Іранські удари по Акабі: заяви КВІР, заперечення Йорданії та ескалація у регіоні

Важливе зауваження: це заяви іранської сторони. Незалежного підтвердження від США чи військових джерел щодо завданої шкоди опубліковано не було. Попередні хвилі "Операції Наср 2" також були спрямовані на об'єкти США на базі Аль-Азрак у Йорданії та на бази в Кувейті, Бахрейні та Катарі .

Реакція Йорданії на повідомлення про евакуацію

Йорданська влада категорично спростувала повідомлення про евакуацію аеропорту чи морського порту Акаби, які напередодні поширило посольство США.

• 19 липня посольство США в Аммані оприлюднило попередження про безпеку, в якому стверджувалося, що йорданська влада евакуювала аеропорт та порт Акаби "через конкретну та достовірну загрозу", і закликало громадян США уникати цих місць .
• Речник уряду Йорданії Мохаммад аль-Момані публічно заперечив цю інформацію, заявивши: "Компетентні органи не віддавали жодних наказів про евакуацію в аеропорту Акаби чи морському порту Акаби", і підкреслив, що обидва об'єкти працюють у звичайному режимі .
• Йорданські військові окремо повідомили, що перехопили три іранські ракети, які були запущені в напрямку Акаби .

Таким чином, у публічному просторі залишаються суперечливі дані: попередження США про евакуацію та категоричні заперечення з боку Йорданії.

Ширший контекст: ескалація між США та Іраном

"Операція Наср 2" — це багатофазова кампанія Ірану у відповідь на удари по своїй території, які США та Ізраїль розпочали 28 лютого 2026 року . До середини липня 2026 року КВІР проводив кілька хвиль щоденно, атакуючи бази в Кувейті, Бахрейні, Йорданії, Катарі та Сирії . США, у свою чергу, продовжували завдавати ударів по іранських військових об'єктах, зокрема 18 липня — після того, як іранські атаки вбили щонайменше двох американських військовослужбовців .

Ормузька протока — 16 липня її перетнули лише три вантажні судна, що стало найнижчим показником з травня . Більшість кораблів зупинилися або змінили курс після іранських атак на судна та відновлення блокади США щодо іранських перевезень . Раніше Іран закривав протоку, що призвело до різкого зростання світових цін на пальне та серйозних збоїв в експорті нафти й газу з регіону Перської затоки . Рух через протоку залишається нестабільним .

Вплив на країни Затоки — арабські монархії Перської затоки опинилися між двох вогнів. З одного боку, вони тиснули на США, вимагаючи рішучішої відповіді для нейтралізації іранської загрози нафтовим шляхам , з іншого — зазнавали прямих ударів іранськими ракетами та дронами по американських базах на своїй території — у Кувейті, Бахрейні та інших країнах . Аналітики Carnegie Endowment зазначають, що криза порушила ланцюги постачання аж до Північної Африки . Деякі країни Затоки почали переглядати свою політику в бік більш примирливої позиції щодо Ірану через зростання ціни конфлікту .