Водночас на зустрічі в Баку не оголошували нових рішень щодо обсягів видобутку. Технічний комітет займається процедурною та аналітичною роботою, тоді як рішення про квоти ухвалюють міністри країн-учасниць.
Липневий Monthly Oil Market Report — щомісячний звіт OPEC про стан нафтового ринку — вийшов 13 липня, безпосередньо перед засіданням у Баку .
Організація очікує, що у 2026 році світовий попит на нафту зросте приблизно на 800 тисяч барелів на добу. Загальний обсяг попиту прогнозують на рівні близько 105,94 млн барелів на добу, порівняно з 106,13 млн у попередній оцінці .
Це третє поспіль зниження прогнозу. У червні OPEC оцінювала приріст попиту приблизно у 970 тисяч барелів на добу, тоді як раніше очікувала 1,17 млн барелів .
На 2027 рік OPEC оприлюднила початкову оцінку зростання попиту — близько 1,9 млн барелів на добу. Прогноз світового економічного зростання організація залишила без змін: 3,1% у 2026 році та 3,2% у 2027-му .
Зниження оцінок пов’язують із наслідками конфлікту навколо Ірану, перебоями в торгівлі та слабшим споживанням у частині азійських країн. Водночас різні джерела по-різному описують оперативну ситуацію на ринку, тому прогноз OPEC варто сприймати саме як поточну оцінку, а не остаточний сценарій.
Сім ключових учасників домовленостей OPEC+ — Саудівська Аравія, Росія, Ірак, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман — у 2026 році поступово переглядали добровільні скорочення видобутку.
Після паузи на початку року країни почали поетапно збільшувати цільові показники. На липень вони погодили підвищення сукупної квоти на 188 тисяч барелів на добу — це було четверте щомісячне збільшення поспіль . Через обмеження експорту, пов’язані з Ормузькою протокою, підвищення значною мірою мало символічний характер: окремі країни фізично не могли швидко наростити поставки .
Щодо серпня в наданих матеріалах є суперечливі повідомлення. Reuters повідомляв про підготовку чергового збільшення цільових показників , а Al Jazeera писала про підвищення на 188 тисяч барелів на добу . Тому твердження про нібито погоджене скорочення на такий самий обсяг не має достатнього незалежного підтвердження і не повинно подаватися як встановлений факт.
Бакуське засідання відбулося на тлі різкого потрясіння нафтового ринку. Ормузька протока — один із головних маршрутів транспортування нафти у світі — фактично була закрита після початку конфлікту 28 лютого 2026 року. 18 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, після чого судноплавство почало поступово відновлюватися .
Однак у перші тижні обсяги проходження суден залишалися значно нижчими за довоєнні. Повернення затриманих у регіоні поставок створило ризик різкого збільшення пропозиції на ринку. Reuters описував цей процес як хаотичне перебалансування, яке може тривати місяцями .
На цьому тлі ціни на нафту знизилися з воєнних максимумів. 24 червня ф’ючерси на Brent завершили торги на рівні 73,74 долара за барель, а WTI — 70,34 долара; американська марка опускалася нижче 70 доларів . Citi допускала зниження Brent до 60 доларів за барель до кінця року, якщо рух через Ормузьку протоку й надалі нормалізуватиметься, а попит залишатиметься слабким .
Водночас дані EIA свідчили, що у червні та липні середня ціна Brent залишалася високою — близько 105 доларів за барель — через неповне відновлення поставок і скорочення запасів . Це означає, що ринок переживав не одномоментне падіння, а нестабільний перехід від дефіциту до потенційного надлишку.
Засідання в Баку було важливим насамперед для інституційного оформлення OPEC+. Його учасники почали створювати правила та план роботи Хартії співпраці, але не ухвалювали нових виробничих квот.
Справжній ринковий контекст був значно напруженішим: OPEC втретє знизила прогноз зростання попиту на нафту, поступове відновлення поставок через Ормузьку протоку посилило ризик надлишкової пропозиції, а рішення про збільшення квот дедалі більше виглядали формальними, поки логістичні обмеження не дозволяли окремим виробникам наростити експорт.