Награбована гуміарабік і золото – пальне війни в Судані: що розкривають нові звіти ООН

Найновіші звіти ООН, датовані серединою 2026 року, малюють вкрай похмуру картину багаторівневої кризи в Судані: воєнну економіку підживлює награбована глобальна сировина — насамперед гуміарабік та золото — тоді як мирне населення потерпає від нищівних ударів дронів, нового спалаху холери, систематичного сексуального насильства як зброї війни, масового переміщення та гуманітарної реакції, яка залишається катастрофічно недофінансованою.

Воєнна економіка: як гуміарабік та золото фінансують конфлікт

У доповіді Групи експертів ООН, поданій до Ради Безпеки у 2025 році, зазначається, що надходження від награбованої та контрабандної гуміарабік і золота безпосередньо дозволили Силам швидкої підтримки (RSF) отримувати доступ до сучасної зброї . Історично Судан забезпечував 70–77% світового експорту гуміарабіку, що оцінювався приблизно у $150 млн щорічно . За даними звіту ООН, війна призвела до втрати або контрабанди щонайменше 90 000 тонн гуміарабіку на суму $200 млн .

Командири RSF у Дарфурі заплющували очі на масове пограбування гуміарабіку, щоб зберегти лояльність бійців; місцеві торговці в Східному та Південному Дарфурі підрахували, що лише з січня по червень 2024 року було пограбовано близько 3700 тонн гуміарабіку . Конфлікт також порушив легальні ланцюги постачання: небезпека, контрабанда та пошкоджені торговельні шляхи ускладнюють виробництво та відвантаження . Звіт ACAPS зазначає, що контрабанда пального, худоби, зброї та незаконне оподаткування вздовж маршрутів, що сполучають Судан із Чадом та Центральноафриканською Республікою, створили осередки економіки, заснованої на конфлікті .

Незаконна торгівля золотом та гуміарабіком стала фінансовим хребтом конфлікту в Судані, фінансуючи військові операції як урядових військ (SAF), так і RSF . Журналісти на місцях стверджують, що збройні угруповання вимагають викуп за транспортування гуміарабіку через регіони , а звіт PAX за листопад 2025 року детально описує, як сектор гуміарабіку перетворився на прибуткове джерело доходу для збройних груп через пограбування, примусове оподаткування та розгалужені контрабандні мережі .

Удари дронів: головна причина загибелі мирного населення

Озброєні дрони стали, за словами Верховного комісара ООН з прав людини Фолькера Тюрка, «найпоширенішою причиною загибелі мирного населення» в Судані . У період із січня по травень 2026 року удари дронів вбили понад 1000 цивільних . Попередній підрахунок ООН у травні 2026 року називав цифру 880, що становило понад 80% усіх зафіксованих за цей період смертей мирного населення внаслідок конфлікту .

Стратегічно важливе місто Ель-Обейд зазнає «безжальних» атак дронами з боку парамілітарних угруповань, що наступають; лише за три тижні ООН задокументувала 15 ударів дронів по цивільній інфраструктурі, в результаті яких загинуло щонайменше 45 мирних жителів . Щоденні атаки дронів там також перешкоджають доступу гуманітарної допомоги . Діти страждають непропорційно: удари дронів відповідальні за 80% усіх випадків загибелі та поранень дітей — щонайменше 245 таких жертв було зафіксовано за перші три місяці 2026 року . Удар дрона по переповненому ринку на заході Судану вбив 11 людей, зокрема дітей , а в одному з жахливих інцидентів майже 80 людей, понад половину з яких складали діти, загинули в результаті серії ударів дронів, які вразили дитячий садок, лікарню та рятувальні команди .

Холера: новий спалах в умовах облоги

Після масштабного спалаху з 2024 до початку 2026 року, коли було зафіксовано понад 462 000 випадків і 5 869 смертей у п'яти регіонах ВООЗ , Судан оголосив про завершення епідемії в березні 2026 року після 48 днів без жодного зареєстрованого випадку . Однак станом на 10 липня 2026 року виник новий смертоносний спалах холери, який уже забрав понад 100 життів, переважно в західних штатах .

