Загальний морський підсумок: Станом на 18 липня операція «Молочка», розпочата 6 липня, уразила загалом 172 судна російського «тіньового флоту» в Чорному та Азовському морях за 13 днів (118 в Азовському морі, 54 у Чорному). Напередодні, 17 липня, СБС уразили 12 суден, зокрема дев'ять балкерів, один танкер, один газовоз і один буксир.
Удари 18–19 липня є частиною значно більшої, багатовимірної кампанії із заборони доступу (interdiction). Нижче наведено перевірку агрегованих тверджень за джерелами:
Удари 18–19 липня є точкою сходження двох основних осей енергетичної війни України:
Наземні удари вглиб по нафтопереробці та зберіганню — Третє ураження нафтодепо в Михайловську (Ставрополь) є свідомою тактикою повторних ударів по одних і тих же об'єктах, що унеможливлює їх ремонт і виснажує протипожежні служби. Це віддзеркалює ширшу кампанію, яка зупинила 42,74% російської переробки, знищила понад 60 резервуарів і коштувала $13,5 млрд.
Морська заборона «тіньового флоту» (операція «Молочка») — Чотири чорноморських судна, уражених 18–19 липня, є останнім кроком у 13-денному бліці, який знищив 172 судна «тіньового флоту». Ця кампанія, яка змусила Росію повністю призупинити судноплавство в Азовському морі до 12 липня, спрямована на те, щоб переріти лінії постачання пального російським військам в окупованому Криму та паралізувати експортні маршрути, що використовуються для обходу санкцій.
Сукупний ефект полягає в тому, що Україна одночасно атакує виробництво, зберігання та морське транспортування російської нафти, створюючи паливну кризу, яка, за повідомленнями, призвела до падіння обсягів переробки в Росії до найнижчого рівня з 2005 року.
Підсумок: Удари 18–19 липня 2026 року успішно вразили три нафтодепо в Михайловську (Ставропольський край) і чотири судна «тіньового флоту» в Чорному морі. Вони є безпосереднім продовженням ширшої кампанії України, щодо якої підтверджено: виведено з ладу 42,74% нафтопереробних потужностей РФ, знищено понад 60 резервуарів, уражено 172 судна «тіньового флоту» за 13 днів, завдано збитків на $13,5 млрд. Твердження про «запровадження паливних талонів у понад 90% регіонів РФ» не вдалося незалежно підтвердити з наявних джерел — для його валідації потрібне окреме цитування.