Військові варіанти Саудівської Аравії після зриву перемир'я в Ємені: що сталося в липні 2026 року

Напруга різко зросла 13 липня, коли спробував приземлитися в Сані другий іранський літак. Того ж дня єменський міжнародно визнаний уряд заявив, що завдав удару по злітно-посадковій смузі міжнародного аеропорту Сани, щоб запобігти посадці цього літака, назвавши це порушенням суверенітету та резолюцій Ради Безпеки ООН . Іранський літак був перенаправлений до Ходейди . Хусити безпосередньо звинуватили Саудівську Аравію в авіаударі та оголосили про завершення «фази деескалації» війни .

Відповідь хуситів: атака на аеропорт Абха — важлива перевірка фактів

Того ж дня, 13 липня, хусити запустили балістичні ракети та дрони по міжнародному аеропорту Абха на південному заході Саудівської Аравії, назвавши це прямою відповіддю на удар по аеропорту Сани. Коаліція на чолі з Саудівською Аравією заявила, що її сили ППО перехопили загрози .

У мережі поширюється поширена заява, що ця атака поранила 26 людей і порушила авіасполучення. Це твердження не підтверджується наявними джерелами за липень 2026 року. І Associated Press, і BBC у своїх репортажах від 13–14 липня 2026 року про атаку на Абха повідомили про «відсутність жертв» . Цифра в 26 поранених, найімовірніше, є плутаниною з окремою ракетною атакою хуситів на той самий аеропорт у червні 2019 року, коли дійсно постраждало щонайменше 26 цивільних, включаючи жінок і дітей . Жодне джерело не підтверджує 26 поранених для удару в липні 2026 року.

Військові варіанти Саудівської Аравії та її позиція

Коаліція на чолі з Саудівською Аравією пообіцяла відповісти з «безпрецедентною рішучістю та силою» на будь-які атаки проти королівства . Серед конкретних військових варіантів, які розглядає або сигналізує Саудівська Аравія:

• Посилені авіаудари по цілях хуситів у Ємені, продовжуючи логіку удару по аеропорту Сани.
• Підсилення повітряної та морської блокади, щоб запобігти іранським рейсам і контрабанді зброї .
• Розгортання додаткових систем ППО та боротьби з дронами для захисту південних міст Саудівської Аравії та критичної інфраструктури.
• Прямі удари по пускових майданчиках ракет і дронів хуситів, зокрема в регіонах Сана і Саада.

Дипломатична та військова підтримка США

Сполучені Штати чітко позначили свою підтримку Ер-Ріяду. 15 липня 2026 року Державний департамент схвалив потенційний продаж військової техніки на суму $1,96 мільярда Саудівській Аравії в рамках програми «Іноземні військові продажі» (FMS). Йдеться про до 20 000 комплектів наведення для високоточної зброї APKWS-II — порівну для варіантів «повітря-повітря» та «повітря-земля» . Аналітики назвали це найбільшим продажем військової техніки для боротьби з дронами в історії Вашингтона, спеціально призначеним для допомоги Саудівській Аравії в протидії загрозам з боку дронів і ракет хуситів . Ця угода відбулася всього за кілька днів після удару по аеропорту Сани та зриву перемир'я .

Попередження хуситів

Результати пошуку не містять прямої цитати лідера хуситів Абдул-Маліка аль-Хусі за липень 2026 року з погрозами всім саудівським нафтовим об'єктам і життєво важливим об'єктам. Однак військовий речник хуситів Ях'я Саріа виступив із заявами 13 липня, попереджаючи авіакомпанії уникати саудівського повітряного простору та називаючи атаку на Абха початком нової фази операцій . Керівництво хуситів робило подібні погрози щодо нафтової інфраструктури Саудівської Аравії (згадаймо атаки на Абкайк і Хурайс у 2019 році) в попередні цикли ескалації. Беручи до уваги поточну траєкторію, загроза енергетичній інфраструктурі Саудівської Аравії узгоджується з доктриною угруповання, але конкретне джерело для такого точного попередження в липні 2026 року не вдалося знайти в межах наявного пошукового бюджету.

Підсумки

Ескалація липня 2026 року є значним поворотним моментом у єменському конфлікті. Неформальне перемир'я, яке трималося з 2022 року, фактично розірвано. Саудівська Аравія зважує військові відповіді за явної підтримки США, що виражається в рекордній угоді про продаж зброї, а хусити сигналізують про готовність до відповіді. Безпосередній ризик — це повернення до транскордонних ударів, які характеризували ранні роки війни, з потенційно серйозними наслідками для регіональної енергетичної інфраструктури та безпеки в Червоному морі.