Доктрина дронів України: від «зони смерті» до 10 мільйонів БПЛА на рік

Ось фактологічний огляд ключових змін у доктрині дронової війни України.

«Зона смерті» (Kill Zone)

Українські військові називають «зоною смерті» смугу завширшки приблизно 10 км з обох боків лінії зіткнення, де безпілотники обох сторін можуть швидко виявити та знищити цілі . Спочатку ця зона оцінювалася в 20 км завглибшки , але згодом розширилася:

• Глибина: Спочатку — близько 20 км , потім — 50–60 км углиб російських позицій завдяки операціям у ближньому тилу РФ . На березень 2026 року глибокі удари дронів розширили зону до приблизно 150 км за лінією фронту .
• Програма «Лінія дронів»: Запущена навесні 2025 року, створює зони вогневого контролю до 15 км завглибшки. Підрозділи «Лінії дронів» відповідають за ураження кожного четвертого ворожого об'єкта на передовій . Україна набирає 15 000 додаткових військовослужбовців для дронових полків .
• Ефект: У межах «зони смерті» техніка більше не може ефективно діяти через масове використання дронів . Це «абсолютна смерть» — виявлення означає знищення .

Михайло Драпатий — новий головнокомандувач

43-річний генерал-майор Михайло Драпатий змінив Олександра Сирського на посаді головнокомандувача ЗСУ в кінці липня 2026 року. Це вже третя зміна керівництва від початку повномасштабного вторгнення . Ключові моменти:

• Раніше обіймав посади командувача Сухопутних військ (2024–2025) та командувача Об'єднаних сил з червня 2025 року .
• Нове керівництво офіційно ухвалило стратегію «машини замість людей» . В.о. міністра оборони Євген Хмара після зустрічі з Драпатим заявив, що Україна масштабуватиме глибокі та середні удари, щоб тиснути на Росію та зберігати життя солдатів .
• Це продовження попередніх напрацювань: у лютому 2025 року міністр оборони оголосив про створення підрозділів роботизованої техніки . До червня 2026 року наземні роботи вже транспортували боєприпаси, евакуювали поранених, мінували місцевість і вели вогонь у бойових умовах . Наприкінці 2025 року один озброєний наземний робот утримував позицію 45 діб поспіль .

Виробництво дронів: 2025–2026

Виробництво дронів в Україні зросло з приблизно 3000 одиниць на початку 2022 року (99% імпортованих з Китаю) до масштабного внутрішнього виробництва:

Рік	Виробництво (дронів)	Джерело
2023	~800 000
2024	2,2 млн
2025	4–4,5 млн (включно з 3 млн FPV)
2026 (план)	7–10 млн

• Підтверджена потужність у 2026 році: Президент Зеленський підтвердив, що Україна вже виробляє близько 10 млн дронів на рік, що значно перевищує попередню ціль у 1 млн . Заступник міністра оборони Сергій Боєв заявив, що офіційна ціль — понад 7 млн безпілотних систем у 2026 році .
• Майбутні амбіції: Заступник міністра оборони Мстислав Банік повідомив парламентарям НАТО, що Україна може виробляти 20 млн військових дронів на рік за умови достатніх ресурсів союзників. Деякі чиновники натякають на потенціал у 30+ млн одиниць . Зеленський також оголосив про плани створити 10 спільних підприємств з виробництва дронів у Європі .
• Якісний стрибок: Сучасне виробництво — це не комерційні квадрокоптери, а ударні платформи зі ШІ, стійкістю до РЕБ та великою дальністю . До 2026 року 99% дронів збираються в Україні .

Вплив на втрати

Дрони тепер домінують у структурі втрат на полі бою:

• 70% втрат: На початок 2025 року командири повідомляли, що дрони спричиняють приблизно 70% загибелі та поранень . Численні джерела 2025–2026 років наводять цифру 70–90% .
• Співвідношення втрат 1:5: У квітні 2026 року президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Україна має приблизне співвідношення втрат 1:5 — Москва втрачає вп'ятеро більше особового складу, ніж Київ, значною мірою завдяки покращенню показників ураження дронами .
• Цивільні жертви: ООН повідомила, що кількість загиблих і поранених серед цивільного населення зросла більш ніж на третину в першій половині 2026 року через збільшення дронових атак . У серпні 2025 року удари дронів малої дальності спричинили більше цивільних жертв, ніж будь-яка інша зброя — близько 72% усіх втрат того місяця .
• Застереження ООН: ООН зазначає, що верифіковані дані про втрати базуються на задокументованих випадках і, ймовірно, не враховують реальні цифри .

Висновки НАТО та уроки для ППО

Хоча окремі джерела про перегляд планів НАТО щодо ППО не були знайдені в рамках цього пошуку, наявні дані красномовно свідчать про те, що Альянс уважно вивчає досвід України. Інститут Гудзона описав появу «адаптивної гіпервійни на машинній швидкості» з України, де дронова війна стала основною операційною парадигмою, а не допоміжним засобом . Рада з міжнародних відносин (CFR) зазначає, що інновації України в дронах дозволили їй перехопити ініціативу та звільняти території з темпом, недосяжним для звичайних сил . Ці уроки активно вивчаються країнами НАТО для оновлення власних оборонних стратегій.