Нафтові плями в Азовському морі та українська операція «Молочка»: як дрони змінюють хід війни

У липні 2026 року в Азовському та Чорному морях відбулися дві паралельні події: Greenpeace опублікував супутникові знімки, які засвідчують зону нафтового забруднення площею 100 квадратних кілометрів, а Україна розгорнула наймасштабнішу в цій війні морську дронову кампанію — операцію «Молочка». За 13 днів Сили безпілотних систем (СБС) уразили понад 170 суден російського тіньового флоту . Цей матеріал — фактчекінг обох тем, їхніх зв'язків і наслідків для довкілля та логістики російської армії.

Супутниковий аналіз Greenpeace: нафтове забруднення в Азовському морі

Що виявили

16 липня 2026 року Greenpeace Центральна та Східна Європа оприлюднила аналіз супутникових знімків компанії Planet Labs. Знімки, зроблені 11–12 липня, зафіксували палаючий танкер і щонайменше три великі нафтові плями, які охоплюють приблизно 100 квадратних кілометрів морської поверхні . Крім того, російський відкритий проєкт SkyEye та підтвердження Greenpeace для BBC показали, що нафтопродукти знову витікають з носової частини танкера «Волгонефть-239», який затонув у Керченській протоці в грудні 2024 року .

Як аналізували

Аналітики Greenpeace використовували оптичні супутникові знімки високої роздільної здатності Planet Labs, доповнені радарними даними Sentinel-1 SAR. Також Greenpeace співпрацює з SkyTruth у ширшому моніторингу Чорного моря, застосовуючи ШІ для виявлення нелегального скидання трюмних вод і паливних розливів . Платформа SkyTruth Cerulean, яка використовує дані супутників ESA Sentinel-1 і машинне навчання, стала ключовим інструментом у цій роботі .

Масштаб проблеми

Greenpeace і SkyTruth раніше задокументували 226 нафтових і паливних розливів у Чорному морі за чотири роки, зокрема понад 170 плям, спричинених нелегальним скиданням трюмних вод біля Болгарії . Сама лише аварія танкерів у Керченській протоці в грудні 2024 року призвела до виливу приблизно 2400–5000 тонн мазуту в Чорне та Азовське моря . Витоки тривали місяцями, а російська влада не змогла їх зупинити .

Зв'язок із бойовими діями

Супутникові знімки від 11 липня 2026 року зафіксували нафтову пляму, яка поширилася майже на 3 кілометри від порту Таганрога — це забруднення пов'язують із наслідками ударів українських дронів по російських суднах у порту . Таким чином, нові розливи безпосередньо пов'язані з пошкодженнями, завданими під час операції «Молочка».

Операція «Молочка»: дронова кампанія України на морі

Старт і масштаб

6 липня 2026 року Сили безпілотних систем України (СБС) розпочали операцію «Молочка» — безперервну дронову кампанію проти російського тіньового флоту в Азовському морі . Спочатку операція зосередилася на Азові, а 15 липня поширилася на Чорне море . Командувач СБС Роберт «Майкл» Бровді оголосив про нову фазу, назвавши її кроком до «паралізації флоту російських танкерів-човників» .

Скільки і яких суден уражено

Кількість уражених суден різниться залежно від дати та джерела, але тенденція є сталою. Усі цифри походять із заяв українських військових, які неможливо незалежно підтвердити; російська влада рідко визнає пошкодження суден тіньового флоту.

Період (липень 2026)	Уражено суден (заявлено)	Джерело
6–14 липня (9 днів)	116 суден (Азовське море)
6–16 липня (11 днів)	147 суден (загалом)
6–17 липня (12 днів)	159 суден (117 Азов + 42 Чорне море)
6–18 липня (13 днів)	172 судна (118 Азов + 54 Чорне море)

Основними цілями були малі танкери-човники, які використовували для транспортування російського мазуту та дизеля до Криму та до великих експортних танкерів . У ніч на 15 липня українські дрони уразили 17 нафтових танкерів, 2 газовози та 1 буксир у Чорному морі . Згодом кампанія поширилася на великі океанські танкери та балкери . 18 липня СБС повідомили про ураження восьми суховантажів, одного нафтового танкера, одного СПГ-танкера, одного буксира та двох плавучих кранів .

Зрив маршрутів і експорту пального

Кампанія паралізувала флот танкерів-човників, які перевозили російську нафту до експортних хабів і пальне до окупованого Криму . Після серії атак на нафтові танкери в Азовському морі Росія призупинила цивільне судноплавство Дон-Азовським судноплавним каналом і Керченською протокою . Ширша українська «кампанія середньої дальності», яка поєднувала «Молочку» з ударами по наземній логістиці, змусила Росію дедалі більше покладатися на вразливі морські маршрути, які системно знищувалися .

Паливна криза в Криму

Результати виявилися драматичними:

• До 9 липня Україна уразила понад десяток танкерів за одну ніч, порушивши постачання пального російським військам у Криму .
• До 11 липня на заправних станціях у Севастополі закінчилося пальне, а місцеві жителі шикувалися в черги .
• 14 липня українські чиновники повідомили, що постачання бензину до Криму припинилося, спричинивши гостру нестачу .
• До 18 липня Al Jazeera повідомила, що українська кампанія «фактично відрізала» Крим від Росії, спричинивши відключення електроенергії та дефіцит бензину на півострові .
• Ще 23 червня BBC повідомляла, що «пального немає в продажу» в окупованому Криму через блокаду України .

До липня 2026 року ширша російська паливна криза, спричинена місяцями ударів по НПЗ і логістиці, призвела до обмежень на пальне у більшості регіонів РФ, що безпосередньо торкнулося приблизно 50 мільйонів людей — близько 35% населення Росії .

Екологічні наслідки

Удари безпосередньо спричинили нові нафтові розливи: супутникові знімки зафіксували плями, що поширювалися від пошкоджених або палаючих танкерів біля Таганрога та в інших районах Азовського моря . Greenpeace задокументував, що сукупне забруднення від аварії у Керченській протоці в грудні 2024 року, триваючих витоків із «Волгонефть-239» та нових розливів унаслідок атак дронів під час «Молочки» утворило зону нафтового забруднення площею 100 км² в Азовському морі .

Важливі застереження

• Розбіжності в кількості суден. Усі дані про уражені судна походять із заяв українських військових і не можуть бути незалежно підтверджені. Російська влада рідко визнає пошкодження суден тіньового флоту. Тенденція підтверджується низкою авторитетних джерел (Reuters, NYT, BBC, CNBC, ISW), але точні цифри залишаються українськими заявами.
• Походження забруднення. Деякі нафтові плями існували до «Молочки» (триваючі витоки з аварії 2024 року). Аналіз Greenpeace від 16 липня показує, що 100 км² — це сукупна величина, яка включає як нові розливи від атак, так і залишкове забруднення.
• Хронологія кризи. Паливна криза в Криму наростала місяцями до початку «Молочки» через попередні удари по російських НПЗ і наземних маршрутах постачання . «Молочка» стала «останнім ударом», який перервав морське постачання, а не єдиною причиною.