Греція виступила проти пакета під час засідання послів країн ЄС, де для ухвалення санкцій потрібна одностайність. Головним каменем спотикання стала запропонована заборона транзиту російського скрапленого природного газу (СПГ) через води ЄС до третіх країн. Повністю заборона мала набути чинності у 2027 році.
Афіни вимагали безстрокового винятку для грецької судноплавної галузі — передусім для Dynagas. Грецький представник заявив колегам, що нові обмеження можуть «зруйнувати» компанію.
Dynagas належить грецькому мільярдеру Георгіосу Прокопіу. Компанія спеціалізується на перевезенні російського СПГ, зокрема з арктичного проєкту Yamal LNG, який розробляє російський виробник Novatek.
Особливість аргументації Греції — у складі флоту Dynagas. Компанія експлуатує 27 газовозів, серед яких є спеціалізовані танкери-криголами льодового класу Arc7, призначені для навігації в арктичних льодах. Такі судна будували саме для цілорічного обслуговування проєкту Yamal LNG. Афіни стверджували, що після заборони транзиту російського СПГ ці танкери, які нібито не мають реалістичної альтернативної роботи, можуть перетворитися на «заморожені активи» вартістю сотні мільйонів доларів. Це, за логікою грецької сторони, фактично знищило б основний бізнес Dynagas.
Грецький посол при ЄС попередив, що санкції призведуть до «економічного знищення» Dynagas і матимуть наслідки для важливого сектору економіки країни. Масштаб залежності від цього маршруту ілюструє показник за лютий 2026 року: 17 із 21 партії Yamal LNG перевезли судна, пов’язані з Dynagas та британською Seapeak.
Європейська комісія представила 21-й пакет 9 червня 2026 року. Він охоплював значно більше, ніж лише обмеження для російського СПГ:
Для пакета існував жорсткий дедлайн — 15 липня 2026 року. Саме цього дня мав відбутися обов’язковий перегляд обмеження ціни на російську нафту. Без нового рішення ліміт автоматично підвищився б.
Оскільки грецьке вето заблокувало весь пакет, ЄС був змушений тимчасово продовжити дію обмеження на рівні 44,10 долара за барель ще на один тиждень. Це дало дипломатам додатковий час для переговорів.
Позиція Греції викликала різку реакцію в Брюсселі. Один із дипломатів назвав її «безсоромною». Інший заявив Euractiv, що глухий кут виник через «одну-єдину судноплавну компанію та одного мільярдера-олігарха».
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас на пресконференції 13 липня 2026 року сказала: «Так, я теж шкодую, що ми не маємо домовленості щодо 21-го пакета». Раніше вона вже висловлювала розчарування затримками із санкціями, називаючи 20-й пакет «давно назрілим» і попереджаючи, що зволікання надсилають «сигнал, якого ми не хотіли надсилати».
Нинішня суперечка вписується в ширшу тенденцію: Греція чинить опір санкціям, які можуть зачепити її потужну судноплавну галузь. Країна контролює найбільший у світі торговельний флот.
Афіни вже неодноразово виступали проти посилення контролю за дотриманням нафтового ліміту та заходів проти «тіньового флоту», якщо вони могли вплинути на танкери грецьких власників.
Сам Георгіос Прокопіу публічно скептично оцінював санкції. На галузевому морському заході в червні 2025 року він заявив: «Санкції ніколи не працювали».
Як і Угорщина, Греція стала регулярним вузьким місцем під час ухвалення санкційних пакетів ЄС. Для досягнення компромісу Брюсселю часто доводиться погоджуватися на винятки або відкладати рішення, щоб врахувати інтереси грецького морського сектору — важливої частини економіки країни, що забезпечує значні податкові надходження та зайнятість.
Станом на 17 липня 2026 року суперечка залишалася невирішеною: обмеження ціни на нафту продовжували тиждень за тижнем, а посли ЄС намагалися домовитися про остаточний текст пакета.