Пастка стагфляції в Росії: як українські дронові атаки на нафтопереробні заводи розганяють інфляцію, скорочують ВВП і підривають світовий ринок дизелю

Російська економіка опинилася в пастці стагфляції через українські дронові атаки на нафтопереробні заводи. Це спровокувало ланцюгову реакцію: дефіцит пального всередині країни, стрімке зростання цін та падіння ВВП. Кремль відчайдушно намагається втримати ситуацію заборонами на експорт, але це лише посилює глобальну кризу на ринку дизелю.

Що спричинило стагфляцію?

Стагфляційний тиск на Росію має три взаємопов'язані корені.

Знищення нафтопереробних заводів (НПЗ) українськими дронами. Починаючи з середини 2025 року, Україна системно атакує російські НПЗ та нафтові термінали. До червня 2026 року від 25% до 33% переробних потужностей Росії було зупинено, а майже всі ключові НПЗ у центральній частині країни припинили або скоротили роботу . Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попередило, що це пригнічення триватиме щонайменше до середини 2026 року .

Перше квартальне падіння ВВП за три роки. Економіка Росії скоротилася на 0,2% у першому кварталі 2026 року — це перше квартальне падіння після вторгнення в Україну 2022 року . Зростання сповільнилося приблизно до 1% у 2025 році, порівняно з 4,9% у 2024 році . Державний аналітичний центр ЦМАКП погіршив прогноз зростання на 2026 рік, зазначивши, що високі ціни на нафту самі по собі не врятують російську економіку, оскільки дронові атаки та санкції безпосередньо перешкоджають виробництву та експорту .

Інфляція прискорюється, незважаючи на високі ставки. Дефіцит пального штовхає ціни вгору в усій транспортозалежній економіці, додаючись до вже високої інфляції, яку Центробанк не може приборкати, попри майже трирічну жорстку монетарну політику .

Як реагує Кремль?

Ескалація заборон на експорт пального. Росія заборонила експорт бензину у квітні 2026 року , авіаційного гасу — до кінця листопада після рекордних атак у травні , і, нарешті, дизельного палива — на початку липня 2026 року . Заборона на дизель спочатку діяла до 31 липня .

Нормування на АЗС. Майже всі 83 регіони Росії відчувають дефіцит бензину або перебої з постачанням. На багатьох заправках введено нормування, а водії простоюють у багатогодинних чергах . В анексованому Криму 21 червня було оголошено надзвичайний стан і повністю заборонено продаж пального населенню .

Офіційне визнання кризи. У червні 2026 року російська влада вперше визнала, що посилення атак України на нафтовий сектор спричинило «тимчасові ускладнення з постачанням» . Того ж тижня віце-прем'єр Олександр Новак публічно заявив, що українські удари є причиною дефіциту пального .

Дилема Центрального банку

Вкрай обмежений цикл пом'якшення. 19 червня 2026 року Банк Росії знизив ключову ставку лише на 25 базисних пунктів, до 14,25% — менше, ніж очікувані ринком 50 пунктів, посилаючись на проінфляційні ризики від м'якої бюджетної політики та падіння виробництва палива . Голова ЦБ Ельвіра Набіулліна дала зрозуміти, що політикам «можуть знадобитися паузи» для оцінки вхідних даних .

«Нечестива трійця». Аналітики описують становище Центробанку як пастку між рецесією, інфляцією та фіскальним тиском: він не може агресивно знижувати ставки, щоб стимулювати зростання, не спровокувавши нову інфляцію, і не може тримати ставки високими, не поглиблюючи падіння економіки . Власні монетарні вказівки ЦБ визнають, що проінфляційні ризики все ще переважають дезінфляційні в середньостроковій перспективі .

Як зазначив економіст з Центру Карнегі «Росія-Євразія», вплив на економіку подвійний: втрата близько 1% ВВП через зниження переробних потужностей і ширший інфляційний тиск, який змушує ЦБ тримати ставки вищими довше .

Внутрішні економічні наслідки

Дефіцит пального та невдоволення населення. Криза б'є по повсякденному життю — від постачання пального для сільського господарства до військової логістики. Настрій людей змінюється, оскільки поєднання економічних труднощів і дронових атак створює тиск, небачений під час попередніх шоків . До липня 2026 року, за оцінками, 50 мільйонів осіб (близько 35% населення Росії) безпосередньо постраждали від обмежень на паливо .

Рекордний дефіцит бюджету. Незважаючи на надприбутки від високих цін на нафту (Brent підскочив з ~$72 до майже $120 за барель на початку 2026 року через війну на Близькому Сході ), дефіцит російського бюджету побив усі рекорди. Це свідчить про те, що військові витрати та втрата доходів від переробки нафти переважують будь-які прибутки від високої ціни на сиру нафту .

Напруга у військових ланцюжках постачання. Дефіцит пального також ускладнює постачання палива для армії, посилюючи логістичні проблеми на полі бою . The Washington Post повідомила, що Кремль намагається реагувати на кампанію дронових атак, які вражають не лише нафтопереробні заводи, але й підприємства з виробництва озброєнь вглибині Росії .

Глобальні економічні наслідки

Стрибок європейської маржі з переробки нафти. Еталонна європейська маржа на дизель (різниця між ціною дизелю та нафти Brent) одразу після заборони Росією експорту дизелю сягнула рекордних $60,17–$60,77 за барель . Ф'ючерси на дизель у США підскочили на 11% (до $154 за барель) після оголошення про заборону .

Гострий глобальний дефіцит. За даними Reuters, світові запаси палива «небезпечно низькі» . Запаси дизелю в Північно-Західній Європі впали приблизно на 20% від початку війни в Ірані, а скорочення російського експорту посилює дефіцит найважливішого для промисловості палива .

Ринки палива сигналізують про кризу незалежно від ціни на нафту. Незважаючи на відносно спокійні ціни на сиру нафту, ринки бензину та дизелю вказують на серйозний дефіцит — це попередження, що енергетичний шок далекий від завершення . Європейський парламент зазначив, що перебої з російською переробкою сприяють «значному зростанню» вартості палива для європейських споживачів, яке накладається на спричинене іранським конфліктом зростання цін на нафту .

Вплив на Велику Британію та ширшу Європу. Лише за перший тиждень липня 2026 року ціни на дизель у Великій Британії зросли на 8 пенсів за літр, досягнувши в середньому 164,8 пенса за літр. Експерти попереджають про подальше зростання, оскільки Росія, другий за величиною експортер дизелю у світі, припиняє постачання .

Коротко: Росія опинилася в стагфляційній пастці, яку сама ж і створила — втрати нафтопереробних заводів через війну спричиняють одночасне падіння ВВП та прискорення інфляції. Відповідь Кремля (послідовні заборони на експорт) лише тимчасово захищає внутрішній ринок, тоді як у Центробанку майже не залишилося простору для маневру. У глобальному масштабі втрата російського експорту дизелю та бензину посилює і без того критичну ситуацію з постачанням палива, доводячи маржі на дизель у США та Європі до рекордних рівнів.