Нафтове забруднення в Азовському морі та операція «Молочка»: факти, цифри та наслідки

Методологія. Аналітики Greenpeace використовували оптичні супутникові знімки високої роздільної здатності від Planet Labs, доповнені радарними даними Sentinel-1 SAR, для виявлення та вимірювання нафтових плям. Greenpeace також співпрацює з SkyTruth у ширшому моніторингу забруднення Чорного моря, використовуючи ШІ-аналіз супутникових даних для виявлення незаконного скидання баластних вод і паливних витоків .

Масштаб проблеми. Раніше Greenpeace та SkyTruth задокументували 226 нафтових і паливних витоків у Чорному морі за чотири роки, зокрема понад 170 плям, спричинених незаконними скидами баласту біля узбережжя Болгарії . Сама лише аварія в Керченській протоці в грудні 2024 року призвела до витоку орієнтовно 2 400–5 000 тонн важкого мазуту в Чорне та Азовське моря .

Зв'язок з військовими операціями. Супутникові знімки від 11 липня 2026 року зафіксували нафтову пляму, яка поширилася майже на 3 кілометри від морського порту Таганрога — це забруднення пов'язують із наслідками ударів українських дронів по російських суднах у порту . Це прямо вказує на зв'язок між сплесками забруднення та пошкодженнями, завданими під час операції «Молочка».

2. Операція «Молочка» — кампанія морських дронів України (6–16 липня 2026 року)

Старт і масштаб. 6 липня 2026 року Сили безпілотних систем (СБС) України розпочали операцію «Молочка» — масштабну кампанію дронів, спрямовану проти російського «тіньового флоту» в Азовському морі . Спочатку операція зосереджувалася на Азовському морі, а 15 липня поширилася на Чорне море .

Кількість і типи уражених суден. Дані про кількість уражених суден різняться залежно від дати та джерела, але загальна тенденція очевидна:

Основними цілями були невеликі танкери-«човники», які використовувалися для транспортування російського мазуту та дизеля до Криму та до більших експортних танкерів . Лише за 15 липня українські дрони уразили 17 нафтових танкерів, 2 газовози та 1 буксир у Чорному морі .

Зрив судноплавних маршрутів і експорту пального. Кампанія паралізувала флот «танкерів-човників», які доставляли російську нафту до експортних вузлів і пальне до окупованого Криму . Ширша «середня ударна кампанія» України, яка поєднувала «Молочку» з ударами по наземній логістиці, змусила РФ дедалі більше покладатися на вразливі морські маршрути, які згодом систематично знищувалися .

Паливна криза в Криму. Результати були драматичними:

• До 9 липня Україна уразила понад десяток танкерів за одну ніч, порушивши постачання пального для російських військ у Криму .
• До 11 липня заправки в Севастополі залишилися без пального, а мешканці вишикувалися в черги .
• 14 липня українські офіційні особи повідомили, що постачання бензину до Криму припинено, що спричинило серйозний дефіцит пального .
• До 18 липня Al Jazeera повідомила, що кампанія України «фактично відрізала» Крим від Росії, спричинивши перебої з електроенергією та дефіцит бензину на півострові .
• BBC ще 23 червня повідомляла, що в окупованому Криму «немає пального в продажу», оскільки блокада України набувала чинності .

Екологічні наслідки. Удари безпосередньо спричинили нафтові розливи: супутникові знімки зафіксували плями, що поширювалися від пошкоджених або палаючих танкерів поблизу Таганрога та в інших районах Азовського моря . Greenpeace задокументувала, що сукупне нафтове забруднення від аварії в Керченській протоці в грудні 2024 року, триваючих витоків з «Волгонефть-239» та нових розливів від пошкоджених дронами суден під час «Молочки» створило зону нафтового забруднення площею 100 км² в Азовському морі .

Ключові застереження

• Розбіжності в кількості суден. Цифри 116 (9 днів, лише Азовське море), 147 (11 днів, обидва моря), 159 (12 днів) і 172 (13 днів) походять із заяв українських військових, які неможливо незалежно підтвердити. Російська влада рідко підтверджує пошкодження суден тіньового флоту. Тенденція є сталою в багатьох авторитетних ЗМІ (Reuters, NYT, BBC, CNBC, ISW), але точні підсумки є українськими заявами.
• Причини забруднення. Деякі нафтові плями існували до «Молочки» (триваючі витоки з аварії 2024 року в Керченській протоці). Аналіз Greenpeace від 16 липня показує, що площа 100 км² є сукупним показником, який включає як нові розливи від атак, так і залишкове забруднення.
• Терміни паливної кризи. Криза з пальним у Криму назрівала протягом кількох місяців до «Молочки» через попередні удари по російських нафтопереробних заводах і наземних маршрутах постачання . «Молочка» стала «останнім ударом», який перервав морське постачання, але не єдиною причиною кризи.