Окремі категорії, зокрема літаки та генеричні лікарські засоби, від початку вивели за межі домовленостей. Водночас важливі сільськогосподарські й продовольчі товари — серед них вино та сир — навмисно залишили під 15% американським митом без спеціального винятку . Для більшості європейського експорту цей тариф має діяти до 31 грудня 2029 року .
ЄС свою частину угоди вже реалізував. Європейський парламент і Рада ЄС затвердили необхідні правила у травні–червні 2026 року, а з 1 липня мита на американські промислові товари були скасовані . Брюссель також продовжив безмитний статус для імпорту американських омарів .
Нинішня вимога Єврокомісії має асиметричний характер: ЄС хоче, щоб Вашингтон в односторонньому порядку звільнив широкий перелік товарів від 15% мита. Аргумент Брюсселя — свої зобов’язання він виконав, а додаткові винятки потрібні, щоб «відновити баланс» .
За даними Euronews та Euractiv, список охоплює сотні позицій у категоріях продуктів харчування, напоїв, медичних виробів і машинобудування . У молочному секторі ЄС, зокрема, просить безмитного режиму для рокфору та інших блакитних сирів. Окремо згадуються вино, міцні алкогольні напої, пиво й оливкова олія .
Це не перша спроба Євросоюзу домогтися таких поступок. У листопаді 2025 року Єврокомісія вже готувала звернення до адміністрації Трампа з проханням захистити від мит європейські вина та міцний алкоголь. Тоді Вашингтону передали список на 27 сторінках, але бажаного результату це не дало: товари залишилися під 15% тарифом .
Спробу домогтися винятків ускладнює конфлікт між США та ЄС навколо двох ключових законів Євросоюзу — Закону про цифрові ринки (DMA) та Закону про цифрові послуги (DSA). Вашингтон вважає, що ці правила непропорційно зачіпають американські технологічні компанії.
Адміністрація Трампа неодноразово порушувала тему DSA і DMA під час трансатлантичних торговельних переговорів. Американські представники прямо називали їх джерелом напруги та перешкодою для торгівлі . У лютому 2025 року Трамп підписав меморандум із погрозою запроваджувати мита проти країн, які перешкоджають «глобальній конкурентоспроможності американських компаній». Документ був спрямований, зокрема, проти американського технологічного сектору та європейських правил у цифровій сфері .
Вашингтон перейшов від заяв до конкретних кроків. У січні 2026 року Державний департамент США запровадив візові обмеження для п’ятьох європейських посадовців, які брали участь у розробленні DMA та DSA . США також погрожували новими митами у відповідь на європейські податки й правила для цифрових компаній. Це потенційно ставить під загрозу саму межу 15%, зафіксовану в угоді Turnberry .
Адміністрація Трампа заявила, що може використати «всі доступні інструменти» для відповіді, зокрема запровадити збори щодо європейських сервісів на кшталт Spotify і DHL .
Євросоюз публічно наполягає, що його цифрові правила не є предметом торговельних переговорів і залишаються «непідлягаючими перегляду» . Однак Вашингтон і далі пов’язує ці питання між собою . Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії Тереза Рібера заявила, що ЄС має бути готовим переглянути торговельні відносини зі США, якщо Вашингтон продовжить атакувати DSA та DMA .
Запит на винятки для товарів на €150 млрд надійшов у момент максимального загострення. США вважають 15% мита вже компромісом, тоді як ЄС заявляє: після виконання власних зобов’язань він має право на зустрічне послаблення.
Неврегульована суперечка навколо цифрового регулювання дає Вашингтону сильний стимул не поспішати з поступками. Білий дім уже демонстрував готовність використовувати тарифні погрози як важіль тиску на режим DMA та DSA .
Ключовою датою є 31 грудня 2026 року — крайній термін повного виконання США своїх зобов’язань за угодою Turnberry . Якщо Вашингтон не дотримається домовленостей до цього часу, так звана «положення про відкладене набуття чинності» (sunrise clause) може дозволити ЄС відтермінувати або призупинити власне зниження мит на американські товари .