Новий спалах зосереджений у районах, які вже перебувають в облозі та під ударами дронів, що ускладнює доступ для працівників гуманітарних місій . Представник Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у Судані повідомив про понад 1 330 підтверджених випадків та 114 смертей від хвороби . У 2025 році в Судані було зареєстровано понад 32 000 підозр на холеру, які поширювалися через конфлікт і переміщення населення; 33,5 млн людей вважалися такими, що перебувають у зоні ризику, при цьому терміновий запит на $50 млн був профінансований лише на 16% . Попередній спалах інфікував 124 418 осіб лише в Судані та призвів до 3 573 смертей .

Сексуальне насильство як зброя війни

У звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини (OHCHR) за червень 2026 року було верифіковано 546 інцидентів сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, у 16 з 18 штатів Судану, починаючи з квітня 2023 року. Масштаби, поширеність і жорстокість цього явища названо «безпрецедентними», а саме насильство — системним використанням сексуального насильства як зброї війни . Від нього постраждало щонайменше 838 осіб, усі, крім 15, — жінки та дівчата, але ці цифри є лише «верхівкою айсберга» .

Рада Безпеки ООН у 2025 році заслухала інформацію про те, що сексуальне насильство застосовується систематично, зокрема проти дітей, і що верифіковані випадки становлять лише незначну частку реальних масштабів . Як SAF, так і RSF, а також їхні союзні ополчення, причетні до широкомасштабних порушень, які «можуть прирівнюватися до воєнних злочинів та/або злочинів проти людяності» . Незалежна міжнародна комісія з розслідування подій у Судані задокументувала факти сексуального насильства над дівчатами віком від семи років . Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) попередив, що понад 12 млн жінок і дівчат, а також дедалі частіше чоловіків і хлопців, перебувають у зоні ризику нападу, що на 80% більше порівняно з попередніми оцінками . У щорічному звіті Генерального секретаря ООН за 2025 рік було верифіковано 9 788 випадків сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, у всьому світі, причому найбільшу кількість зафіксовано в Демократичній Республіці Конго, Гаїті та Судані .

Переміщення та брак гуманітарного фінансування

ООН характеризує ситуацію в Судані як найгіршу гуманітарну кризу у світі: щонайменше кілька тисяч мирних жителів убито, понад 12 млн людей переміщено, а 33,5 млн осіб перебувають у зоні ризику через спалахи хвороб . Насильство посилюється та порушує критично важливі поставки допомоги, причому ООН попереджає, що «посилення та розширення насильства в найближчі тижні може призвести до подальшого переміщення населення та зриву критично важливих потоків допомоги» . Найважчий тягар війни лягає на наймолодших громадян Судану: лише за перші три місяці 2026 року було вбито майже 700 мирних жителів, причому удари дронів спричиняють 80% усіх смертей і поранень серед дітей .

У 2025 році на боротьбу з холерою терміново потрібно було $50 млн, однак профінансовано лише 16% цієї суми . Чисельні оновлені дані ООН у 2026 році наголошують, що гуманітарна спільнота намагається стримати численні спалахи хвороб «незважаючи на небезпеку та обмежений доступ» , а посилення насильства порушує критичні потоки допомоги . Колеги з Управління ООН з координації гуманітарних питань (OCHA) заявляють, що гуманітарна спільнота докладає зусиль для стримування численних спалахів хвороб у Судані, незважаючи на небезпеку та обмежений доступ .

Самостійне підживлення конфлікту

Конфлікт створив замкнене коло, яке саме себе підживлює: незаконна торгівля сировиною (гуміарабік, золото) фінансує закупівлю зброї для обох сторін, що уможливлює війну з використанням дронів, яка щомісяця вбиває сотні мирних жителів; руйнування системи охорони здоров'я та водопостачання спричиняє повторювані спалахи холери; сексуальне насильство навмисно застосовується для залякування громад і стимулювання переміщення; а зростаюче переміщення поглиблює гуманітарні потреби, які залишаються катастрофічно недофінансованими. Кожен елемент посилює інші, і жоден фактор не демонструє ознак послаблення.