Чи наздожене Європа США у сфері штучного інтелекту? Амбітний план і його підводні камені

Наразі на Європу припадає лише близько 5% світових спеціалізованих обчислювальних потужностей для штучного інтелекту — крихта порівняно з приблизно 80% у Сполучених Штатах . У 2026 році Група високого рівня з питань штучного інтелекту (AI HLEG), скликана Європейською Комісією, опублікувала звіт, у якому закликала ЄС потроїти цю частку приблизно до 16% до 2030 року — показника, пропорційного вазі ЄС у світовій економіці . Ця амбіція вже породила хвилю нових законів та інвестицій, але також зіткнулася з серйозною критикою щодо того, хто насправді отримає вигоду, і чи зможе блок подолати власну внутрішню фрагментацію.

Ключові рекомендації експертного звіту

Звіт AI HLEG, опублікований у 2026 році, визначає кілька нагальних пріоритетів для розширення обчислювальних потужностей Європи для ШІ .

Масштабне розширення інфраструктури
Досягнення 16% світової частки потребуватиме збільшення потужностей, виділених для ШІ, приблизно до 20 гігават, що передбачає інвестиції в розмірі €200-250 мільярдів . У звіті це визначається як «нагальний пріоритет» .

Нові суперкомп'ютери та «Гігафабрики»
Звіт закликає розгорнути щонайменше 9 нових оптимізованих для ШІ суперкомп'ютерів у рамках Спільного підприємства EuroHPC, що дозволить більш ніж потроїти поточну обчислювальну потужність ЄС для ШІ . Також рекомендується створити «AI Гігафабрики» — об'єкти нового покоління, приблизно в 4 рази потужніші за поточні AI Factory, з мобілізацією €20 мільярдів через ініціативу InvestAI .

Розширення екосистеми та координація
Окрім «заліза», експерти рекомендують стимулювати впровадження ШІ в різних секторах, створювати державно-приватні партнерства для секторальних ШІ-екосистем та забезпечувати залучення талантів світового рівня . Ключовим є заклик до скоординованого загальноєвропейського підходу, щоб подолати нинішню фрагментацію, коли 27 країн-членів переважно діють поодинці у питаннях закупівель та інфраструктури .

Вже здійснені законодавчі та політичні кроки

ЄС не чекав на звіт, щоб почати діяти. Кілька важливих заходів вже діють або перебувають на стадії розробки.

Закон про штучний інтелект (Регламент (ЄС) 2024/1689), який набрав чинності 1 серпня 2024 року, є першим у світі всеосяжним горизонтальним законом про ШІ, що встановлює гармонізовані правила для надійного ШІ на території всього ЄС . Його норми впроваджуються поетапно; деякі з них, як-от заборона практик ШІ з неприйнятним ризиком, уже застосовуються .

План дій «Континент ШІ», опублікований Європейською Комісією у квітні 2025 року, виходить за рамки регулювання, поєднуючи нагляд з інвестиціями, інфраструктурою та розвитком навичок . Він визначає п'ять головних цілей: створення великомасштабної інфраструктури даних та обчислень для ШІ, покращення доступу до даних, стимулювання інновацій, прискорення впровадження ШІ та забезпечення кваліфікованої робочої сили .

Програма AI Factory з бюджетом €10 мільярдів на 2021–2027 роки вже закупила або запланувала щонайменше 13 діючих AI Factory до 2026 року, включаючи 9 нових оптимізованих для ШІ суперкомп'ютерів . У червні 2024 року регламент EuroHPC було змінено для створення окремого напрямку для ШІ в рамках Спільного підприємства, що дозволяє йому купувати, модернізувати та експлуатувати ці AI Factory .

Ініціатива InvestAI / Гігафабрики має на меті мобілізувати €20 мільярдів для розгортання до 5 AI Гігафабрик, кожна з яких приблизно в 4 рази потужніша за поточні Factory . Її було оголошено на Саміті дій у сфері ШІ в Парижі в лютому 2025 року .

