Липень 2026 у Костянтинівці: Путін поспішив з «перемогою», а ЗСУ повернули місту синьо-жовтий прапор

Інститут вивчення війни (ISW) негайно відкинув цю заяву як неправдиву. Аналітики ISW зазначили, що російські війська присутні в місті лише у вигляді невеликих диверсійно-розвідувальних груп, розкиданих серед українських позицій, і жодна зі сторін не контролювала місто повністю — це була «сіра зона» . Президент Зеленський та Генштаб України також спростували захоплення 4 липня, наголосивши, що місто залишається під контролем України .

Журналісти CNN 16 липня повідомили, що повільне та криваве проникнення росіян у Костянтинівку демонструє готовність Кремля нести величезні втрати заради навіть мінімальних тактичних успіхів, а заява про захоплення не підтверджується реальною картиною бою .

18 липня: Операція із зачистки та підняття прапора

18 липня 2026 року бійці 425-го окремого штурмового полку «Скеля» провели зачистку Костянтинівки, ліквідували залишки російських військових та підняли український прапор над одним із будинків у центрі міста . Низка українських медіа повідомили про цю операцію, опублікувавши відео, яке поширили на сторінках полку в соцмережах .

Командування полку заявило: «Місто перебуває під контролем Збройних сил України» . Цю новину 18 липня широко висвітлили Інтерфакс-Україна, УНН, Мілітарний, Euromaidan Press та Цензор.НЕТ .

Інформаційна війна: ШІ та фейкові відео з прапорами

Обидві сторони активно використовували методи інформаційної боротьби:

• Російська сторона: ISW попереджав, що Міноборони РФ та афілійовані джерела публікують великі обсяги відео, які, ймовірно, були згенеровані штучним інтелектом для підтримки перебільшених заяв, що ускладнює незалежну верифікацію . Російські командири також посилали солдатів на ризиковані місії з «водруження прапорів» у спірні райони, щоб зробити фото для звітів — цю практику задокументувало Радіо Свобода 6 липня .

• Контрзаява Росії щодо України: Того ж 18 липня російське Міноборони та державні ЗМІ (ТАСС, «Російська газета») звинуватили Україну в тому, що відео з підняттям прапора є згенерованим ШІ фейком, вказуючи на «неприродні» рухи фігур та поведінку прапора . Це звинувачення надійшло саме від російських військових джерел, а не від незалежних аналітиків. Воно є частиною задокументованої тактики: ISW неодноразово зазначав, що Росія системно використовує контент, згенерований ШІ, щоб заплутати верифікацію бойових заяв .

Незалежні репортажі CNN, Reuters та ISW послідовно визнавали операцію України 18 липня достовірною, підкріпленою відеодоказями на рівні підрозділу та такою, що відповідає картині обмеженої присутності росіян у місті .

Ширший контекст: Провал російського весняно-літнього наступу 2026 року

Епізод із Костянтинівкою стався на тлі очевидного оперативного провалу ширшої кампанії Росії 2026 року:

• ISW 1 липня 2026 року дійшов висновку, що російський весняно-літній наступ — оголошений Москвою головний зусиллям року — «не досяг оперативно значущих успіхів» .
• Російські війська захопили лише 30 квадратних кілометрів по всій Україні в червні 2026 року, порівняно з 481 км² у червні 2025 року — уповільнення у 16 разів, при цьому втрати на кілометр просування зросли приблизно в 19 разів .
• Al Jazeera 3 липня повідомила, що російський наступ фактично «звалився» в Україні, з приблизно 40 000 вбитими лише за червень. За поточних темпів, військам Путіна знадобилося б 14 років, щоб захопити решту 20% Донецької області .
• Наступ зупинився оборонні лінії України («Фортечний пояс»), українські удари по російській логістиці та величезне виснаження російських сил .

Підсумкова таблиця

Висновок: Заява Путіна від 3 липня про захоплення Костянтинівки не мала жодних доказів. Місто залишалося спірною «сірою зоною» протягом двох тижнів, доки 18 липня українські сили з 425-го полку «Скеля» не провели зачистку та не підняли прапор. Цей інцидент яскраво ілюструє більш загальну картину провалу російського весняно-літнього наступу 2026 року, який не приніс оперативно значущих результатів, попри величезні втрати.