Криза в Ормузькій протоці: глава Eni називає це «найважливішою подією за 40 років», що змінює світову енергетику

Ціна не відображає серйозності

Ключове спостереження зі свідчень Дескальці 16 липня полягає в тому, що справжній масштаб проблеми поки що не видно в цінах на сиру нафту . Країни ОЕСР використали близько 400 млн барелів стратегічних нафтових резервів, випустивши їх на ринок, що утримувало ціну Brent у діапазоні $90–100 за барель . Дескальці зазначив, що ціна «ще не засвідчила» наявність великої проблеми, оскільки ці екстрені випуски були запобіжним клапаном .

Ризик кризи в короткостроковій перспективі

В окремому інтерв'ю Il Sole 24 Ore 11 липня Дескальці попередив, що «в короткостроковій перспективі ймовірно» загострення енергетичної кризи через зниження запасів нафти та посилення конкуренції за ресурси . Він також зазначив, що європейським країнам знадобиться приблизно 35 млрд кубометрів газу для заповнення сховищ перед зимою .

Справжнє вузьке місце: не сира нафта, а нафтопродукти та газ

Дескальці провів важливе розмежування, яке багато оглядачів ринку могли пропустити :

• Сира нафта все ще проходить через протоку, хоча й у менших обсягах і з труднощами .
• Дизель, авіаційне паливо та природний газ — це справжня проблема. Ці продукти набагато складніше отримати альтернативними маршрутами, що робить ланцюги постачання Європи особливо вразливими .

Він зазначив, що приблизно 8–9 млн барелів нафти все ще транспортуються, але дефіцит нафтопродуктів заповнити набагато важче .

Наслідки для цін на нафту

Скінченний буфер

400 млн барелів резервів ОЕСР, випущені на ринок, поки що стримували ціни на сиру нафту, але цей буфер не безмежний. Інститут Брукінгса раніше зазначав, що виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль заявив про додавання приблизно 2,5–3 млн барелів на день на ринок, але ці запаси можуть бути вичерпані до липня або серпня . Коли запаси вичерпаються, цінові обмеження, найімовірніше, будуть пробиті .

Хиткий ринковий прогноз

Опитування Reuters, опубліковане 30 червня, показало, що аналітики вперше з початку війни з Іраном знизили прогнози цін на нафту на 2026 рік після п'яти місяців поспіль підвищень, оскільки часткове відкриття Ормузької протоки послабило побоювання щодо перебоїв . Опитування 31 економіста та аналітика прогнозувало, що Brent у 2026 році коштуватиме в середньому $84,50 за барель, що нижче за $90,44, прогнозовані місяцем раніше .

Однак цей оптимізм може бути недовгим. 10 липня МЕА попередило, що відновлення ворожнечі між США та Іраном може знову змінити прогноз на дефіцит . Ціни на нафту різко впали після червневого меморандуму про взаєморозуміння з Іраном: ціна на нафту сорту North Sea Dated впала на $31 за барель до $68 на початок липня — найнижчого рівня з січня та на $2 нижче довоєнного рівня, але нова ескалація ставить це полегшення під загрозу .

Ширший контекст

На початку кризи МЕА оцінювало, що видобуток нафти в постраждалих країнах скоротився більш ніж на 14 млн барелів на день, назвавши це «найбільшим зривом поставок в історії світового нафтового ринку» . Аналітики Brookings дійшли висновку, що ціни зростуть ще більше, якщо протока залишиться закритою, а ринкам знадобляться місяці, щоб нормалізуватися після будь-якого відкриття . Світовий банк зазначив, що нафтовий ринок зіткнувся з прогнозованим дефіцитом у 3,7 млн барелів на день у другому кварталі 2026 року через скорочення видобутку на Близькому Сході .

На початку кризи Brent сягав понад $126 за барель на піку, а найбільше місячне зростання цін на нафту відбулося в березні 2026 року .

Енергетична безпека Європи

Політика ЄС під тиском

Дескальці також закликав Європейський Союз переглянути плани заборони імпорту російського газу, стверджуючи, що зрив поставок через Ормуз робить блок надто залежним від звуженого кола постачальників . Росія стикається із забороною короткострокових угод на імпорт ЗПГ з квітня 2026 року та повним ембарго на довгострокові контракти з 1 січня 2027 року . Дескальці висловив невпевненість у тому, як ЄС зможе замістити приблизно 20 млрд кубометрів ЗПГ, які зараз надходять з Росії .

Структура постачання «повністю зруйнована»

За словами Дескальці, стара архітектура, заснована на російських і близькосхідних потоках, зникла, тож Європа чекає на постійну перебудову своїх маршрутів імпорту енергоносіїв . Він наголосив, що навіть після встановлення миру на Близькому Сході ризики, пов'язані з регіоном, будуть вищими, ніж раніше .

Безпосередня вразливість

Європа вразлива до дефіциту дизеля та газу через блокаду, оскільки альтернативні поставки з Америки та інших регіонів потребують більше часу . Дескальці попередив, що Європа й надалі сильно залежатиме від американського скрапленого природного газу для поповнення сховищ перед зимою .

Ширший ринковий зсув: постійна переорієнтація

Стратегічний зсув інвестицій

Нафтогазова галузь диверсифікує інвестиції в бік Південно-Східної Азії та Латинської Америки у відповідь на тривалий зрив судноплавства в Ормузькій протоці . Виступаючи на слуханнях у парламенті 16 липня, Дескальці сказав, що великі виробники, зокрема Росія та країни Перської затоки, імовірно, зіткнуться з довгостроковими обмеженнями поставок, і підкреслив важливість Північної та Субсахарської Африки . Цей зсув збережеться навіть після завершення кризи в Ормузі .

Економічний вплив

Bloomberg повідомляє, що прогнози зростання економіки переглядаються в бік зниження в усьому світі, а дефіцит виникає в Азії (Таїланд, Пакистан), і шок рухається на Захід . Якщо протока залишиться закритою, світ муситиме значно скоротити споживання нафти та газу, але лише після того, як ціни злетять достатньо, щоб змусити скоротити попит . Bloomberg Economics прогнозує, що за ціни нафти близько $110 за барель почнеться глобальна рецесія . Офіційні особи США та аналітики Волл-стріт почали розглядати перспективу досягнення ціною нафти безпрецедентних $200 за барель .

Підсумок

Аналіз Дескальці вказує на те, що світ фундаментально змінився. Запобіжні клапани у вигляді стратегічних резервів майже вичерпано. Ціна на сиру нафту, яка коливається близько $85 після короткочасного падіння до $68 після червневої угоди, ще не відображає серйозності зриву . Справжній біль — у дизелі, авіаційному паливі та природному газі — зростає, особливо для Європи. І відповідь галузі — це не тимчасовий маневр, а постійна переорієнтація глобальних енергетичних інвестицій подалі від Близького Сходу .