Паливна криза в Росії: як українські дрони знищили третину нафтопереробки, змусили Кремль вводити картки на бензин і обвалювати винну промисловість Криму

Починаючи з серпня 2025 року, масована кампанія українських безпілотників далекого радіусу дії знищила або вивела з ладу приблизно третину російських нафтопереробних потужностей, що спричинило найгіршу паливну кризу в країні за останні десятиліття та змусило Кремль вдатися до серії безпрецедентних надзвичайних заходів . До липня 2026 року дефіцит бензину охопив більшість із 83 регіонів Росії, безпосередньо вплинувши на життя приблизно 50 мільйонів людей — близько 35% населення РФ . Пропонуємо детальний, фактологічний аналіз кризи та її каскадних наслідків.

Пошкодження НПЗ та падіння виробництва

Від початку 2026 року українські дрони вразили російські нафтопереробні заводи щонайменше 194 рази . До травня 2026 року майже всі великі НПЗ у центральній Росії або зупинилися, або різко скоротили випуск продукції; загальний обсяг виведених із ладу потужностей перевищив 83 мільйони метричних тонн на рік — приблизно чверть від загальноросійського показника . На піку кризи приблизно 40% переробних потужностей РФ були зупинені через пошкодження від ударів та подальші ремонти . Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозувало, що знижені темпи переробки зберігатимуться щонайменше до середини 2026 року .

За словами Володимира Нікітіна з російської аналітичної компанії Seala, українські удари безпілотників стали причиною приблизно 70% зупинок НПЗ . Кампанія була невпинною: лише у квітні та травні 2026 року було здійснено 26 атак на нафтопереробні заводи — рівно стільки ж, скільки у серпні та вересні 2025 року, коли Росія вперше відчула помітний дефіцит бензину .

Вплив на сільські населені пункти

Найбільше постраждали збіднілі села у величезній російській глибинці. Багато з них залежать від єдиної автозаправної станції, яка постачає бензин, дизельне паливо та пальне для опалення. З перебоями в постачанні селяни опинилися перед кризою мобільності та виживання . Криза співпала з вирішальним періодом збору врожаю, поставивши під загрозу роботу сільгосптехніки, яка залежить від дизелю для тракторів і комбайнів . Власники невеликих та незалежних АЗС у Сибіру були змушені закритися через постійні проблеми з постачанням пального .

На основних автомагістралях, зокрема на трасі між Москвою та Санкт-Петербургом, вишикувалися багатогодинні черги автомобілів . У віддалених районах, як-от на Далекому Сході, водії змушені переходити на дорожчі види пального через відсутність звичайного бензину .

Крим та його винна промисловість

Крим, який повністю залежить від постачання пального з материкової Росії, постраждав особливо сильно. Україна також активізувала атаки на паливні танкери в Азовському морі, щоб перекрити постачання на півострів . Ще у вересні 2025 року в Криму запровадили заморожування цін і нормування бензину: голова регіону Сергій Аксьонов оголосив про обмеження 30 літрів на один автомобіль та 30-денне заморожування цін на різні види бензину та дизелю . До червня 2026 року мешканці зіткнулися з лімітом 20 літрів на машину та багатогодинними чергами на заправках; для купівлі пального потрібні були QR-коди, прив'язані до номерних знаків .

Винна промисловість Криму нині зазнає краху. Як розповіли виробники Forbes Russia, через дефіцит пального та супутні відключення електроенергії стало неможливим обробляти виноградники, працювати системам зрошення чи транспортувати врожай для збору. Працівники обробляють лозу від шкідників вручну, використовуючи ранцеві обприскувачі, бо немає пального для тракторів. Відключення електрики призвели до зникнення інтернету, що унеможливило онлайн-продажі. Дизельні генератори допомагають підтримувати світло, але дизельне пальне на чорному ринку стало надзвичайно дорогим . Виробники охарактеризували ситуацію як "катастрофічні" збитки для галузі .

Нормування та заборони на продаж у каністри

До кінця червня 2026 року понад 40 із 83 регіонів Росії запровадили офіційні обмеження на продаж пального, а скарги на перебої з постачанням надійшли загалом із 85 регіонів (включно з окупованими територіями України) . Аналіз CNN підтвердив, що майже всі 83 регіони РФ відчувають перебої з постачанням .

