Ставка Alphabet на ШІ у $811 млрд: приховані зобов’язання Big Tech

Такі зобов’язання розкриваються окремо від капітальних витрат — CapEx, тобто фактичних інвестицій у довгострокову інфраструктуру — і не потрапляють до балансу як поточний борг. Близько $200,7 млрд із загальної суми припадає на короткострокові зобов’язання .

Стрибок приблизно на $500 млрд за квартал став найбільшим разовим зростанням такого показника в історії Alphabet. Це свідчить, що компанія намагається заздалегідь закріпити доступ до дефіцитних ресурсів для ШІ-інфраструктури .

Водночас не варто плутати цю суму з іншим показником Alphabet — $108,2 млрд невиконаних зобов’язань за контрактами з клієнтами. Це майбутній дохід, або backlog, переважно за договорами Google Cloud, а не витрати компанії .

Як Alphabet фінансує масштабування ШІ

Масштаб майбутніх закупівель відповідає змінам у фінансовій стратегії компанії. Alphabet використовує одразу кілька джерел фінансування:

• операційний грошовий потік;
• нові боргові запозичення;
• залучення коштів через випуск акцій .

У червні 2026 року Alphabet оголосила про план залучити близько $85 млрд акціонерного капіталу. Це перший випуск акцій компанією з 2005 року. Пакет включав приватне розміщення на $10 млрд для Berkshire Hathaway, гарантований публічний випуск приблизно на $30 млрд і програму продажу акцій на відкритому ринку обсягом $40 млрд. Гарантовану частину зрештою збільшили та оцінили приблизно у $35 млрд .

Одночасно Alphabet суттєво наростила борг. Приблизно за 18 місяців загальний обсяг боргових зобов’язань зріс із близько $12 млрд — рівня, за якого компанія була майже не залучена до кредитного фінансування, — до понад $100–102 млрд у шести валютах . Серед випусків є навіть стерлінгова облігація зі строком погашення у 2126 році .

Ці цифри потрібно розглядати разом із різким зростанням капітальних витрат. Alphabet підвищила прогноз CapEx на 2026 рік до $195–205 млрд . Для порівняння: у 2022 році компанія витратила на капітальні інвестиції приблизно $31 млрд, тобто очікувані витрати 2026 року можуть бути приблизно у шість разів більшими .

Позабалансове фінансування стало галузевою нормою

Alphabet — не виняток. Найбільші технологічні компанії світу одночасно будують дата-центри, резервують обчислювальні потужності та укладають довгострокові угоди на постачання обладнання. Частину цих майбутніх витрат вони не показують як борг на власних балансах.

За аналізом подань до Комісії з цінних паперів і бірж США, п’ять провідних гіперскейлерів — Alphabet, Microsoft, Amazon, Meta та Oracle — сукупно мають близько $1,65 трлн майбутніх орендних і закупівельних зобов’язань .

Окремий аналіз Moody’s Ratings оцінює майбутні зобов’язання за орендою дата-центрів, які ще не почали діяти, у $662 млрд. На кінець 2025 року загальна сума недисконтованих майбутніх орендних платежів цих п’яти компаній сягала $969 млрд .

Ще понад $120 млрд витрат на ШІ-дата-центри, за даними аналізу Financial Times, уже винесли за межі корпоративних балансів через спеціальні юридичні структури — SPV (special-purpose vehicles, або компанії спеціального призначення) — та спільні підприємства .

Механізм зазвичай виглядає так: окрема компанія або спільне підприємство купує чи будує дата-центр і залучає під нього фінансування. Гіперскейлер може залишатися міноритарним власником, але водночас підписує довгострокову угоду на оренду потужностей або їх викуп. У результаті актив і пов’язаний із ним борг не обов’язково повністю відображаються на балансі технологічної компанії .

У дослідженні IESE Business School йдеться приблизно про $65 млрд ідентифікованого позабалансового фінансування серед гіперскейлерів станом на середину 2026 року. Один із найпомітніших прикладів — спільне підприємство Meta та Blue Owl обсягом $27 млрд для фінансування кампусу дата-центрів Hyperion у Луїзіані .

Банк міжнародних розрахунків також зазначає, що поряд із традиційними облігаціями гіперскейлери дедалі частіше залучають приватних кредиторів для фінансування розширення інфраструктури через спільні підприємства та компанії спеціального призначення .

Хто зрештою нестиме ризик

Для Big Tech така модель має очевидну перевагу: вона дає змогу швидко отримати доступ до капіталу й водночас не так різко погіршувати показники власного балансу. Частину ризику приймають на себе приватні кредитні фонди, інфраструктурні інвестори, страховики та власники окремих проєктних компаній .

Але ризик не зникає — він лише переміщується. Якщо попит на обчислювальні потужності виявиться нижчим за очікування або доходи від ШІ не виправдають масштаб інвестицій, орендні платежі, гарантовані закупівлі та борги проєктних структур усе одно залишаться чинними.

Ринок уже демонструє безпрецедентні темпи запозичень: глобальні технологічні компанії випустили облігацій приблизно на $428,3 млрд до початку грудня 2025 року . А п’ять провідних гіперскейлерів у 2025 році залучили через облігації близько $121 млрд нового боргу — проти $40 млрд у 2020 році . Morgan Stanley оцінює, що до 2028 року технологічним та іншим компаніям може знадобитися до $800 млрд приватного кредитування для угод, забезпечених конкретними активами .

Тож $811 млрд Alphabet — це найбільша окремо розкрита сума майбутніх позабалансових закупівельних зобов’язань серед гіперскейлерів. Проте важливіший висновок стосується не лише Google: гонка за лідерство у сфері ШІ вже змінює структуру фінансування всієї Big Tech. Частина рахунків ще не відображена у звичних показниках боргу, але економічні зобов’язання нікуди не зникли .