Інші кроки включають запропонований Закон про розвиток хмарних технологій та ШІ (CADA) (червень 2026 року), який має на меті збільшити частку ЄС на світовому хмарному ринку з 15% до 30% ; Стратегію союзів даних (листопад 2025 року) для надання більшої кількості високоякісних даних для ШІ ; та запуск Сервісної служби з питань Закону про ШІ у жовтні 2025 року для сприяння плавному впровадженню правил .

Критика: вигода для Big Tech та фрагментація ринку

Незважаючи на амбітні плани, виникла значна критика за двома основними напрямками.

Ризик збагачення Big Tech
Флагманський €200-мільярдний (~$230 млрд) інвестиційний план ЄС значною мірою покладається на співінвестиції державного та приватного секторів. Критики попереджають, що значна частина цих коштів може спрямовуватися переважно великим американським гіперскейлерам — Amazon, Microsoft, Google, — які вже домінують на європейському ринку хмарної інфраструктури та ШІ . Наразі регулятори ЄС оцінюють, чи потрібно класифікувати Amazon та Microsoft як «брамників» згідно з Законом про цифрові ринки за їхні хмарні послуги та послуги ШІ . Нідерландська неурядова організація SOMO опублікувала у липні 2025 року звіт, в якому попередила, що європейські уряди, поспішаючи інвестувати, ризикують «зіграти на руку Big Tech», оскільки провідні стартапи у сфері ШІ, як-от OpenAI, Anthropic та Mistral, глибоко залежні від невеликої групи потужних американських фірм щодо апаратного забезпечення, інфраструктури та платформ .

Закон про розвиток хмарних технологій та ШІ (CADA) також викликав критику. Асоціація комп'ютерної та комунікаційної промисловості (CCIA Europe) заявила, що Закон «вводить дискримінаційні заходи, які безпосередньо підривають власні цілі ЄС щодо цифровізації», виключаючи надійних міжнародних постачальників технологій на основі місцезнаходження їхньої штаб-квартири, що може створити переваги для обраних європейських провайдерів та великих компаній, яким найлегше відповідати новим вимогам .

Ризики фрагментації ринку
Друга лінія критики стосується внутрішнього ринку самого ЄС. Bruegel, провідний брюссельський аналітичний центр, зазначає, що попит в ЄС фрагментований між 27 країнами-членами, кожна з яких діє переважно самостійно, без скоординованого механізму спрямування державних закупівель на європейське апаратне забезпечення для ШІ або генерування доходів для фінансування НДДКР . Think tank попереджає, що, на відміну від Китаю, ЄС має обмежені інструменти для створення внутрішнього ринку, який живив би цикл удосконалення вітчизняних технологій .

Сама Європейська Комісія у своєму звіті про конкурентоспроможність за 2026 рік визнала, що Європа «ризикує втратити свої позиції в гонці за інновації» через дефіцит робочої сили, проблеми з масштабуванням, низьку кількість патентів та витрати на НДДКР, що не досягають 3% ВВП . Власна пропозиція Комісії щодо CADA визнає, що різні національні підходи до розширення потужностей центрів обробки даних, вимог сталого розвитку та дозвільних процедур створюють «регуляторні диспропорції, які можуть підірвати внутрішній ринок» .

Значний розрив у масштабах
Навіть із досягненням мети потроєння, розрив у масштабах між ЄС та його конкурентами залишається величезним. На Європу припадає лише 5% світових обчислювальних потужностей для ШІ порівняно з 80% у США . €200-мільярдний план ЄС тьмяніє в порівнянні з більш ніж $400 мільярдами, витраченими американськими технологічними фірмами переважно на розширення інфраструктури ШІ лише у 2025 році . Один із прогнозів показує, що за поточних тенденцій частка Європи короткочасно зросте до 8% до 2028 року, а потім знову знизиться до трохи більше 5% до 2031 року, що підкреслює розрив між амбіціями та їх реалізацією .