до кінця року .
Другий удар — структурний. Технологічні гіганти активно залучають кошти для капітальних витрат на дата-центри, обчислювальні потужності та інші проєкти, пов’язані зі штучним інтелектом.
Лише у лютому Alphabet продала облігацій приблизно на $32 млрд у різних валютах, Oracle — на $25 млрд, а п’ять великих технологічних компаній разом випустили борг на $159 млрд . Такий обсяг нової пропозиції тисне на ціни вже наявних паперів на вторинному ринку та розширює кредитні спреди облігацій найбільших хмарних провайдерів .
Саму 100-річну облігацію Alphabet деякі стратеги сприйняли як ознаку «ейфорії» на кредитному ринку — на тлі безпрецедентної гонки технологічних компаній, що фінансують розвиток ШІ переважно за рахунок боргу .
Технологічні облігації опинилися між двома несприятливими силами.
Показовим став випуск BlackRock на $12,3 млрд для фінансування кампусу дата-центрів Meta в Ель-Пасо, штат Техас. 24 липня повідомлялося про «млявий попит» на ці облігації — сигнал того, що після місяців безперервних запозичень інвестори могли зіткнутися з перевантаженням ринку .
Падіння облігації Alphabet не обов’язково свідчить про проблеми з платоспроможністю компанії. У цьому випадку основний ефект пов’язаний із математикою дюрації: надзвичайно довгі папери різко реагують на навіть помірні зміни дохідності.
Водночас розширення кредитного спреду показує, що інвестори вимагають більшої компенсації не лише за процентний ризик, а й за ризики, пов’язані з масштабом боргового фінансування технологічного сектору. Якщо ставки залишатимуться високими, а компанії продовжать одночасно залучати десятки мільярдів доларів для ШІ-проєктів, тиск може поширитися на ширший сегмент довгострокових технологічних облігацій.
Обвал 100-річної облігації Alphabet став результатом подвійного стискання. З одного боку, вищі дохідності британських і американських держоблігацій знизили ціну паперу з екстремальною дюрацією. З іншого — хвиля боргових випусків для будівництва ШІ-інфраструктури перенаситила кредитний ринок і розширила спреди.
Стрибок цін на нафту до $100 за барель на тлі конфлікту між США та Іраном посилив інфляційні побоювання й підштовхнув дохідності вгору . У результаті технологічний борг зазнав одночасного механічного удару від вищих ставок і структурного тиску через надлишок пропозиції.