Чому Болгарія розмістить американські літаки-заправники на тлі загострення між США та Іраном

Крок Софії став частиною ширшого загострення навколо війни між США та Іраном. Він також спричинив дипломатичне попередження з Тегерана, посилив суперечки всередині болгарського парламенту та спонукав НАТО публічно підтвердити готовність захищати Болгарію.

Що саме схвалив болгарський парламент

Голосування відбулося в 240-місному парламенті. За розміщення літаків виступили 121 депутат від правлячої коаліції «Прогресивна Болгарія» та 15 представників партії Рух за права і свободи. Проти проголосували 12 депутатів націоналістичної партії «Відродження» та один депутат від «Прогресивної Болгарії». Ще двоє депутатів правлячої сили утрималися .

Напередодні, 21 липня, пропозицію підтримав парламентський комітет з питань оборони. Запит надійшов від США дипломатичною нотою та ґрунтувався на Угоді про оборонне співробітництво між США і Болгарією від 2006 року .

KC-135 — це літаки-заправники, призначені для дозаправлення військової авіації в повітрі. Болгарська влада наполягає, що їхня присутність не означатиме участі країни у бойових діях проти Ірану. Президентка Іліана Іотова заявила, що розміщення таких літаків не робить Болгарію «стороною військових дій» .

Прем’єр-міністр Румен Радев назвав звинувачення Тегерана «категорично недоречними» та заявив, що літаки виконуватимуть винятково логістичні завдання. За його словами, бойові операції на Близькому Сході з болгарської території проводитися не будуть, а дозаправлення відбуватиметься за межами повітряного простору Болгарії .

Політичний розкол у Софії

Найбільш рішуче проти рішення виступила проросійська націоналістична партія «Відродження». Її представники звинуватили уряд у тому, що він втягує Болгарію у війну США та Ірану . Інші депутати також висловлювали побоювання, що логістична підтримка американських операцій може зробити країну мішенню або фактично втягнути її в конфлікт .

Натомість уряд і прихильники рішення подають розміщення KC-135 як виконання союзницьких зобов’язань у НАТО, а не як приєднання до наступальної операції. Саме це розмежування — між логістичною підтримкою та безпосередньою участю у бойових діях — стало центральним аргументом прихильників угоди.

Попередження Ірану

21 липня речник іранського Міністерства закордонних справ Есмаїл Багаї застеріг Болгарію від надання США доступу до її території для операцій проти Ірану. Він заявив, що будь-яка діяльність, яка сприяє американським атакам, означатиме співучасть в «агресії та воєнних злочинах» .

Це не було першим попередженням Тегерана. На початку 2026 року Іран уже надсилав Софії дипломатичну ноту із закликом не дозволяти США використовувати болгарські аеропорти для пов’язаних з Іраном військових завдань. У документі Тегеран заявив про намір «вжити заходів» для захисту своїх суверенітету, безпеки та національних інтересів відповідно до міжнародного права .

Виконувач обов’язків заступника міністра закордонних справ Болгарії Марін Райков підтвердив отримання ноти, але заявив, що вона не є підставою для паніки чи суспільної тривоги . Болгарська влада також наголошує, що на території країни не розміщуватимуть наступальні системи озброєння .

Що пообіцяло НАТО

23 липня полковник НАТО Мартін О’Доннелл заявив Euronews: «НАТО захищатиме Болгарію від будь-яких дій Ірану». За його словами, Альянс уже захищав територію Туреччини — держави-члена НАТО — від іранських балістичних ракет і продовжить реагувати на будь-які загрози союзникам .

Ця заява прозвучала на тлі декларації саміту НАТО в Анкарі від 8 липня. У ній лідери Альянсу підтвердили «непохитну відданість колективній обороні» відповідно до статті 5 Вашингтонського договору, згідно з якою напад на одного союзника розглядається як напад на всіх. Документ також закріпив підхід НАТО до стримування та оборони «на 360 градусів» .

Ще на початку 2026 року НАТО підвищило готовність систем протиповітряної та протиракетної оборони на східному фланзі через іранські ракетні удари в регіоні. Зокрема, системи Альянсу перехопили балістичну ракету, запущену в напрямку Туреччини . У березні Греція після офіційного запиту Софії також розмістила на півночі країни батарею Patriot і винищувачі F-16 для посилення захисту Болгарії .

Ширший контекст конфлікту США та Ірану

Рішення щодо Безмера ухвалювали в умовах розширення американської військової кампанії проти Ірану та заяв президента США Дональда Трампа про можливу подальшу ескалацію . Раніше Іран запускав балістичні ракети в напрямку Туреччини та Кіпру. Міністр оборони Болгарії Атанас Запрянов назвав удар по Туреччині «небезпечною ескалацією» .

Наявні джерела описують ситуацію як таку, що відповідає погіршенню дипломатичних зусиль і новому загостренню війни. Водночас вони не містять окремого підтвердження конкретної версії про крах «тимчасового перемир’я», тому робити точні висновки саме про це перемир’я підстав немає .

Чому згадують аеропорт Софії

Радев також визнав, що попередні розгортання американських літаків у цивільному аеропорту Софії були пов’язані з операціями на Близькому Сході. Це вказує на те, що нинішнє рішення щодо Безмера продовжує вже наявну логістичну роль Болгарії .

Прем’єр наголошує, що нинішні KC-135 потрібні саме для логістичних місій і що жодних наступальних систем озброєння розміщувати не планують . Для Софії це спосіб одночасно виконати союзницькі зобов’язання перед США та НАТО й наполягати, що Болгарія не стає безпосереднім учасником війни з Іраном. Для Тегерана ж сама присутність американської військової інфраструктури на болгарській території є достатньою підставою розглядати країну як учасницю підтримки американської кампанії.