Ормузька протока стала вузьким місцем для світового ринку добрив: ціни, обмеження експорту та ризики для продовольства

За оцінкою Міжнародного інституту продовольчої політики (IFPRI), блокування протоки фактично перекрило близько 21 млн метричних тонн щорічних експортних потужностей карбаміду Ірану, Катару та Саудівської Аравії, а також ще приблизно 4 млн тонн потужностей з експорту діамонійфосфату (DAP) .

IFA у своєму середньостроковому прогнозі за липень 2026 року зазначила, що з 28 лютого морський рух через протоку «майже повністю зупинився». Дані автоматичної ідентифікаційної системи (AIS) свідчать: від кінця лютого до кінця квітня з Перської затоки через Ормуз змогли вийти лише чотири судна із сіркою та два судна з карбамідом .

Карбамід різко подорожчав

Найпомітніше шок позначився на азотних добривах, передусім на карбаміді. У квітні його ціна піднялася вище 850 доларів за метричну тонну — це на 80% більше, ніж у лютому, і найвищий рівень із квітня 2022 року, за даними Світового банку .

У травневому огляді Світового банку також зафіксовано 46-відсоткове місячне зростання цін на карбамід, тоді як індекс цін на сільськогосподарську продукцію зріс на 8%. Це підвищило ризик кризи доступності: добрива стають дорожчими саме тоді, коли фермери мають закуповувати їх до посівної .

AMIS повідомляла, що на місцевих ринках ціни на карбамід зросли більш ніж на 35% уже протягом перших двох тижнів після початку перебоїв . Паралельне припинення експорту з боку Росії та обмеження Китаю додатково посилили дефіцит, а в одному з матеріалів, пов’язаних із СОТ, сукупний ефект цих факторів описано як фактичне подвоєння цін на карбамід .

Рух танкерів майже зупинився

Рада з міжнародних відносин оцінює скорочення танкерного руху через протоку більш ніж у 95% . Інші джерела говорять про падіння більш ніж на 90%, а Reuters підтвердила, що майже повне закриття коридору різко скоротило перевезення добрив .

Global Trade Alert зазначає, що блокування одночасно перекрило близько третини світової торгівлі карбамідом, 45% експорту сірки та 30% експорту аміаку . Понад 1,1 млн тонн добрив і сировини для їх виробництва опинилися заблокованими на суднах у районі Перської затоки .

Пізніше окремі поставки почали виходити через протоку після тимчасових домовленостей, але Reuters наголошувала: обсяги все одно залишалися значно нижчими за нормальні . У липневому моніторингу AMIS ринок уже демонстрував певні ознаки послаблення напруги завдяки покращенню потоків через Ормуз і зниженню цін на енергоносії .

Як уряди відповіли на кризу

Країни-експортери почали обмежувати поставки, намагаючись захистити внутрішні ринки. FAO повідомила, що Китай продовжив обмеження експорту карбаміду до серпня 2026 року та запровадив квоту в 700 000 тонн на сірчану кислоту. Це скоротило закордонні поставки на 45%, а з травня експорт було зупинено . Росія також продовжила квоти на експорт добрив .

Global Trade Alert назвала енергетичні та експортні обмеження щодо добрив у відповідь на кризу в Ормузькій протоці однією з ключових тенденцій березня 2026 року . За даними іншого аналізу, станом на квітень уряди світу запровадили 286 політичних заходів, пов’язаних із конфліктом у Перській затоці .

Для окремих країн така реакція створила подвійний тиск: вони втрачали доступ до імпортних добрив і водночас змушені були конкурувати за менші обсяги на світовому ринку.

Чому Бразилія опинилася серед найбільш уразливих

Бразилія є найбільшим у світі експортером сільськогосподарської продукції, однак значною мірою залежить від імпорту добрив: понад 80% її потреб покриваються за рахунок закордонних поставок. Приблизно 40% азотних потреб країни припадає на карбамід із країн Перської затоки .

До закриття протоки близько 41% імпортованого Бразилією карбаміду проходило цим маршрутом . Через це Міністерство сільського господарства країни, за повідомленнями преси, оцінило перспективи забезпечення добривами для врожаю 2026/27 як «надзвичайно високоризикові» .

Окремо міністерство оцінювало можливий дефіцит фосфатних добрив у 2026 році в 1–3 млн тонн . Аналіз IEEE попереджає, що за тривалих перебоїв із нестачею можуть зіткнутися Бразилія, Індія та країни Західної Африки . Для Бразилії особливо важливими є терміни: посівна кампанія 2026/27 зазвичай починається у вересні, а добрива, що надходять із запізненням, уже не завжди можна ефективно застосувати.

Чому це загроза продовольчій безпеці

Ланцюжок ризиків виглядає просто: перебої з енергоносіями та судноплавством підвищують вартість виробництва й доставки добрив; дорожчі або недоступні добрива змушують фермерів скорочувати їх використання; це може зменшити врожайність і зрештою підняти ціни на продовольство.

Світовий банк попередив, що конфлікт на Близькому Сході посилює ризики для продовольчої безпеки . FAO, зі свого боку, заявила, що глобальний дефіцит добрив може призвести до зниження врожайності та скорочення пропозиції продовольства у другій половині 2026 року й у 2027 році . Раніше головний економіст FAO також попереджав про серйозні глобальні ризики через порушення роботи торговельного коридору в Ормузькій протоці .

Водночас негайного обвалу виробництва зернових вдалося частково уникнути. Деякі виробники встигли заздалегідь закупити добрива, а покращення руху суден згодом послабило тиск на ринок . Але це не скасовує ризиків для наступних посівних кампаній, особливо в країнах, залежних від імпорту.

Чи існують міжнародні стратегічні запаси добрив

Твердження про повну відсутність стратегічних міжнародних резервів потребує обережності. У доступних матеріалах немає єдиного документа СОТ, який прямо проголошував би, що таких запасів не існує.

Однак сукупність аналізів свідчить: скоординованого міжнародного механізму буферних запасів добрив, здатного швидко компенсувати перебої такого масштабу, немає . Саме тому ринок виявився неготовим до одночасного блокування значної частини поставок, експортних обмежень і стрибка енергетичних та транспортних витрат. CFR описала ситуацію як перекриття третини світової торгівлі добривами на початку сезону посівної у Північній півкулі — «без стратегічного резерву та швидкої заміни» .

Що показали ці події

Ормузька криза продемонструвала, наскільки тісно пов’язані енергетика, логістика та продовольство. Вузьке місце на одному морському маршруті швидко вплинуло на ціну добрив у різних регіонах світу, а рішення урядів захистити внутрішні ринки ще більше скоротили доступну пропозицію.

Водночас не всі цифри, які циркулюють у публічному просторі, мають однакову доказову базу. Найбільш обґрунтована оцінка частки добрив, що опинилася під загрозою, — 20–30%, а не 15%. Формулювання про «надзвичайно високий ризик» для врожаю Бразилії походить із повідомлень ЗМІ , а не з підтвердженого окремого документа СОТ. Деякі інші згадані матеріали є агрегаторами, а не первинними джерелами.

Отже, головний висновок не зводиться до одного «звіту СОТ»: підтверджені дані різних міжнародних організацій показують, що тривале порушення роботи Ормузької протоки здатне перетворити логістичний збій на проблему врожайності, доступності продовольства та цін у 2026–2027 роках.