Наймасованіший балістичний удар по Києву: що відомо про атаку 18–19 липня 2026 року

Жертви та руйнування. Щонайменше 1 людина загинула та 13–15 дістали поранення в Києві . Пожежі та руйнування зафіксовано в п'яти районах міста: постраждали житлові будинки, супермаркет, склади та об'єкт залізничної інфраструктури . Українська влада повідомила, що 23 ракети та 10 дронів влучили в цілі .

Ефективність ППО. Переважна більшість балістичних ракет досягла цілей. Українській ППО вдалося збити лише незначну частину — таку ситуацію в Києві пояснюють критично низькими запасами перехоплювачів Patriot. «Майже всі російські "Іскандери" та "Циркони" досягли своїх цілей», — підтвердили українські джерела .

Ширша картина: ескалація липня 2026 року

Рекордний удар став частиною багатотижневої ескалації. Ключові попередні атаки:

• 1–2 липня 2026 року: Росія випустила приблизно 570 одиниць зброї (496 дронів, 24 балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, 34 крилаті ракети Х-101, 8 «Калібрів», 4 «Циркони») по всій Україні. Україна заявила про 524 збиті/придушені цілі . Лише в Києві загинуло щонайменше 17 цивільних . Мер Кличко назвав це найбільшою атакою на місто з початку війни .
• 5–6 липня 2026 року: Росія випустила 68 ракет і 351 дрон по Києву та інших містах, убивши щонайменше 22 особи. Усі балістичні ракети вразили цілі .
• 19 липня 2026 року (того самого дня): Ще один залп — понад 50 ракет по Києву та інших містах, 6 загиблих. Рівень перехоплення був низьким через виснажені запаси перехоплювачів .

Зеленський: заклик до постачання Patriot

Після липневих атак президент Зеленський зробив ППО своїм «абсолютним і критичним пріоритетом» . На саміті НАТО в Анкарі (7–8 липня 2026 року) він заявив союзникам: «Ми здатні зробити все інше самі, але коли йдеться про протиповітряну оборону — нам потрібна рішучість партнерів» . Він конкретно попросив 25 систем Patriot для повного захисту неба України . Також він тиснув на США, щоб ті ліцензували виробництво ракет Patriot в Україні — угоду Вашингтон схвалив 10 липня 2026 року .

Удари-відплати України по російській енергетиці

Протягом цього періоду Україна посилила власну кампанію далекобійних ударів по російських нафтових та енергетичних об'єктах:

• 1–2 липня 2026 року: Сили України вдарили по російській нафтовій інфраструктурі, зокрема по великому НПЗ у Нижньогородській області, спричинивши дефіцит пального та тиск на Путіна . Москва прямо назвала свій удар по Києву 2 липня відплатою за ці дії України .
• 8 липня 2026 року: Україна повідомила про далекобійні удари по військовій та нафтовій інфраструктурі в Саратовській, Татарстані, Башкортостані та Воронезькій областях Росії .
• Інститут вивчення війни (ISW) підтвердив, що українські сили продовжували кампанію далекобійних ударів по російських НПЗ на початку липня 2026 року .

Підсумок: Рекордний балістичний залп Росії 18–19 липня 2026 року — понад 40 ракет «Іскандер-М», «Циркон» та С-400 за менш ніж годину — прорвав оборону Києва, убивши щонайменше 1 людину та поранивши 13–15. Йому передувала багатотижнева ескалація, найбільша нічна атака війни (570+ одиниць зброї 1–2 липня, щонайменше 17 загиблих у Києві). Зеленський відповів терміновим запитом на системи Patriot на саміті НАТО та домігся ліцензії США на їхнє виробництво в Україні. Водночас Україна посилила удари дронами по російських НПЗ — Москва назвала це виправданням для посилення бомбардувань.