Попередня дипломатична рамкова угода — Ісламабадський меморандум про взаєморозуміння (MoU), посередниками якого виступили Пакистан і Катар, — зазнала краху на початку липня . Оскільки угоди не було досягнуто, а Ормузька протока була паралізована, посередники почали терміново шукати новий шлях до деескалації.
21–22 липня 2026 року Пакистан і Катар спільно запропонували 10-денне припинення вогню між США та Іраном, маючи на меті відновити дію зруйнованого MoU . Пропозиція закликала обидві сторони повернутися на позиції, які вони займали до 9 липня, та зняти обмеження на судноплавство в Ормузькій протоці
. Міністр внутрішніх справ Ірану, за повідомленнями, висловив відкритість до цієї ініціативи
. Станом на 22 липня адміністрація Трампа, за даними джерел, розглядала цю пропозицію
. Повідомляється також, що США закликали Ізраїль утриматися від дій, які могли б підірвати посередницькі зусилля
. Окрім Пакистану та Катару, до списку посередників, які подали пропозицію, увійшов і Єгипет
.
Президент Трамп опинився перед вирішальним вибором. За даними Axios (21 липня), американські та ізраїльські чиновники вбачали лише два життєздатні варіанти завершення конфлікту: погодитися на нове 10-денне перемир'я, щоб відкрити Ормузьку протоку, або розпочати масштабну спільну військову кампанію з Ізраїлем для примусу Тегерана до капітуляції .
Публічно Трамп дотримувався жорсткої лінії. 20 липня він написав у своїй соціальній мережі Truth Social, що Іран "заплатить багаторазово" за кожного вбитого американського солдата . Водночас США продовжували подавати сигнали про готовність до переговорів. 11 липня Трамп заявив, що США та Іран домовилися продовжити непрямий діалог, навіть після того, як попереднє перемир'я зазнало краху
.
Державний секретар США Марко Рубіо зробив найчіткішу публічну заяву про подальшу готовність США до переговорів, водночас висловивши скептицизм:
Посередництво перебувало на стадії очікування та невизначеності:
Підсумок: Станом на 22 липня 2026 року адміністрація Трампа публічно зважувала пропозицію Пакистану та Катару про 10-денне перемир'я. Позиція Трампа коливалася між погрозами ескалації та відкритістю до переговорів, тоді як Рубіо прямо заявив, що США готові вести переговори, але звинуватив Іран у несерйозності. Жодної угоди досягнуто не було, бойові дії тривали.