Найпоширеніші заходи включають:

• Ліміт літрів на один автомобіль: 20–30 літрів для бензину та до 50–60 літрів для дизелю
• Повну заборону продажу бензину в каністри, щоб запобігти панічному накопиченню
• Обмеження загальної кількості пального на одного покупця на день

Найбільші російські мережі АЗС — "Роснефть" (понад 2200 станцій), "Башнефть" (500 станцій) та ТНК — повністю припинили продаж бензину в каністри по всій Росії, відпускаючи пальне лише безпосередньо в баки автомобілів із внутрішнім лімітом до 90 літрів на одну машину . "Татнефть" (понад 850 станцій) повністю обмежила продаж пального, встановивши ліміт до 30 літрів бензину та 60 літрів дизелю на одну заправку . У деяких регіонах, зокрема в Москві та Санкт-Петербурзі, влада заявляє, що обмеження запроваджують не вони, а самі оператори АЗС, які зіткнулися з порожніми резервуарами .

Заборони на експорт

Російський уряд поступово розширював заборони на експорт, щоб утримати пальне всередині країни:

• Вересень 2025 року: Росія заборонила весь експорт пального до кінця року .
• Січень 2026 року: Заборону продовжили до 31 липня 2026 року, поширивши її на бензин, дизель та інші види палива. Водночас виробників нафтопродуктів звільнили від заборони на експорт бензину, щоб запобігти затоваренню складів .
• 1 квітня 2026 року: Набула чинності нова заборона на експорт бензину для виробників, спрямована на стабілізацію постачання під час посівної кампанії .
• 1 червня 2026 року: Експорт авіаційного палива заборонили до 30 листопада. Уряд заявив, що мета — "підтримати стабільність на внутрішньому ринку пального" .
• 9 липня 2026 року: Росія запровадила повну заборону на експорт дизелю, поширивши обмеження і на виробників. Віце-прем'єр Олександр Новак оголосив про заборону на теленараді з президентом Володимиром Путіним, зазначивши, що це рішення має на меті "збільшити постачання на внутрішній ринок" .

Імпорт та зниження якості пального

Росія, яка тривалий час була великим експортером пального, змушена тепер розглядати можливість його імпорту — надзвичайний крок для однієї з найбільших у світі країн-експортерів нафти та нафтопродуктів. Наприкінці червня 2026 року чиновники обговорювали імпорт бензину та дизелю з Білорусі та інших сусідніх країн . Чотири галузевих джерела повідомили Reuters у середині червня, що Росія має намір отримати партію морського бензину через один зі своїх західних портів, доставлену з Азії .

Уряд також підготував проєкт постанови, який тимчасово дозволяє виробництво та імпорт бензину та дизелю нижчої якості (стандарт Євро-2 із підвищеним вмістом сірки, заборонений з 2013 року) терміном на рік — до липня 2027 року — щоб забезпечити хоч якесь постачання пального .

Путін публічно визнав кризу наприкінці червня 2026 року, заявивши державному телебаченню: "Звісно, вони створюють проблеми, це очевидно. Зараз ми спостерігаємо певний дефіцит, але він не критичний". Він пообіцяв прискорити ремонт НПЗ та збільшити імпорт .

Ширший економічний вплив

Ціни на пальне різко зросли по всій країні. Аналітична компанія Seala повідомила, що на російському ринку пального спостерігається дефіцит, еквівалентний приблизно 17% виробництва бензину; за даними галузевих трекерів, виробництво впало до близько 850 000 барелів на день .

Криза посилює інфляційний тиск і порушує роботу логістики, сільського господарства та військових ланцюгів постачання. Міненерго РФ на початку червня 2026 року визнало, що винні в дефіциті «зростаючі атаки безпілотників противника на нафтопереробні заводи та енергетичну інфраструктуру», заявивши, що «підприємства паливно-енергетичного комплексу зіткнулися з активізацією повітряних атак противника, що призвело до тимчасових труднощів із постачанням пального в окремих південних регіонах» . Аналітики характеризують цю ситуацію як найсерйознішу внутрішню паливну кризу в Росії за десятиліття .