Отже, у доступних матеріалах немає підтверджень, що під час ЧС-2026 FIFA оштрафувала або дискваліфікувала тренера чи гравця саме за післяматчеву критику арбітрів.
Відеоасистент арбітра, або VAR, мав зробити рішення точнішими. Однак на цьому турнірі саме він став джерелом найбільшого роздратування — через різне трактування епізодів, тривалі перегляди та сумніви в послідовності рішень.
Після перемоги Англії над Мексикою в 1/8 фіналу головний тренер англійців Томас Тухель назвав роботу арбітрів «хаотичною», «непослідовною» та «нижчою за стандарт». Він заявив, що через суддівство «будь-яка команда може вилетіти будь-якої миті» .
Єгипетська футбольна асоціація подала до FIFA офіційну скаргу після поразки Аргентині з рахунком 2:3 в 1/8 фіналу . Її претензії стосувалися, зокрема, двох епізодів:
Згодом єгипетська сторона попросила FIFA усунути від подальшої роботи на турнірі суддівську бригаду на чолі з французом Франсуа Летексьє .
Колліна назвав звинувачення в системній перевазі Аргентини «безпідставними» та попередив, що подібні заяви можуть спровокувати погрози арбітрам і їхнім родинам .
На тлі зростання критики FIFA пішла на незвичний крок і змінила організацію роботи VAR. Із 9 липня відеоасистентів почали розміщувати безпосередньо на стадіонах під час усіх матчів плей-оф, що залишилися. До цього рішення ухвалювали в централізованому центрі відеооперацій у Далласі, штат Техас .
Цей крок став помітним операційним розворотом посеред чемпіонату — і фактично визнав, що попередня модель більше не переконувала команди та вболівальників.
Найгучніший дисциплінарний скандал турніру виник навколо нападника збірної США Фоларіна Балогуна. Ця історія вийшла далеко за межі футбольного поля, оскільки в ній фігурував особистий дзвінок президента США Дональда Трампа керівнику FIFA.
Балогуна вилучили прямою червоною карткою в матчі 1/32 фіналу проти Боснії і Герцеговини. За статтею 66.4 Дисциплінарного кодексу FIFA та статтею 10.5 регламенту чемпіонату світу пряма червона картка автоматично означає пропуск наступного матчу .
Однак дисциплінарний комітет FIFA застосував статтю 27 кодексу та призупинив виконання автоматичної одноматчевої дискваліфікації на випробувальний період тривалістю один рік. Завдяки цьому Балогун зміг зіграти проти Бельгії в 1/8 фіналу .
Дональд Трамп підтвердив, що особисто телефонував Джанні Інфантіно з проханням переглянути справу Балогуна . Послідовність подій створила враження, ніби футболіст отримав своєрідне «президентське помилування» .
FIFA наполягала, що рішення ухвалив незалежний дисциплінарний орган, а сам Інфантіно не мав повноважень одноосібно його змінювати. Водночас критики заявили, що навіть за формальної відсутності прямого наказу політичний контекст завдав серйозної репутаційної шкоди організації .
UEFA назвала рішення FIFA переходом «червоної лінії», що підриває чесність змагання. Європейська футбольна спілка охарактеризувала його як «безпрецедентне, незрозуміле та невиправдане» .
FIFA заявила, що не скасовувала вилучення Балогуна й не «переписувала» рішення арбітра. За версією організації, комітет лише призупинив виконання одноматчевої дискваліфікації на підставі окремого механізму, передбаченого статтею 27. FIFA також стверджувала, що статті 66.4 і 10.5 не забороняють застосовувати цей механізм .
UEFA та низка юридичних оглядачів заперечили: на їхню думку, автоматичний характер відсторонення після червоної картки якраз і означає відсутність дискреції в такому питанні . Саме ця суперечність — між буквальним формулюванням правил і трактуванням FIFA — стала центральною проблемою справи.
Чемпіонат світу-2026 проходить у винятково політизованій атмосфері. Однією з причин стала безпосередня участь глави держави в дисциплінарній справі, іншою — масштабні міжнародні конфлікти навколо країни-господаря.
До початку турніру Інфантіно вручив Дональду Трампу новостворену «Премію миру FIFA». Критики сприйняли цей крок як спробу організації заручитися прихильністю президента країни-господаря .
На цьому тлі дзвінок Трампа у справі Балогуна виглядав особливо чутливо: FIFA роками наголошувала на незалежності футболу від урядів, але тепер сама опинилася під підозрою в політичній залежності.
Уперше в історії чемпіонатів світу країна-господар — США — брала участь у турнірі, одночасно перебуваючи у відкритому конфлікті з однією з команд-учасниць, Іраном. Це сталося після початку американської військової операції проти Ірану 28 лютого .
Іран спочатку погрожував бойкотом, але зрештою взяв участь у турнірі на тлі крихкого перемир’я .
Ще до старту чемпіонату європейські політики й представники спортивного середовища закликали до бойкоту через заяви США щодо Гренландії та міграційну політику адміністрації Трампа . Amnesty International заявила, що США переживають «надзвичайну правозахисну кризу» у зв’язку з проведенням турніру .
Важливо розрізняти критику арбітрів після матчу та поведінку безпосередньо під час гри. Міжнародна рада футбольних асоціацій — IFAB, орган, який затверджує правила футболу, — погодила перед турніром два нові дисциплінарні положення. Їх затвердили у квітні 2026 року .
Ці положення стосуються поведінки під час матчу, а не критичних заяв на пресконференціях після фінального свистка.
| FIFA зробила | FIFA не зробила |
|---|---|
| Публічно захистила арбітрів, зокрема через заяви П’єрлуїджі Колліни | Не оголосила нової кампанії проти післяматчевої критики суддів |
| Змінила протокол VAR посеред турніру, перенісши відеоасистентів на стадіони | Не повідомила про штрафи чи дискваліфікації тренерів і гравців саме за критику арбітрів |
| Застосувала статтю 27, щоб призупинити дискваліфікацію Балогуна після дзвінка Трампа Інфантіно | Не надала пояснення, яке переконало б усіх, чому автоматичне відсторонення можна було обійти |
| Наполягала на незалежності дисциплінарного комітету | Не змогла уникнути враження політичного втручання через публічно підтверджену роль Трампа |
Підсумок для FIFA невтішний: організація формально не запровадила нового покарання за критику арбітрів, але саме її реакція на суддівські помилки, зміна роботи VAR і рішення у справі Балогуна стали головними джерелами недовіри. На турнірі, який мав відсунути політику на другий план, питання про те, хто і як ухвалює рішення, дедалі частіше звучить голосніше за сам футбол.